Володимир Пилипчук, народний депутат України 1-го та 2-го скликань, академік Академії економічних наук України, професор, для УНІАН

 Камо грядєши, владо України?
Угода про зону вільної торгівлі з СНД не лише нічого позитивного не дає Україні, але й затягує Україну в багатоступеневий лабіринт узгоджень з країнами СНД і країнами Митного союзу. При цьому, якщо одній з країн Митного союзу збільшення експорту України в СНД не сподобається, то згаданого збільшення експорту попросту не відбудеться, оскільки положення Договору про створення Митного союзу мають вищу юридичну силу над положеннями Договору про вільну торгівлю. Таке положення зафіксоване в Договорі про створення Зони вільної торгівлі в СНД. Тобто, згаданий Договір – „фільчина грамота”,  у чому Україна зможе пересвідчитися вже упродовж 2012 року.

Оптимістичні очікування українців щодо наступного року знизилися. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного дослідницьким агентством IFAK Ukraine.
За його даними, в цілому з оптимізмом дивляться у 2012 рік 40% українців, не поділяють оптимізму 36% населення України.
У кінці 2010 року оптимістичні прогнози на поточний рік давали відповідно 47%, а песимістичні - 28% українців. Разом з тим 35% мешканців України впевнені в поліпшенні свого фінансового становища в наступному році, погіршення очікують 23% опитаних.

 Олександр РОМАЩЕНКО, для Волі народу
 
       Ще й досі українцям майже недоступна справжня, неміфізована, історія, навіть, якщо це стосується не таких вже й далеких часів. Але, варто зробити лише кілька зусиль, щоб помітити що майже вся та історія яку нам намагаються втовкмачити у голови «зшита білими нитками». Сьогоднішня влада, яка самовіддано намагається вислужуватися перед Москвою, так само яро, як і часів СРСР захищає міфізовану історію, яку писали «кремлівські фантасти» продовжуючи «славну традицію» російських псевдоісториків  імператорських часів.
       Однією з найбільш міфізованою, сфальшованою сторінкою нашої історії є події Другої світової війни, зокрема історія радянського партизанського руху.

Володимир ФЕСЕНКО, політичний експерт

В Україні існує посилення ризиків авторитарного режиму в Україні. Таку думку у відеоблозі на «Главкомі» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Зокрема, відповідаючи на питання, на кого більше схожа України щодо чинного сьогодні режиму на Росію чи Білорусь, політолог відповів: «Ми - не Росія, ми - не Білорусь, та ми, на жаль, і не Європа».
У той же час, за словами експерта, з точки зору розвитку нинішньої ситуації рано ще робити такі трагічні висновки: все Рубікон перейдено. «Тимошенко сказала 37-й рік ... 37-рік - це масові репресії, але не персональні політичні, - зазначив Фесенко. - До того ж, і економічно і соціально-політично ми дуже сильно відрізняємося від наших сусідів по СНД, де існує авторитарний або напівавторитарний режим».

На адресу порталу Воля народу надходять пропозиції щодо необхідності усунення небезпеки консервації чинної системи влади. Оприлюднюємо
Звернення до майбутніх кандидатів у депутати Верховної Ради і регіональних Рад
Ми проголосумо за ті партії, які в процесі виборчої кампанії запропонують громадянам України наступні зобов'язання:
1. Зміна Закону про статус народного депутата.
2. Створення Єдиного пенсійного Кодексу.
3. Ліквідація всіх пільг народним депутатам і членам уряду.
4. Ліквідація статусу недоторканності.

У вівторок керівники урядів Росії, України, Білорусі, Казахстану, Молдови підписали у Санкт-Петербурзі угоду про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД. Вірменія, Таджикистан та Киргизстан пообіцяли визначитися найближчим часом.
Шлях до феодалізму?
Оцінка відомого експерта Олега СОСКІНА - негативна. СНД — структура, яка діє лише на папері, адже більшість угод, які раніше підписувалися учасниками цієї структури, не виконувалися, вважає він. Ну, підписали ще один папірець, але механізмів його реалізації поки що немає. Та навіть якщо припустити, що угода про ЗВТ буде діяти, Україні це не принесе ніякої користі.

Роман КОВАЛЬ, письменник, для Волі народу

Підполковника Армії УНР Ананія Волинця “радвлада” розстріляла 14 травня 1941 року. Через півстоліття Українська Радянська Соціалістична Республіка, іменем якої Москва засудила до розстрілу Ананія Волинця, зникла. Вона перетворилась на державу Україна, за яку боровся і поклав своє життя подільський отаман. І ось 27 серпня 1997 р. Генеральна прокуратура переглянула його справу. Заступник Генерального прокурора України Олександр Христенко завізував “Висновок у архівній кримінальній справі №3962” на Ананія Гавриловича Волинця, організатора Вільного козацтва, командира 61-го полку Дієвої Армії УНР. 
Заступник Генерального прокурора у “Висновку” визнав політичні мотиви боротьби Ананія Волинця, тобто, не заперечив очевидної істини, що Ананій Волинець зі зброєю в руках боровся за владу УНР. Та з усього тексту “Висновку” архівної кримінальної справи № 3962 випливає, що саме в цьому Христенко і вбачає злочин Ананія Волинця.
На фото: А. Волинець.

Пшонка підтвердив провину двох міліціонерів у смерті студента Ігоря Індила
Двох співробітників Міністерства внутрішніх справ (МВС) України буде притягнуто до кримінальної відповідальності у зв’язку зі смертю студента Ігоря Індила у камері попереднього ув’язнення Шевченківського РУВС у 2010 році.
Про це під час брифінгу в середу, 19 жовтня, повідомив Генеральний прокурор України Віктор Пшонка.
«Зараз до кримінальної відповідальності притягуються двоє міліціонерів, слідством їх провину доведено, триває судовий розгляд справи», — повідомив В.Пшонка.
При цьому він нагадав, що оприлюднення в інтернеті відео з камер спостереження в Шевченківському РУВС є фрагментами семигодинного відеозапису, який долучено як речовий доказ до матеріалів кримінальної справи ще у червні минулого року.

Громадяни України  у своїй більшості вважають, що не мають ніякої можливості впливати на стан справ у суспільстві.
Як свідчать результати опитування фонду «Демократичні ініціативи», 73% українців впевнені, що зовсім не можуть, 15% - можуть певною мірою і лише 3% - у повній мірі можуть впливати на стан справ на загальнодержавному рівні.
У своїй здатності впливати на становище на місцевому рівні впевнені лише 2%, в той час як 67% вважають, що не можуть впливати взагалі, а 15% - можуть до певної міри.

18 жовтня 1918 p. українська парламентарна репрезентація скликала у Львові збори всіх українських послів австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій, духівництва та студентства Галичини та Буковини. Збори обрали Українську Національну Раду як політичного представника українського народу в Австро-Угорщині, її головою (президентом) став Є.Петрушевич.
Метою Української Національної Ради було здійснення права на самовизначення українських земель в Австро-Угорській монархії.