ФСБ-шний вишкіл накладає відбиток на світогляд кремлівських керманичів, - експерт

Для того, щоб зрозуміти світоглядні викрутаси Владіміра Путіна, потрібно знати ауру, дух існування "Контори" КГБ-ФСБ, структури, де сформувався сьогоднішній головний очільник Росії.
Домінанта всіх правоохоронних органів спеціального призначення – захист і боротьба з ворогами державності. Подібна функція цілком природня і зрозуміла для цивілізованого світу. Але ця сфера є досить пікантною і відповідальною. Мова йде, перш за все, про кадрову складову працівників секретних служб.
Справа в тому, що службістів виховують у парадигмах: «біле-чорне», «свій-чужий», «незрозуміле-підозріле», «заперечливе-потенційно-небезпечне», «хто не з нами, той проти нас» і т.п. Це накладає відбиток на нормальне сприйняття світу, заперечується його поліфонічність та багатоваріантність. Все аксіоматично заганяється у примітивну схему: МИ І ВОНИ! МИ ХОРОШІ - ВОНИ ПОГАНІ! МИ ЗА ДЕРЖАВУ, ВОНИ ПРОТИ! Схема передбачає на виході отримання працівника з поведінкою «сторожового агресивного державного пса». Подібна парадигма виправдана в роки війни. Чи виправдана вона в мирний час? Велике запитання! Але, як показує український досвід та інших держав, якщо навіть війни немає. небезпека для державності існує. Служби повинні бути і працювати. Мова повинна йти про цивілізовані методи і форми її роботи. Тому таємні служби повинні працювати в умовах жорсткого контролю з боку політиків і громадянського суспільстіва, що і спостерігається в цивілізованих демократичних країнах.
У свій час на це звертав увагу Шарль Де Голль, говорячи про те, що спецслужби - тонка матерія, щоб її залишати під контролем службістів. Їх постійно потрібно контролювати, щоб вони в силу свого статусу не наробили дурниць.
Саме тому в демократичних країнах, як правило, секретні служби очолюють не військові, а політики. Парадокс, але перевага останніх у відсутності «професійної заангажованості». Політик мислить масштабно, поліфонічно і толерантно.
В тоталітарних, авторитарних системах, спостерігаємо зворотню картину. Служби замкнені на можновладців. Часто служби захищають не державу, а політичні режими і їх лідерів. Їх вихованці буквально заполоняють різні сфери політичної та суспільної діяльності. Згадані вище світоглядні парадигми та схеми поведінки колишніх службістів стають домінуючими у владній еліті, системі державного управління, включаючи в себе і сферу міжнародних відносин.
Класичний приклад спостерігаємо у сучасній Росії. Візьмемо інтерв'ю газеті "Коммерсантъ" «православного чекіста», генерала ФСБ, друга та соратника В.Путіна, секретаря Ради Безпеки Миколи Патрушева.
Ключ до розуміння непорозумінь між путінською Росією та США з точки зору Патрушева досить простий, в силу вище згаданих службістських парадигм мислення. Є добрі – росіяни і злі - американці. Американці дуже заздрять росіянам.
Виявляється, Америка вважає існування Росії небажаним!? Уся справа у величезних природних багатствах нашої країни, говорить Патрушев. Американці вважають, що ми володіємо ними "незаконно і незаслужено". Оскільки вони не використовуються належним чином, сказав секретар Радбезу "Комерсантові". Патрушев пригадав висловлювання колишнього держсекретаря США Мадлен Олбрайт, що Росії не належить ні Далекий Схід, ні Сибір.
Це висловлювання люблять згадувати й інші службісти (Д.Рогозін, А.Пушков).
Використовував його і В.Путін, пояснюючи економічні труднощі в Росії після анексії Криму. При цьому він сказав, що не знайомий з цим висловом Олбрайт, але знає, що такі ідеї притаманні деяким політикам (!?) У кращих радянських традиціях: не бачив, не читав, але напевно вона так і є!
Пані Олбрайт була держсекретарем у 1997-2001 роках. Скільки води витекло за цей час у сині моря та океани. А її все цитують. Хоча саму цитату так ніхто й не знайшов/
Правда, потім знайшли джерело - це великодержавник та монархіст, режисер Н.Міхалков цитував щось подібне на сторінках одного із російських видань. А потім відставний генерал спецслужбіст Б.Ратніков іншому російському виданню сказав, що цей вислів отримали чекісти, підслуховуючи американських політиків. Далі слід обривається, але й цього досить, щоб сказати, що вищенаведена цитата належить не пані Олбрайт, а сфабрикована російськими службістами. З таємними службами таке буває: спочатку самі створюють, а потім цитують своє творіння.
На думку Патрушева конфлікт в Україні - не результат недотримання Будапештського меморандуму щодо надання гарантій Україні з боку Росії, не окупацією Росією Криму, а лише привід для підступних американців радикально ослабити Росію. Патрушев також вважає, що санкції, введені Євросоюзом проти Москви, Європі нав'язали ті самі американці. "Якби не було впливу США, вони таку політику не провели б". Насправді, на думку Патрушева, Захід тільки робить вигляд, що приєднання Криму до Росії було незаконним. Насправді, на думку секретаря Радбезу, і США і ЄС розуміють, що в Криму був референдум і ніяких порушень не було. Про військове вторгнення, про «зелененьких чоловічків» ні слова.
Стосовно самої логіки. «Православні чекісти» не дружать з Аристортелем. Тому й така нісенітниця. Щось у стилі: Вам весь світ заздрить тому, що маєте хороші черевики! Заходячи до кімнати, ви не витираєте ноги і не залишаєте черевики біля дверей, як прийнято в цьому домі. Коли вам роблять зауваження, ви стверджуєте що це через заздрощі. Більше того, ви вважаєте, що усі мешканці таємно і фанатично бажають, щоб ви й надалі не витирали ноги, не залишали черевиків біля дверей і ходили б у них по кімнаті.
Така вона кегебістсько-феесбешна аура, дух існування структури, де сформувався В.Путін та його найближче оточення.
«Біле-чорне», «свій-чужий», «незрозуміле-підозріле», «заперечливе-потенційно-небезпечне», «хто не з нами той проти нас» і т.п. Це накладає відбиток на світогляд сьогоднішніх кремлівських керівників. Це не ірраціональне, воно супер-примітивне і не потрібно апелювати до підсвідомого щоб у цьому розібратись. Справа Фелікса Едмундовича не канула в Лету, жахлива система продовжує народжувати людей з потворним світоглядом. Сьогодні це не лише проблема Росії, України, а й усього Світу.
Хома Хрущ, журналіст, аналітик,
для порталу "Воля народу"
Коментарі