Він був Лицарем Українського Духу: слово про Олега Чорногуза
8 жовтня 2022 року не стало знаменитого українського письменника і громадського діяча Олега Чорногуза
Його небайдуже серце билось в унісон з пульсом України.
Як дослідник кришталевих криниць правди, письменник і громадянин Олег Чорногуз був хранителем та Апостолом Української Нації, велетом і Лицарем Українського Духу.
Олег Чорногуз був справжнім будителем Українського Духу. Олега Чорногуза як сатирика називали ВОГНЕСМІХОМ, а як публіциста - ВОГНЕСЛОВОМ.
Полум’яне подвижницьке слово Майстра здатне запалити факел у кожній збайдужілій та зневіреній душі і повести вперед – до спільного утвердження омріяної України – сильної і процвітаючої.
Про втрату майстрів рівня Олега Чорногуза, атлантів, які держать небо на плечах, Ліна Костенко поетично висловилась так:
"Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе.
Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони — як Атланти,
держать небо на плечах. Тому і є висота".
Олег Чорногуз – всесвітньо відомий письменник-сатирик, сучасний літературнний класик, автор понад 10 романів, удостоєний звання «Золотий письменник України»; родоначальник українського сатиричного роману (його «Аристократ із Вапнярки» перевидавався 7 разів мільйонними накладами в Україні та далеко за її межами).
Олег Чорногуз був секретарем республіканської Спілки письменників України, директором видавництва «Радянський письменник», головним редактором двох найвідоміших сатиричних журналів – «Перець» і ВУС.
Письменник не раз був серед номінантів на здобуття Національної премії України ім. Тараса Шевченка. Твори Олега Чорногуза перекладені 22-ма мовами світу. Письменника називали «Аристократом Українського Духу».
Олег Чорногуз – лауреат премій імені Остапа Вишні та Івана Багряного, Літературної премія імені Євгена Плужника, Літературні премії «Коронація слова», Михайла Стельмаха (2006), імені Олеся Гончара, лауреат Нобелівської премії за сатиру і гумор. 2021 року здобув Міжнародну літературну премію імені Миколи Гоголя «Тріумф» за книгу «Тінь генія».
Олег Федорович виявився і здібним дипломатом: був делегатом ХХХІХ сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Олег Чорногуз також талановитий драматург, поет, полум’яний публіцист. Саме в іпостасі неперевершеного майстра публіцистики Олег Федорович став найактивнішим автором громадсько-політичного порталу «Воля народу». Це велика честь для редакції порталу. Адже не кожен ЗМІ має таких знаменитих авторів як Олег Чорногуз – Майстер слова світового рівня. Письменник Олег Чорногуз акумулював у собі і артикулював колективну думку українців, виражав волю нашого народу. Очевидно, тому він і перейнявся глибоким сенсом поняття «воля народу».
Наприкінці 2020-го року вийшла книга Олега Чорногуза "Станьмо державним народом", у якій зібрані близько 100 публіцистичних статей Олега Чорногуза, опублікованих на порталі "Воля народу".
«Коли ми, нарешті, станемо державним народом, я буду найщасливішою людиною в світі», казав Чорногуз.
У його статтях - біль і любов до України. Він твердо стояв на позиціях української державності, єдиної державної мови, постійно тримав руку на пульсі громадсько-політичного життя України.
Олег Чорногуз відчував пульс часу, його емоційно-чутливе письменницьке серце пульсувало в унісон з його викликами, з народною рефлексією на буремний потік сучасних подій в Україні та світі.
Василь Стус наголошував: «Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації».
В українському суспільстві, на жаль, бракує людей, які мали б великий авторитет і повагу. В’ячеслав Липинський наголошував:
«Нам конче треба утворити людей, здібних до державної праці. Сучасне покоління політиків українських може бути творчим тільки у сфері культурній, у сфері ж політичній воно є руїнницьке... Люде ж України, які до будівництва здібні, не варті нічого в смислі культурно-національному. Зараз для утворення держави потрібний компроміс обидвох елементів».
Олег Чорногуз належав до тих небагатьох національних велетів-атлантів, які тримають і цементують єдність української нації, які є знаковими культурно-національними постатями з державним мисленням, які ніколи не зраджують ідеалам правди і свободи. Чорногуз не зраджував себе, як і відомої формули – поет, громадянин. Автор пристрасно закликав до боротьби за процвітаючу Україну, нищівно таврував перевертнів і зрадників. Сотні книг знаменитого письменника і поета були відправлені на фронт, де надихають наших мужніх бійців на перемогу.
Полум’яне сллово Олега Чорногуза пробуджує і гуртує українську націю, розширює коло українських патріотів, примушує українців стати собою.
