Роман ЧЕРНІГА, доктор фізико-математичних наук, для ВН

У листопаді 2010 р. авторитетний британського часопис «The Economist»  надрукував  цікаву статтю «Підкорення наукових вершин», український переклад якої читач може знайти за адресою http://tyzhden.ua/Society/134.  На жаль, в тій статті нема жодних даних по Україні,  хоча наша країна досі вважається далеко не останньою в царині наукових досліджень. Можна  лише наближено  обрахувати, що наші науковці продукували у 80-ті роки ХХ ст. від   0.7  до 1.0 відсотка конкурентноздатної   наукової  продукції.  Це випливає з відомого факту,  що науковий потенціал УРСР становив приблизно 15--20 відсотків в колишньому СРСР, а дані по Росії ( у 80-х  роках – по СРСР)  в тій статті  наведено.
На противагу згаданій вище, ця  стаття  направлена на те, аби ввести дані по Україні в контекст  світового наукового процессу. Відразу наголошу, що скрізь нижче мова йде про конкурентну на світовому ринку наукову  продукцію.  У цей термін вкладається той  очевидний факт, що наукова продукція повинна містити нові достовірні наукові висліди (результати) , причому слово «нові» тут наріжне, бо воно означає новизну для людства, а не для конкретного НДІ, університету чи навіть такої великої країни, як Україна.   Результати  фундаментальних та прикладних  досліджень (зрозуміло, що є ще прикладні дослідження, безпосередньо  направлені на виробництво нових зразків приладів чи технологій, результати яких рідко  публікуються )   --  це, перш за все,  надруковані  статті  та    монографії.  Але  добре відомо,  що  далеко не все, що опубліковано, має  високу наукову вартість.