 Любомир СЕНИК, доктор філологічних наук
СИНДРОМ ПРОВАНСУ, або ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
На початку коротенька інформація про сучасну провінцію Франції – Прованс. У 18 столітті, будучи самостійною державою, Прованс втратив свій політичний статус – статус національної держави. Наслідки виявилися для десяти мільйонів населення якщо не катастрофічними, то принаймні далекими від сприятливих. Адже на території нинішнього Провансу існує єдина державна мова – французька. Коли я запитав жителя Марселя – племінника світлої пам’яті моєї дружини – Марка, чи хтось розмовляє у Марселі, столиці Провансу, провансальською мовою, відповідь була заперечна.
 Опитування: українці зневірилися в рівності перед законом
Рівності перед законом в українському суспільстві немає, вважає переважна більшість українців, а саме - 82%, яких опитали соціологи фонду «Демократичні ініціативи» та Центру ім. Разумкова.
«Це опитування повністю відображає сучасний стан українського суспільства, де нині панує соціально-правова несправедливість, де громада не готова до демократичних перетворень. Відтак, результати ані трохи не дивують», - прокоментував в інтерв’ю DW відомий правозахисник Едуард Багіров.
«На жаль, в Україні сила грошей більша за силу закону, який працює вибірково і з подвійними стандартами. Гроші й влада стали словами синонімами, - каже Багіров. - Це як гібрид, бо в українській владі немає жодного бідного високого посадовця». Біда ще й у тому, каже він, що народ звикає до безкарності впливових правопорушників.
 Володимир ФЕРЕНЦ
Толерантність без фарисейства
Наші унікальні нардепи не втомлюються закликати українців до толерантності, заодно готуючи для народу «довбню-демократизатор» у вигляді законопроекту про протидію екстремізму. Найактивніші агітатори зовсім не є взірцями толерантності, бо дуже нервово і нетолерантно сприймають слушне нагадування про те, що публічно проповідувати громадянам релігію терпимості годилося б державною мовою. Це їхніми стараннями суспільство поділено навпіл пропагандою усілякої нетолерантності з метою виграти вибори.
 Юрій РОМАНЕНКО
Туга за перемогами: дві тенденції, здатні вбити або підняти Україну
До Євро-2012 можна ставитися по-різному. Особисто я - скептично. Десятки мільярдів гривень витрачених, точніше кажучи, поцуплених при підготовці до чемпіонату, м'яко кажучи, не найбільш правильне використання обмежених ресурсів у не найбільш багатій та процвітаючій країні. Але є тенденція, що вже проявилася під час Євро-2012 і вселяє оптимізм - це гігантський підйом патріотизму та віри в себе, що вселилась у маси після першої гри української збірної зі шведами.
 Віктор БАРАНОВ, Голова Національної Спілки письменників України
Люби Україну — або забирайся геть!
Трайбалізм або трибалізм (англ. tribalism, від англ. tribe— плем’я) - прояв міжплемінної ворожнечі. Політичний трайбалізм - проникнення в систему державної влади сформованих за родоплемінною ознакою кланових груп, які впливають на державну й регіональну політику. Трайбалізм використовує псевдодемократичні інституції для здобуття певною регіонально-етнічною спільнотою контролю за всім державним механізмом. Трайбалізм - це курс на сепаратизм, регіоноцентризм, - ВН.
Щойно повернувся зі Стамбула, де довелося побувати на відкритті Х міжнародного конкурсу знавців турецької мови. Враження незабутнє, непередаване! Це справді всесвітній форум представників 135-ти країн, зокрема й України.
 Партію Ющенка виключили з Комітету опору диктатурі
Представники опозиційних партій, що об’єдналися в Комітет опору диктатурі, одноголосно виключили з комітету партію «Нашу Україну» — «за систематичну співпрацю з режимом Януковича».
Комітет опору диктатурі виключив зі свого складу партію Віктора Ющенка «Наша України» та визначив свій статус — координувати участь у виборах він не буде, а займеться акціями протесту, повідомляє прес-служба партії «Батьківщина».
«КОД визначив, що згідно з законом про вибори, не є суб'єктом виборчого процесу, не висуває кандидатів, а лише координує діяльність опозиційних партій з питань підготовки заходів, зокрема, акцій протесту, спрямованих на боротьбу з диктатурою Януковича», — йдеться в повідомленні.
 Сергій СТЕФАНКО
Ми, українці, як звір, що не поспішає вийти з відкритої
клітки на волю
З великою увагою слідкую за усіма перипетіями прийняття закону "Про основні засади державної мовної політики". Гадаю, що досить прожити в Україні місяць, щоб зрозуміти – українці постколоніальна нація і держава, і з цього випливає багато неприємних для нас наслідків.
Чому в української мови на практиці такі вузькі сфери застосування? Таке враження, ніби у нас немає мовного законодавства. А скільки нас, етнічних українців, в Україні?
78% від усього населення – це ж абсолютна більшість! І ці 37,5 мільйонів терплять над собою наругу. Чому так відбувається?
|