"В Україні хтось колись має захистити і Українця!”. Ці полум’яні слова належать Олегові Чорногузу. Але він не обмежувався словами, він ДІЯВ за принципом «якщо не я, то хто?». Коли відкриваєш книги Олега Чорногуза, одразу майже фізично відчуваєш жар його полум’яних слів, гострих як меч. Життєве кредо автора так і звучало: «Моє перо завжди служило мені за меч».
Олег Чорногуз був і фаховим істориком-дослідником, мудрим філософом і політологом. Він як пророк передбачив нинішню війну Московії проти України та інші події. Ці його іпостасі проглядаються в усій його творчості, в якій особливо яскравим є Чорногуз-сатирик. Поєднання глибинного бунтарського духу з поліжанровістю у творчості Олега Чорногуза перекликається з творчістю Тараса Шевченка. Адже відомо, що по-справжньому талановита людина – талановита у всьому, а її творчість та результати подвижницької діяльності стають справжнім надбанням людства.
Сьогодні актуальна одна з теорій розвитку людства – пасіонарність, яка говорить про надзвичайну роль високоморальних, фахових і дієвих особистостей у скрутні періоди історії розвитку цивілізації. Серед таких особистостей, надзвичайна енергія яких здатна змінити і гармонізувати світ, були духовний індійський лідер Махатма Ганді, політичний лідер Франції Шарль де Голль. В Україні – це Тарас Шевченко, Ліна Костенко, Олег Чорногуз.
На слова Олега Чорногуза відомі композитори України створили багато романсів і пісень. У пісні-заповіті Олега Чорногуза «Україні», яку виконав його син Ярослав, є такі зворушливі рядки:
«Не прошу я нічого від неба,
Але серцем синівським клянусь:
Я ж воскресну, Вітчизно, як треба,
І до тебе із смерті вернусь…
Шлях Чумацький тепер піді мною,
Я ж далеко у вишніх світах,
Але пісня і слово зі мною
І любов на безмовних устах».
Світла пам'ять Олегові Чорногузу – титанові-Прометею Українського Духу. Його творчий і громадянський спадок – безсмертний, його ще по-справжньому оцінить наша вічна Україна, якій він присвятив усе своє життя!
Михайло Роль, журналіст
Його небайдуже серце билось в унісон з пульсом України.
Як дослідник кришталевих криниць правди, письменник і громадянин Олег Чорногуз був хранителем та Апостолом Української Нації, велетом і Лицарем Українського Духу.
Олег Чорногуз був справжнім будителем Українського Духу. Олега Чорногуза як сатирика називали ВОГНЕСМІХОМ, а як публіциста - ВОГНЕСЛОВОМ.
Полум’яне подвижницьке слово Майстра здатне запалити факел у кожній збайдужілій та зневіреній душі і повести вперед – до спільного утвердження омріяної України – сильної і процвітаючої.
Про втрату майстрів рівня Олега Чорногуза, атлантів, які держать небо на плечах, Ліна Костенко поетично висловилась так:
"Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
І приходять якісь безпардонні пронози.
Потираючи руки, беруться за все.
Поки геній стоїть, витираючи сльози,
метушлива бездарність отари свої пасе.
Дуже дивний пейзаж: косяками ідуть таланти.
Сьоме небо своє пригинає собі суєта.
При майстрах якось легше. Вони — як Атланти,
держать небо на плечах. Тому і є висота".
Олег Чорногуз – всесвітньо відомий письменник-сатирик, сучасний літературнний класик, автор понад 10 романів, удостоєний звання «Золотий письменник України»; родоначальник українського сатиричного роману (його «Аристократ із Вапнярки» перевидавався 7 разів мільйонними накладами в Україні та далеко за її межами).
Олег Чорногуз був секретарем республіканської Спілки письменників України, директором видавництва «Радянський письменник», головним редактором двох найвідоміших сатиричних журналів – «Перець» і ВУС.
Письменник не раз був серед номінантів на здобуття Національної премії України ім. Тараса Шевченка. Твори Олега Чорногуза перекладені 22-ма мовами світу. Письменника називали «Аристократом Українського Духу».
Олег Чорногуз – лауреат премій імені Остапа Вишні та Івана Багряного, Літературної премія імені Євгена Плужника, Літературні премії «Коронація слова», Михайла Стельмаха (2006), імені Олеся Гончара, лауреат Нобелівської премії за сатиру і гумор. 2021 року здобув Міжнародну літературну премію імені Миколи Гоголя «Тріумф» за книгу «Тінь генія».
