Мирослав Левицький, публіцист: Новий Президент Польщі — пан Дуда, в інаугураційній промові похвалися, що створює при його канцелярії спеціальне бюро для повернення еміграції на батьківщину
І ще пан Дуда вимагатиме від США та НАТО більших гарантій національної безпеки для Польщі та країн регіону центрально-східної Європи.
Правда, агресія Московії проти України як складова європейської небезпеки, була відсутня у короткій (не більше 15 хвилин) першій на посаді промові. Опосередковано Україна і війна москалів могли бути згадані в ідеї тіснішої співпраці в регіоні Північного моря — Адріатики. Тут кожен може читати у підтексті сам, що хоче.
Глянувши на мапу, побачив, що нова ідея Дуди — щось інше, ніж ідея Міжморя, яка з перемінною активністю ставиться від кінця 1980-х, коли ще на рівні опозиції встановлювалися перші українські та польські політичні контакти.
Поряд з тим буда сказана фраза, що Польща буде дружити зі всіма. Нині це порожнє гасло, бо тоді треба було б толерувати порушення російським фашизмом міжнародного права. І не брати участі в санкціях ЄС проти режиму путіна. Себто йти на конфлікт з Європою, що неможливе, бо надто політично збудженим є нині польське суспільство.
За словами нового президента у Польщі буде проводитися нова історична політика, спрямована не те, щоб захищати добре ім’я Польщі у світі. Тим, разом з МЗС та урядом, займається нова структура у канцелярії президента. Проте не завжди добре ім’я йде в парі з історичною правдою. Трагедія у Єдвабному — один з яскравих того прикладів. Це щось нагадує путіна, де патріотична риторика відвертає увагу від економічних проблем. До того ж розряду треба віднести й обіцянку відновити суспільну атмосферу, яка була в часи "Солідарності" (1980–1981 р.р.). Це неможливо, бо немає такої об’єднуючої постаті як пан Іоанн Павло ІІ. І тоді більше 90 відсотків населення були бідними, що також було об’єднуючою платформою. Хіба що знов усіх зробити бідними? Але це привело б до великого вивиху. Отже, знову пустослів’я.
І ще новий президент обіцяв "повітову Польщу" вилікувати від алкоголізму, у якому останніми роками (прозорий натяк, притаманний з людям з тоталітарним мисленням, на «папєрєдніков») вона потопає. Не міг не вразити той факт, що у в інавгураційній промові усі три президенти були згадані без імені, а Лехові Качинському було відведено багато уваги як видатному політикові та особистому вчителю А. Дуди. Хоч саме на час Качинського випадає чи не найбільша поляризація суспільства. І ця деталь дає підстави для сумнівів, що Дуда буде президентом усіх поляків, як він обіцяв. Це показало, що його інаугураційна промова — без конкретики, побудована у стилі передвиборчих гасел, роз’єднала сесійну залу парламенту.
Перед інаугурацією говорилося, що президент, присягаючи, повинен тримати руку на Конституції. На замовлення попереднього президента був навіть виготовлений рукописний примірник Основного Закону Польщі. Перед інаугурацією правники-експерти у телестудії сказали, що це клопітлива ситуація, бо новий президент обіцяє змінити Конституцію. А якщо він присягав на старій, після зміни Конституції він мав би вдруге присягати, що не передбачене діючими законами. Або він мав би йти на дострокові перевибори… Поки не відомо, чи від хвилювання, чи свідомо Анджей Дуда приставав без покладання руки на констатацію. Якщо це був свідомий крок, то це дуже тривожний, що для доктора права політична доцільність стоятиме вище ніж право.
Підсумовуючи, мушу сказати, що є більше підстав для тривоги, ніж надій, Особливо його інсинуації про голодуючих дітей, показують, що попри обіцянки бути президентом усіх поляків (а як бути з тими громадянами Польщі, що вважають себе представниками інших націй?) до жовтневих парламентських виборів буде він прапором сил, з якими він виграв вибори.
P.S. Коморовський, відходячи з посади, плакав. Це сталося у час служби Божої, яку його прихильники замовили за нього.
Мирослав Левицький, публіцист.
для порталу "Воля народу"
2015-08-06
Коментарі
