Рада ЄС затвердила виділення 1 млрд євро, щоб компенсувати державам-членам Євросоюзу витрати на боєприпаси, які вони передають Україні.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомила пресслужба Ради.
У четвер Рада Європейського Союзу схвалила виділення 1 млрд євро у рамках Європейського фонду миру (EPF) для підтримки Збройних сил України.

Світова економіка зростатиме менш ніж на 3% щороку у наступні п'ять років. Такі прогнози озвучив Міжнародний валютний фонд. Це найгірші очікування зростання за останні два десятки років.
Директорка-розпорядниця фонду Крісталіна Георгієва заявила, що завдяки антикризовій політиці із зменшення впливу не економіку війни Росії в Україні а також пандемії COVID-19, вдалось запобігти гіршим результатам.

Головною міжнародною темою цього тижня став візит представницької делегації Євросоюзу до Пекіна. На переговори з китайським лідером Сі Цзіньпіном приїхали французький президент Емманюель Макрон і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Очікувань тих, хто пов'язував із цим самітом надії на дипломатичний прорив у російсько-українській війні, подія не справдила. Але зустрічалися китайці та європейці насамперед для визначення з перспективами двосторонніх відносин, і саме це робить саміт по-справжньому значимим.

Україна орієнтовно у квітні-травні планує контрнаступ. За останні місяці західні партнери пообіцяли в якості допомоги цілий «мікс» танків – американські Abrams, британські Challenger, німецькі Leopard, радянські Т-72, польські Twardy, французькі AMX-10 RC. «Слово і діло» порівняло їхні основні характеристики.
Для порівняння ми брали показник максимальної швидкості танків, запас ходу та вид гармати.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у середу закликав Китай не надавати Росії летальну військову допомогу, заявивши, що цей крок стане "історичною помилкою" Пекіна.
Про це він сказав на пресконференції в Брюсселі за підсумками міністерської зустрічі НАТО, передає кореспондент "Європейської правди".
Столтенберг підкреслив, що Китай відмовляється засуджувати російську агресію, підтримує російську пропаганду та економіку, а також співпрацює у військовій сфері в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Президент Володимир Зеленський та польський лідер Анджей Дуда виступили з промовою у Королівському замку у Варшаві.
У ході спільного виступу президенти торкнулися широкого спектру двосторонніх відносин, агресії росії проти України та військової підтримки для ЗСУ.
Дуда згадав про свій візит до Києва за день до війни – 23 лютого 2022 року.

Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що Україна зможе за п'ять-сім місяців звільнити окупований Крим.
«Ми точно, за дуже короткий час, з історичної точки зору це дуже мало шість місяців, чи п’ять, чи сім місяців, ми будемо знаходитись в Криму. Можливо, це занадто оптимістично, але це оптимізм, який є математично вивіреним. Я ще раз кажу, немає в росії достатнього ресурсу, щоб втримати ситуацію. Логіка війни, абсолютно очевидна, і ми точно можемо проговорити реалії Криму на набережній в Ялті. І ми зможемо точно говорити про абсолютно ефективне майбутнє Криму», – запевнив Подоляк.

Колишній державний секретар США Майкл Помпео, якого вважають конкурентом Дональда Трампа на роль кандидата в президенти США від республіканців, скептично налаштований щодо ролі ООН в майбутньому. Під час свого візиту до Києва він заявив, що Росія та Китай не повинні бути членами Радбезу, позаяк вони нехтують міжнародним правом.
"Ми бачили, як Радою ООН з прав людини керували іранці. Ми бачили, як венесуельці відповідали за права людини в ООН разом з іранцями, які ставилися до жінок як до власності… Ми бачимо це знову і знову", — зазначив Помпео, слова якого цитує "Радіо Свобода".

Ризик застосування ядерної зброї сьогодні вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни, а війна в Україні є найгострішим прикладом цього ризику. Такі заяви пролунали 31 березня під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України для обговорення розміщення Росією ядерної зброї на території Білорусі.
Заступник постійної представниці США при ООН з особливих політичних питань Роберт Вуд, оцінюючи дії Росії і Білорусі, заявив, що сьогодні ризик застосування ядерної зброї “вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни”, і додав, що "ігнорування Путіним власних обіцянок своїм друзям щодо міжнародних зобов’язань Росії [зокрема зобов’язання перед лідером Китаю ефективно зменшити ризик ядерної війни, - ред.] та його готовність пожертвувати стратегічною стабільністю заради досягнення своїх цілей в Україні є ризиком для порядку денного цієї Ради щодо підтримки міжнародного миру та безпеки”, - повідомив Вуд.