Головна Українська Рада (ГУР) — міжпартійна організація, утворена 1 серпня 1914 р. у Львові. Її засновниками були національно-демократична, радикальна, соціал-демократична партії. Програма Головної Української Ради передбачала такі основні завдання: вироблення загального напряму української політики, вирішення національно-політичних справ у зв'язку з війною, виступ у ролі єдиного політичного представника галицьких українців на міжнародному рівні, формування національного війська. Головною політичною вимогою організації було виборення державної самостійності України. Головна Українська Рада зверталася до уряду Австро-Угорщини, керівних органів Галичини з петиціями, в яких обстоювала інтереси українського народу, зносилася з представниками центральних держав, привертаючи увагу до українського питання як одного з найактуальніших для європейської політики.

22 роки тому, 16 липня 1990 року, Верховна Рада УРСР проголосила в Києві Декларацію про державний суверенітет України:
Верховна Рада Української РСР, виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, …маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування  народу України, проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Цей документ став першою підвалиною на шляху відновлення та утвердження незалежності України. Всі наступні документи, які визначили Україну як незалежну державу, були похідними від Декларації про державний суверенітет України.
Як це було:  Відео 1,   Відео 2,  Відео 3 

Рано вранці 30 червня 1941 р. у Львові відбулися Народні збори, на яких було одностайно прийнято Акт відновлення Української Держави. На Князівській горі було піднято український національний прапор, а Львівська радіостанція повідомила український народ про цей Державницький Акт: "Волею українського народу, Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України.
Суверенна Українська Влада запевнить українському народові лад і порядок, всесторонній розвиток усіх його сил та заспокоєння всіх його потреб.
На західних землях України твориться Українська Влада, яка підпорядкується Українському Національному Урядові, що створиться у столиці України – Києві з волі українського народу".

Пе́рший Універса́л Украї́нської Центра́льної Ра́ди — перший державно-політичний акт, (універсал) Центральної Ради, що проголосив автономію України. Прийнятий 23 червня (за новим стилем, за старим стилем – 10-го червня) 1917 року в Києві. Повна його назва — Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й по-за Україною сущого.
В Універсалі наголошувалось: "Ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови нового життя.
Ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя, творити новий лад вільної автономної України".

Дмитро КАЛИНЧУК, для "Тижня"
Агресія на випередження: як розпочалася війна між гітлерівською Німеччиною і сталінським СРСР        (фото: runivers.ru) ))
Процес формування нових армій у «миролюбному» Радянському Союзі тривав весь 1940-й та першу половину 1941-го, і на травень 1941 р. у складі Київського особливого округу вже були чотири армії. Ще одна була у складі Одеського військового округу.
Досвідчений радянський диверсант-підривник, полковник Ілля Старінов 22 червня 1941 року описав так: «Кобрин(місто у Західній Білорусі – Ред.) палав. На площі біля телеграфного стовпа з репродуктором юрмилися люди… Випуск останніх новин закінчився звичним повідомленням про погоду... Що саме сталося того ранку, людям розтлумачили дещо пізніше. Та офіційними поясненнями від радянського агітпропу вдовольнилися не всі. Очевидці мали аж надто вагомі підстави для сумнівів у версії щодо «віроломного нападу фашистської Німеччини».   Детальніше   
 

Андрій КICEЛЬОВ
Для кращого порозуміння треба навчитися слухати одне одного. Для початку. Нам, чоловікам, в першу чергу треба згадати, що наша головна роль – захисник, а жіноча роль – материнство. Культ Матері – це наше, рідне, історично обґрунтоване… Ми ще не навчилися щось робити спільно, узгоджувати наші дії, отримувати та спрямовувати загальну силу в потрібному напрямку. Але я вірю, що це – лише справа часу. 
УКРАЇНСЬКИЙ ДУХ, або трохи історії…
Історія не наука хоча б тому, що її пишуть переможці. Здається так, чи майже так сказав хтось з прадавніх філософів чи воїнів.

Си́мон Васи́льович Петлю́ра  (23 травня (10 травня за старим стилем) 1879, Полтава —  25 травня 1926, Париж) — український державний і політичний діяч, публіцист, організатор українських збройних сил, Головний отаман військ УНР (з листопада 1918 р.), голова Директорії УНР (13 лютого 1919 р. — 10 листопада 1920 р.).
З іменем Петлюри пов'язана збройна боротьба українського народу за свою державність у 1917-21 p.p. З безкомпромісових позицій української державности й незалежности Петлюра не сходив ні як публіцист, ні як політик, ні як військовий. Бувши Головним Отаманом військ УНР, Петлюра виявив себе добрим організатором і командувачем, що зумів згуртувати під своїм проводом видатних і досвідчених військових діячів.

І повіє огонь новий з Холодного Яру… (Т.Г.Шевченко)

30 квітня 2012 року делегація «Комітету відновлення історичної справедливості» (КВІС) відвідає с.Мельники, Мотрин монастир, дуб Максима Залізняка та інші знакові місця української революції початку минулого століття, де вшанує пам'ять братів Чучупаків та інших холодноярців – борців за волю України.
Довідка:
У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була організована Холодноярська Січ. Цей ліс на десятки років став головною базою гайдамаків.

В Україні 3 березня відзначають 100-річчя від дня народження Лева Ребета - одного з найвідоміших політичних лідерів українського національного руху 40—50-х років, професора Українського Вільного Університету (Мюнхен), редактора тижневика «Український самостійник», голови Політичної Ради ОУН (закордонної), визнаного журналіста, політолога, історіософа.
Зокрема, (за повідомленням galinfo.com.ua) в суботу, 3 березня, на Личаківському цвинтарі (поле почесних поховань №67, могила Лева Ребета) об 11.00 год. відбудеться панахида з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження Лева Ребета.
«Лев Ребет – людина, яка була ідеологом в українських визвольних змаганнях, який віддав своє життя за Україну. Він був замордований. Його дружина - це його соратниця. Це люди, які своїм іменем прославляли і прославляють Україну.