ВОЛЯ НАРОДУ: громадсько-політичний портал - Культура і духовність
Воля народу: громадсько-політичний портал




 
 
 
 

волог.:

тиск:

вітер:

 
 
 

волог.:

тиск:

вітер:

 
 
 

волог.:

тиск:

вітер:

 
 
 

волог.:

тиск:

вітер:

 
 
 

волог.:

тиск:

вітер:

 
Календар
У 2022-му відзначаємо такі знаменні дати:
12 січня - 115 років з дня народження Сергія Корольова, першого головного конструктора ракетно-космічних систем (1907-1966)
17 лютого - 130-річчя з дня народження Йосифа Сліпого, глави УГКЦ (1892-1984)
18 лютого - 70-річчя з дня народження Джеймса Мейса, дослідника Голодомору в Україні (1952-2004)
22 серпня - 30-річчя передачі повноважень від УНР сучасній Україні

30 листопада - 20 років з дня створення Демократичного об'єднання "Українська Національна Рада" (УНРада)
3 грудня - 300-річчя Григорія Сковороди,  українського філософа (1722-1794)
24 грудня - 85-річчя В'ячеслава Чорновола (1937-1999)









Культура і духовність

Дорогі українці, проявіть врешті-решт характер, - Олег Чорногуз

Олег ЧОРНОГУЗ, для Волі народу
                                Дорогі Українці!
Сьогодні нам знову кинули рукавичку. Кинули виклик у черговий раз у нашій історії. Нам знову нав’язують мову вчорашнього окупанта, новоявлені валуєви і муравйови. Ми сьогодні змушені прийняти цей страшний виклик і відповісти взаємністю: як ви з нами, так і ми з вами! Ми маємо вголос про це сказати перед усім цивілізованим світом: ви у себе, в Російській Федерації, забороняєте українську мову, українські організації, ми маємо про це заявити і в себе: як ви  з нами, так ми і з вами. Ви вбили понад 30 мов малих народів Московської імперії. Ви не ратифікували Європейську хартію у Держдумі, бо тоді розсиплеться на національні шматки ваша Федерація. Тому ви це вирішили зробити з нами, опираючись на колісніченків, медведчуків та інший національний перегній. Не вийде. Ви уже цим займалися, ділили „по-братньому” нас, продавали „по-братньому» нас і „по-братньому” владарювали.
 

Чому варто розмовляти українською?

Роман ВIНТОНІВ

Тому що вона створена для того, щоб її слухали. Порівняйте кількість голосних і приголосних в будь-якому реченні цього тексту. Відношення буде 1:1. Це — ознака мови, яку хочеться слухати. Вона тисячі років вчилась переконувати різноманітністю.
Мало-які народи можуть розплющити очі. Відчинити свої вікна. Чи розгорнути книжки. Більшість це все "відкриває". Різноманітність дозволяє швидше знайти ключ до слухача. Він швидше повірить, бо зрозуміє, що ви з ним однакові.
 

«Кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечно повинно бути обрусіння»

У 1864 р. царський уряд знову прийняв Статут про початкову школу, за яким навчання мало проводитись лише російською мовою. Щоб усі розуміли кінцеву мету цього проекту, міністр “народного просвещения” Дміт­рій Толстой ще й озвучив відповідне роз’яснення: «Кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечно повинно бути обрусіння». 
Що спільного у Колесніченка та Ківалова з Петром I та Катериною II? Українська мова, а точніше, нелюбов до неї. Що пов’язує 1748, 1864, 1959 та 2012 роки? Намагання витіснити українську мову з українських шкіл.
 

У Дніпропетровському музеї зберігається унікальна стародавня козацька ікона з жовто-блакитним прапором

Ця стародавня козацька ікона святої Покрови Пресвятої Богородиці зберігається у Дніпропетровському історичному музеї імені Дмитра Яворницького. Богородиця тримає в руках рушник, прикрашений хрестами й жовто-блакитними барвами.

Сонячно-жовтий колір символізує божественне начало, а блакитний - матеріальний світ. Сонячний колір нагорі, бо дух має панувати над матерією. Ця ікона збереглася завдяки подвижницьким зусиллям українського історика й етнографа Дмитра Яворницького.
Ця унікальна двоярусна ікона
представляє східний стиль іконопису. На іконі зображені козаки та Пресвята Богородиця, яка дивиться на них з небес. Вона символізує Батьківщину - Неньку Україну, яка захищає своїх вірних дітей.
 

