Він жив, творив заради України, її крильми лелечими вгортав
Відомий укураїнський поет, співак, Заслужений артист естрадного мистецтва України Ярослав Чорногуз присятив проникливі поетичні рядки своєму батькові, який відійшов у вічність 8 жовтня 2022 року.
Ярослав Чорногуз талановито виконував пісні на батькові слова, зокрема, його пісню-заповіт "Україні".

ЛЕЛЕЧИЙ БІЛЬ
Пам’яті дорогого батька, видатного українського     
письменника Олега Чорногуза

Жоржини на пустім подвір’ї в’януть,
Осиротіли і собачка й кіт.
Вже більш мене татунечко коханий
Не вийде зустрічати до воріт.

Не усміхнеться, добрий, світлолиций,
Свою не візьме вудочку легку.
І рибки не впіймає він для киці
У нашому маленькому ставку.

З людьми не гомонітиме привітно,
Вділивши всім душевного тепла...
Здається світ увесь він міг зігріти...
Така велика в нім любов жила.

Був гарним батьком, дідусем і сином.
І та любов була у нім свята.
Бо жив, творив заради України,
Її крильми лелечими вгортав.

Прозаїк, гуморист, поет від Бога,
І публіцист. Перо, як меч — було!
Сатирик-геній, маг таланту свого,
Його боялися падлюцтво й зло.

Він замки відродив на Батьківщині,
Які без спецосвіти будував.
Крутелики заможні і донині
Наслідують величні ті дива.

Активний, життєрадісний мій тато,
Він завжди людям всім допомагав,
Був без мандата справжнім депутатом,
У добрих справах — вся його снага.

Здається, що до ста міг жити й більше,
І не боявся смерті, ні війни.
І оркам посилав ракети-вірші
Щоби приборкать сили Сатани.

Не вірилось, що швидко так не стане
Тебе, недуг ти стільки переміг.
Та серце зупинилось полум’яне...
І на обійсті іній — наче сніг.

Свої романи і чудовий замок,
І сад прекрасний людству залишив.
І відлетів до Вирію, до мами,
В лелечий біль синівської душі.

Ярослав Чорногуз
19 жовтня 7530 р. (Від Трипілля) (2022)

Інф. із сторінки Ярослава Чорногуза у Facebook

Коментарі