5 січня 1918 року УНР випустила в обіг перші українські банкноти - 100 карбованців, які в народі називали "горпинками"
Ще влітку 1917 р. Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У цьому конкурсі взяли участь такі відомі художники, як Г. Нарбут, А. Середа, Г. Золотов, О. Красовський, М. Романовський. Тоді ж на герб України були запропоновані тризуб із хрестом, зображення козака з мушкетом та ін.

3 січня у Станіславі (тепер Івано-Франківськ) Українська Національна Рада (орган народовладдя ЗУНР) прийняла постанову про злиття ЗУНР і УНР в єдину державу. Ця постанова стала підгрунтям для проголошення 22 січня 1919 року в Києві Акту Соборності (Злуки) українських земель в єдину державу.
У Львові 18 жовтня 1918 р. у малому залі Народного дому постала Українська Національна Рада.

Музей “Тюрма на Лонцького” відвідали представники СКУ
Світове українство має допомагати становленню таких демократичних інституцій як Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького”, адже він нагадує світові про неприпустимість повторення злочинів минулого – переконані закордонні українці.
4-5 грудня Національний музей “Тюрма на Лонцького” відвідали, зокрема, Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів та виконавчий директор Ліги українців Канади Борис Потапенко.  Нагадаємо, в жовтні цього року Директор музею Руслан Забілий читав публічні лекції в університетах Оттави, Торонто, Альберти, Манітобу, Саскачевану (Канада) та у Гарвардському університеті (США). І на його запрошення в грудні до Львова прибула делегація представників діаспори.

В Україні 95 років тому 20-го листопада за чинним стилем (7 листопада за старим стилем) було проголошено ІІІ Універсал Української Центральної Ради, у якому йшлося про те, що "віднині Україна стає Українською Народною Республікою".
І Універсал, яким було проголошено фактично автономію України, було проголошено влітку 1917 року. А чому до проголошення УНР дійшло аж у листопаді? Відповіді на це та інші запитання у розмові запрошених істориків у студії Радіо Свобода.

Світовий конгрес вільних українців (СКВУ) як праорганізація Світового конгресу українців був створений у Нью-Йорку 16 листопада 1967 р.
Головним завданням Конгресу було визначено допомогу українському народові в боротьбі за державну незалежність.
З проголошенням незалежності України СКВУ в 1992 р. змінив назву на Світовий конгрес українців (СКУ). У тому ж році на першому Всесвітньому форумі українців СКУ виступив засновником Української всесвітньої координаційної ради (УВКР), колективним членом якої є до цього часу.
Світовий конгрес українців сьогодні є спілкою громадських (неурядових) організацій, яка діє з метою координації діяльності об'єднань української діаспори у 40 країнах світу.
Дивитись архівне відео 1967 р. про СКВУ "Встане Україна" ("Ukraine Wil Rise"):  ч.1,  ч.2,  ч.3

 

"Навіщо того Грушевського в Україні виготовляти, щоб він лежав десь у коморі, припадав пилом?"
Після того, як в Україні змінилася влада, у рідному місті Михайла Грушевського — Холмі — зійшла на пси справа побудови пам’ятника історикові.
Холмський православний священик із церкви св. Іоанна Богослова, о. Іван Лукашук упевнений: справа з пам’ятником застрягла наразі з українського боку.

У Національному музеї Тараса Шевченка (м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12) відбудеться презентація нових книг Історичного клубу “Холодний Яр”, а саме: споминів Юрія Горліса-Горського “Ми ще повернемось!” (упорядник Роман Коваль); вояцьких спогадів “Кармелюки. До історії Запорозького полку ім. от. Янка Кармелюка Армії УНР” (упорядник  Роман Коваль); “Земляки Миколи Міхновського в боротьбі за Українську державність”Віктора Моренця (під редакцією Романа Коваля). Вестиме вечір Дмитро Стус. Початок о 17 годині.

Львів – 1 листопада минає 68-річниця від дня смерті митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Донині є  чимало невідомих сторінок із життя глави церкви, констатують дослідники. Достеменно невідома й доля архіву митрополита, який був також колекціонером. Тим часом унікальний каталог, пов’язаний із Шептицьким, презентував у Львові науковець Євген Чернухін. 
У каталозі зібрані понад 600 документів, вилучених НКВС у 1946 році  після ліквідації УГКЦ, які надійшли у Київ. Це частина архіву Львівської Греко-католицької митрополичої консисторії (ради): матеріали XIV–XX століть, зокрема, папські булли, грамоти митрополитів та єпископів, австро-угорських цісарів, польських королів, магнатів, а також приватно-правові акти й листи. Відтак документи відображають  історію церкви візантійського обряду Західної України, Польщі, Австрії та Угорщині. Про це йдеться у публікації на Радіо Свобода.

Під такою назвою у Київському історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського (вул. Паньківська, 9) відкрилася виставка, присвячена 135-річчю від дня народження Олександра Грушевського, рідного брата творця і першого глави незалежної Української держави Михайла Грушевського.
Вони і справді були братами не лише по крові, а й по духу — Михайло та Олександр Грушевські. Обидва поклали свої життя на вівтар служіння українській ідеї, історичній науці.
18 жовтня у залі засідань музею відбувся круглий стіл “Олександр Грушевський – історик, літературознавець, архівіст, педагог, особистість”.  У засіданні круглого столу взяли участь:
Директор музею М. Грушевського Світлана Панькова, старший науковий співробітник музею Микола Кучеренко; доктори історичних наук: Сергій Білокінь, Руслан Пиріг, Ірина Матяш; кандидати історичних наук: Людмила Приходько, Оксана Юркова, Ігор Гирич, Григорій Савченко та інші дослідники історії родини Грушевських.