 28 липня - день пам'яті святого князя Володимира Великого - свято, яке люблять усі кияни. І не тільки тому, що він сприяв утвердженню християнства на наших землях. Пам'ять рівноапостольного князя пов'язує кожного з часами Київської Русі, розквіту її державності й культури. Багато чого і в топонімії Києва пов'язано з його пам'яттю. "Візитні картки" столиці - Володимирська гірка з пам'ятником князю, однойменна вулиця, руїни княжої Десятинної церкви і, нарешті, Володимирський собор - все це місця, де полюбляють бувати у вільний час кияни і прагнуть відвідати насамперед гості міста.
 Федір ВЕНИСЛАВСЬКИЙ, Сергій ГІЗІМЧУК
Прелюдія до виборів: щира благодійність чи відвертий кримінал?
Згідно з Конституцією України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі визнається народ, який через періодичні та вільні вибори наділяє частиною своєї влади державні органи і органи місцевого самоврядування, котрі, відповідно, зобов’язані діяти від імені, а найголовніше — в інтересах народу. Це теоретично. Однак саме рівень збігу конституційної теорії з реальною практикою є основним критерієм визначення рівня демократичності та правового характеру держави. Проте на практиці реалізація ідеї народовладдя в Україні наштовхується на істотні проблеми, оскільки влада дедалі частіше сприймає народ не як джерело своєї легітимації, а як об’єкт, волею якого можна успішно маніпулювати задля свого самозбереження та самовідтворення під час різноманітних виборів.
 Врятуймо національну спадщину Великого Бориса Гмирі!
Арештована квартира-музей легендарного українського митця Бориса Гмирі (м. Київ, вул. Хрещатик, 15, кв. 33). Сталося це через не сплачений кредит, що спадкоємиця Гмирі Ганна Принц витратила на видання унікальної праці: «Борис Гмиря. Дневники*Щоденники. 1936-1969» обсягом 890 стор. Наклад книги обіцяло викупити Міністерство культури, та цього не зробило...
На фото: Обкладинка цієї унікальної праці.
Відомо багато випадків ведення щоденників письменниками, поетами, політичними діячами, але зовсім мало – співаками, особливо такого вселенського масштабу, як Б.Гмиря.
 Святослав СТЕЦЕНКО, полковник запасу
Мало літер про головне
1. Про проект "Україна"
Або ж український цивілізаційний проект, візія, український стрибок – не має значення. Шукати цей проект не потрібно. Він є. Він є об'єктивно, як єдиний можливий. Його сутність неодноразово сформульована багатьма мудрими.
Ми не маємо умов для революційних технологічних проривів – тож не слід ними зараз перейматися. Ми не зможемо захопити будь-який стратегічний зовнішній ринок, оскільки нас на нього просто не пустять - тож не слід цим зараз перейматися.
 Кримінальні справи проти телеканалу «ТВі» та інтернет-видання «Лівий берег» викликають занепокоєння журналістів напередодні парламентських виборів. Сьогодні представники ЗМІ пікетували Генеральну прокуратуру з вимогою перевірити законність обох кримінальних справ та припинити тиск на ЗМІ.
Мустафа Найєм, журналіст: «У нас є дві конкретні вимоги: припинити будь-які перевірки ЗМІ під час парламентських виборів, як цього вимагає рішення Верховної Ради і постанова Податкової. І друге: припинити будь-які переслідування журналістів за фактами, які були порушені у кримінальній справі відносно «Лівого берега».
 22 серпня 1992 року відбулася знаменна подія – історична передача повноважень від Української Народної Республіки сучасній Україні. Демократичне об'єднання «Українська Національна Рада» (ДО "УНР") напередодні 20-річчя цієї епохальної події звернулося до національно-демократичних сил України, до всього українського народу із закликом гідно її відзначити, закріпити історичну неперервність Українського державотворення.
"Новий парламент, вся нова патріотична українська влада відновить історичну справедливість щодо неперервності Українського державотворення. Це розвіє міф про Україну як «молоду» незалежну державу й відкриє шлях до реального об’єднання Української нації", - говориться у Зверненні УНР.
 Олег ЧОРНОГУЗ, для Волі народу
Сімферопольська газета «Кримський телеграфь» вирішила збагатити українську мову і навіть створила кілька неологізмів імені Марії Волконской - редактора цієї шовіністичної рептильки на Кримському півострові. Звичайно, дуже не хочеться будь-кому в цьому насущному світі опускатися до такого примітивного рівня, як це опустилася еМ. Волконская у своїй рептильці. Слово „ газета” не пишу, бо воно також не московське, а італійське. По нашому - часопис. Те, що ця, з дозволу сказати, дама від примітивної філології розписалася в расовій ненависті - нам, українцям в Україні вже не звикати. Те, що вона підтвердила, що поводиться на нашій землі і в нашій державі, як окупант чи гість - і це не потребує доведення.
|