Подолати «національну імпотенцію», лінь та егоїзм – завдання №1 для українців

Іван ЛЕНДЄЛ
На русифікацію згори треба відповісти потужною українізацією знизу
Мінімум, який повинен виконати кожен патріот – перетворити своє оточення з безхребетної денаціоналізованої маси у свідомих українців.
Не прихильників конкретних ідей, не членів певних партій, а просто свідомих осіб як у національному, так і культурному сенсі.
Це все ж, у певній мірі, війна, і нам потрібно залучити на проукраїнський бік якомога більше людей. На русифікацію згори треба відповісти потужною українізацією знизу.
 

Український прапор - найкрасивіший

Руслан КУХАРЧУК, журналіст, для "УП"

Єднання навколо абстрактних символів відбувається лише за певних умов – здебільшого під час якогось протистояння... Відповідно, чи не єдиним протистоянням, яке може мобілізувати українців до несамовитого і демонстративного кохання до жовто-блакитних кольорів – спортивні протистояння. Як от Європейський чемпіонат з футболу (в народі – Євро-2012). От і добре – нехай хоча б так! Око милується від прапорців на тисячах автомобілів, від жовто-синіх стрічок у волоссі дівчат і таких само кольорів у вбранні дітлахів. Бо барви українського прапору – красивіші і важливіші за всі партійні символи й кольори. Хай так і буде!     Детальніше 
 

Зробімо все, щоб Україна ніколи не повторила долі французької провінції Прованс, - Любомир Сеник

altЛюбомир СЕНИК, доктор філологічних наук
СИНДРОМ ПРОВАНСУ, або ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

На початку коротенька інформація про сучасну провінцію Франції – Прованс. У 18 столітті, будучи самостійною державою, Прованс втратив свій політичний статус – статус національної держави. Наслідки виявилися для десяти мільйонів населення якщо не катастрофічними, то принаймні далекими від сприятливих. Адже на території нинішнього Провансу існує єдина державна мова – французька. Коли я запитав жителя Марселя – племінника світлої пам’яті моєї дружини – Марка, чи хтось розмовляє у Марселі, столиці Провансу, провансальською мовою, відповідь була заперечна.
 

Українців заганяють у резервацію, а інтелігенція, церковні лідери філософствують, склавши руки

Сергій СТЕФАНКО
Ми, українці, як звір, що не поспішає вийти з відкритої
клітки на волю

З великою увагою слідкую за усіма перипетіями прийняття закону "Про основні засади державної мовної політики". Гадаю, що досить прожити в Україні місяць, щоб зрозуміти – українці постколоніальна нація і держава, і з цього випливає багато неприємних для нас наслідків.
Чому в української мови на практиці такі вузькі сфери застосування? Таке враження, ніби у нас немає мовного законодавства. А скільки нас, етнічних українців, в Україні?
78% від усього населення – це ж абсолютна більшість! І ці 37,5 мільйонів терплять над собою наругу. Чому так відбувається?
 

Мова живе, коли нею розмовляють

Роман ЧЕРНІГА, доктор фізико-математичних наук, професор, для Волі Народу

Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя...
                     Рушієм національного є дух,
                  а екзистенцією духу є мова
                 
(Вільгельм фон Гумбольдт, один з найвидатніших  
                     німецьких  мислителів та мовознавців)

У 90-х роках я багато часу присвятив мовним питанням будучи активним членом Товариства української мови ім. Шевченка (потім недоречно перенайменованого  в  товариство «Просвіта»).  Про це  можна написати чимало спогадів. З того часу пройшло вже понад 10 років, але, на жаль,  мовне питання в Україні по-суті залишилося не вирішеним.
 

3-го червня Країна Тризуба святкує Трійцю або Зелені Свята

altСвято Трійці ще зветься П'ятиднсятницею. Українці називають ці дні Зеленими Святами.
Число 3 і сьогодні вважається числом Бога, числом досконалості. Воно досить часто зустрічається в природі. Це три світи: тваринний, рослинний і світ мінералів; три стани води: твердий, рідкий і газоподібний; три часи: минулий, теперішній і майбутній. Людська родина складається з батька, матері і дитини. Пропустивши сонячний промінь через призму отримаємо три кольори: синій, жовтий і червоний. Під час хрещення Ісуса Христа явилися усі три особи: Бог-Отець через голос з неба, Бог-Син через хрещення, і Бог-Дух Святий у вигляді голуба. А найпоширенішим знаком трійці у нас є, звичайно, тризуб – головний елемент Малого державного герба України і знак княжої влади і держави Володимира Великого.
 

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні3740
mod_vvisit_counterВчора5300
mod_vvisit_counterЦього тижня9040
mod_vvisit_counterМинулого тижня44562
mod_vvisit_counterЦього місяця177577
mod_vvisit_counterМинулого місяця149637
mod_vvisit_counterЗа весь час27789821