Олег Федорович виявився і здібним дипломатом: був делегатом ХХХІХ сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Олег Чорногуз також талановитий драматург, поет, полум’яний публіцист. Саме в іпостасі неперевершеного майстра публіцистики Олег Федорович став найактивнішим автором громадсько-політичного порталу «Воля народу». Це велика честь для редакції порталу. Адже не кожен ЗМІ має таких знаменитих авторів як Олег Чорногуз – Майстер слова світового рівня. Письменник Олег Чорногуз акумулював у собі і артикулював колективну думку українців, виражав волю нашого народу. Очевидно, тому він і перейнявся глибоким сенсом поняття «воля народу».
Наприкінці 2020-го року вийшла книга Олега Чорногуза "Станьмо державним народом", у якій зібрані близько 100 публіцистичних статей Олега Чорногуза, опублікованих на порталі "Воля народу".
«Коли ми, нарешті, станемо державним народом, я буду найщасливішою людиною в світі», казав Чорногуз.
У його статтях - біль і любов до України. Він твердо стояв на позиціях української державності, єдиної державної мови, постійно тримав руку на пульсі громадсько-політичного життя України.
Олег Чорногуз відчував пульс часу, його емоційно-чутливе письменницьке серце пульсувало в унісон з його викликами, з народною рефлексією на буремний потік сучасних подій в Україні та світі.
Василь Стус наголошував: «Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації».
В українському суспільстві, на жаль, бракує людей, які мали б великий авторитет і повагу. В’ячеслав Липинський наголошував:
«Нам конче треба утворити людей, здібних до державної праці. Сучасне покоління політиків українських може бути творчим тільки у сфері культурній, у сфері ж політичній воно є руїнницьке... Люде ж України, які до будівництва здібні, не варті нічого в смислі культурно-національному. Зараз для утворення держави потрібний компроміс обидвох елементів».
Олег Чорногуз належав до тих небагатьох національних велетів-атлантів, які тримають і цементують єдність української нації, які є знаковими культурно-національними постатями з державним мисленням, які ніколи не зраджують ідеалам правди і свободи. Чорногуз не зраджував себе, як і відомої формули – поет, громадянин. Автор пристрасно закликав до боротьби за процвітаючу Україну, нищівно таврував перевертнів і зрадників. Сотні книг знаменитого письменника і поета були відправлені на фронт, де надихають наших мужніх бійців на перемогу.
Полум’яне сллово Олега Чорногуза пробуджує і гуртує українську націю, розширює коло українських патріотів, примушує українців стати собою.
"В Україні хтось колись має захистити і Українця!”. Ці полум’яні слова належать Олегові Чорногузу. Але він не обмежувався словами, він ДІЯВ за принципом «якщо не я, то хто?». Коли відкриваєш книги Олега Чорногуза, одразу майже фізично відчуваєш жар його полум’яних слів, гострих як меч. Життєве кредо автора так і звучало: «Моє перо завжди служило мені за меч».
Олег Чорногуз був і фаховим істориком-дослідником, мудрим філософом і політологом. Він як пророк передбачив нинішню війну Московії проти України та інші події. Ці його іпостасі проглядаються в усій його творчості, в якій особливо яскравим є Чорногуз-сатирик. Поєднання глибинного бунтарського духу з поліжанровістю у творчості Олега Чорногуза перекликається з творчістю Тараса Шевченка. Адже відомо, що по-справжньому талановита людина – талановита у всьому, а її творчість та результати подвижницької діяльності стають справжнім надбанням людства.
Сьогодні актуальна одна з теорій розвитку людства – пасіонарність, яка говорить про надзвичайну роль високоморальних, фахових і дієвих особистостей у скрутні періоди історії розвитку цивілізації. Серед таких особистостей, надзвичайна енергія яких здатна змінити і гармонізувати світ, були духовний індійський лідер Махатма Ганді, політичний лідер Франції Шарль де Голль. В Україні – це Тарас Шевченко, Ліна Костенко, Олег Чорногуз.
На слова Олега Чорногуза відомі композитори України створили багато романсів і пісень. У пісні-заповіті Олега Чорногуза «Україні», яку виконав його син Ярослав, є такі зворушливі рядки:
«Не прошу я нічого від неба,
Але серцем синівським клянусь:
Я ж воскресну, Вітчизно, як треба,
І до тебе із смерті вернусь…
Шлях Чумацький тепер піді мною,
Я ж далеко у вишніх світах,
Але пісня і слово зі мною
І любов на безмовних устах».
Світла пам'ять Олегові Чорногузу – титанові-Прометею Українського Духу. Його творчий і громадянський спадок – безсмертний, його ще по-справжньому оцінить наша вічна Україна, якій він присвятив усе своє життя!
Михайло Роль, журналіст
Коментарі