Народний депутат Георгій Мазурашу пропонує на законодавчому рівні заборонити користуватис ь мобільними телефонами, планшетами та смарт-годинниками у школі під час уроків
Картка відповідного законопроєкту 15105 була опублікована 27 березня на сайті Верховної Ради України. Однак тексту законопроєкту досі не оприлюднили.
З назви документу – Проєкт Закону про внесення змін до статті 53 Закону України "Про освіту" щодо зобов’язань здобувачів освіти не використовувати під час уроків телефони, планшети та смарт-годинники за винятком освітніх та/або медичних потреб – зрозуміло, що ймовірно, йдеться про майже повну заборону ґаджетів у школі.
|
Університет Шевченка опинився аж на 7-ій позиції. Хто став лідером?
"Битва" за бюджет: у яких ВНЗ України найвища конкуренція на безкоштовне навчання У десятку увійшли ВНЗ із прохідним балом 144+
Вступна кампанія 2025 року показала, що найвищий прохідний поріг на бюджет був у юридичних та класичних університетах, де вступний бал суттєво перевищував середні показники по країні.
За три тижн і з дня реєстрації петиція набрала необхідні 25 тисяч підписів.
Автор петиції Оксана Качур наголошує, що запропонована урядом реформа старшої школи ускладнює доступ до освіти тисячам українських школярів та створює реальні ризики руйнування освіти в громадах.
Без урахування реальних ситуацій на місцях ця реформа призведе до того, що багато громад залишаться без старших класів.
Для громадського обговорення запропоновано проєкт наказу щодо змін до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.
Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.
Документ розробили на виконання норм законів “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”.
Верховна рада розгляне на повторно му другому читанні законопроєкт №13574, яким пропонується позбавити права на річну відстрочку від мобілізації молодь, яка відслужила за контрактом під час воєнного стану, а також чоловіків-студентів від 25 років.
У січні нардепам не вистачило голосів, щоб проголосувати поправку, яка передбачала втрату цієї відстрочки. На інфографіці «Слово і діло» – як народні обранці голосували за законопроєкт у другому читанні (по фракціях).
Рада розгляне на повторному другому читанні законопроєкт, яким пропонується позбавити права на річну відстрочку молодь, яка відслужила за контрактом, а також чоловіків-студентів від 25 років. Як голосували депутати у січні, коли не вистачило голосів – на інфографіці.
Україна стрімко нарощує кількість наукових публікацій.
Якщо рахувати абсолютну кількість статей у міжнародних наукометричних базах, ми виглядаємо як країна з динамічною науковою системою. Але варто подивитися глибше — і цей оптимізм розсипається. Зростання кількості не означає зростання якості. Систему можна змусити продукувати тексти — але чи можна змусити її займатися наукою, а не її імітацією?
У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкт, який має скасувати право на відстрочку для чоловіків віком від 25 років, які будуть вступати у заклади вищої освіти, фахової передвищої або професійної освіти.
Про це повідомив голова комітету з питань освіти Сергій Бабак.
За його словами, до повномасштабної війни 2022 року у системі вищої освіти перебувало одночасно близько 30 тисяч чоловіків віком від 25 років.
Укра їнські навчальні заклади можуть перейти на віддалений режим роботи (або ж продовжити зимові канікули) через складні погодні умови.
Відповідні рішення мають підготувати обласні державні адміністрації разом з іншими центральними органами виконавчої влади та Міністерством освіти й науки.
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про підвищення з січня 2026 року заробітної плати педагогічних працівників на 30%, а з вересня - ще на 20%.
"Уряд поетапно підвищує рівень оплати праці в освіті, щоб зробити професію вчителя більш конкурентною. Шкільна освіта має бути безпечна і якісна, навіть в умовах повномасштабного вторгнення. Це один із ключових пріоритетів уряду", - зазначила Свириденко.
Українська наука переходить до нової моделі фінансування – тепер держава спрямовутиме ресурси не для утримання площ і ставок, а для конкретних результатів.
Про те, чому ця реформа стала неминучою під час війни, як відбулася найбільша атестація установ і ЗВО, що зміниться для університетів та науковців – у колонці Дениса Курбатова для РБК-Україна.
За майже чотири роки повномасштабного вторгнення українська наука пережила більші втрати, ніж за три десятиліття до цього. Майже 1500 будівель університетів і наукових установ зруйновано або пошкоджено, а лише орієнтовні збитки у сфері перевищили 1,3 млрд доларів.
|
|