Ця стародавня козацька ікона святої Покрови Пресвятої Богородиці зберігається у Дніпропетровському історичному музеї імені Дмитра Яворницького. Богородиця тримає в руках рушник, прикрашений хрестами й жовто-блакитними барвами.

Сонячно-жовтий колір символізує божественне начало, а блакитний - матеріальний світ. Сонячний колір нагорі, бо дух має панувати над матерією. Ця ікона збереглася завдяки подвижницьким зусиллям українського історика й етнографа Дмитра Яворницького.
Ця унікальна двоярусна ікона представляє східний стиль іконопису. На іконі зображені козаки та Пресвята Богородиця, яка дивиться на них з небес. Вона символізує Батьківщину - Неньку Україну, яка захищає своїх вірних дітей.

Пе́рший Універса́л Украї́нської Центра́льної Ра́ди — перший державно-політичний акт, (універсал) Центральної Ради, що проголосив автономію України. Прийнятий 23 червня (за новим стилем, за старим стилем – 10-го червня) 1917 року в Києві. Повна його назва — Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні й по-за Україною сущого.
В Універсалі наголошувалось: "Ми, Українська Центральна Рада, вволили волю свого народу, взяли на себе великий тягар будови нового життя.
Ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя, творити новий лад вільної автономної України".

Павло СІЧКАР, для Волі народу
Хто дивився вчорашній футбольний поєдинок між командами Португалії та Чехії, напевно, звернув увагу на те, з яким глибоким патріотичним почуттям і піднесенням виконують державні гімни не лише футболісти, а й тренери цих команд. У результаті й рівень гри команд відповідний.
Це ж стосується й інших футбольних збірних – учасниць ЄВРО. На жаль, серед них прикрим винятком є Україна. Хоча вона як одна з господарок чемпіонату мала б у всьому демонструвати світові національну гідність, не всі футболісти нашої збірної виконують державний Гімн України. А ті, хто його співає, не показують, що роблять це щиро. Мимоволі в думці спливає: «Не вірю!» (за Станіславським).

Дмитро КАЛИНЧУК, для "Тижня"
Агресія на випередження: як розпочалася війна між гітлерівською Німеччиною і сталінським СРСР        (фото: runivers.ru) ))
Процес формування нових армій у «миролюбному» Радянському Союзі тривав весь 1940-й та першу половину 1941-го, і на травень 1941 р. у складі Київського особливого округу вже були чотири армії. Ще одна була у складі Одеського військового округу.
Досвідчений радянський диверсант-підривник, полковник Ілля Старінов 22 червня 1941 року описав так: «Кобрин(місто у Західній Білорусі – Ред.) палав. На площі біля телеграфного стовпа з репродуктором юрмилися люди… Випуск останніх новин закінчився звичним повідомленням про погоду... Що саме сталося того ранку, людям розтлумачили дещо пізніше. Та офіційними поясненнями від радянського агітпропу вдовольнилися не всі. Очевидці мали аж надто вагомі підстави для сумнівів у версії щодо «віроломного нападу фашистської Німеччини».   Детальніше   
 

Павло СІЧКАР, для Волі народу
Події, які розгортаються в об’єднаній опозиції (ОО) насторожують виборців. Провал у кадровій політиці «помаранчевих» опозицію так нічому й не навчив. Здавалося, попередні уроки мали б бути засвоєні раз і назавжди: необхідно відмежуватися від деяких лідерів і представників політичних партій, які є уособленням «хамелеонства» й пристосуванства.
На сьогодні в лавах ОО вже достатньо «любих друзів», для яких потрібно встановити якусь критичну межу.
Так, якщо входження в ОО лідера партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка її підсилює , то входження Миколи Катеринчука (Голови «Європеської партії України») її послаблює.

Олег РОМАНЧУК, шеф-редактор журналу "Універсум"

"Стан українського суспільства можна визначити як ірраціональний. Тобто, використання чинників, які унеможливлюють досягнення бажаного результату.
Наприклад, хочеться добробуту, але не хочеться працювати. Хочеться прав і свобод, але терпимо тирана при владі. Хочеться європейських стандартів життя, але визнаємо російські моральні цінності.
Те ж саме стосується і керівників держави. Їхня поведінка настільки ірраціональна, що результат може набути будь-якого значення. Незаперечним фактом є те, що стабільність в ірраціональному суспільстві при ірраціональних лідерах неможлива", – прочитав я коментар до однієї із моїх статей.

Політичний експерт Михайло РОЛЬ вважає, що ключ до зміни системи влади – у виконанні фундаментальних положень чинної Конституції України:
З наближенням виборчої кампанії активізуються дії політикуму зі спробами вказати стратегію демократизації України. Партія влади вважає, що для цього необхідно внести зміни до Конституції України і послідовно діє в цьому напрямі. Опозиційні сили не бажають брати участь в імітації владою системних змін у державній машині, але й не пропонують власної альтернативи. Принаймні, опозиція чітко не заявила, варто чи ні вносити зміни в чинну Конституцію, а якщо варто, то які саме.
Іншими словами, ні влада, ні опозиція не запропонували чіткої стратегії системних змін, які нарешті виведуть Україну з глухого кута.