Світом прокотилась хвиля звільнень через штучний інтелект. Тоді як Україна, навпаки, гостро потребує працівників, і ШІ міг би стати вирішенням проблеми.
Проте ситуація різниться, залежно від галузі, і подекуди "Скайнет" може й нашкодити.
Український ринок праці переживає одну з найглибших кадрових криз за роки незалежності. Дефіцит працівників уже став головною проблемою для бізнесу, випередивши навіть безпекові ризики та перебої в роботі інфраструктури. За останніми дослідженнями, нестачу кадрів відчувають близько 70% підприємств.

Міністр економіки України Олексій Соболев заявляв, що економіці для щорічного зростання ВВП України на 7% потрібно 4,5 мільйона працівників протягом наступних 10 років. А директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк зазначала, що для післявоєнного відновлення країни необхідно залучити понад 3 мільйони людей.

На цьому тлі світ охопила інша тенденція. Великі компанії дедалі активніше впроваджують штучний інтелект, автоматизують процеси, через що скорочують значну частину робочих місць. Якщо в багатьох країнах ШІ сприймають як загрозу для зайнятості, то для України, яка й так гостро відчуває нестачу робочих рук, він міг би стати одним із способів пом'якшити кадровий голод.
"Штучний інтелект збільшить продуктивність. Людина зможе виконувати більше роботи за той час, який є. В Україні дуже специфічна ситуація, якої немає у наших сусідів. Через дефіцит людей беруть, перенавчають, кожному можна знайти роботу. Такої історії у наших сусідів в Європі немає. І тому нам здається, що дуже природно буде, коли ШІ просто допомагатиме роботодавцям з тими людьми, які у них є", - сказав УНІАН міністр Соболев.
Чи здатний штучний інтелект закрити дефіцит кадрів, які професії він уже змінює, кого може витіснити з ринку праці, а хто залишиться незамінним навіть в епоху алгоритмів, - розбирався УНІАН.

Кадрова криза
Керівниця напрямку OLX Робота Марія Абдулліна пояснює, що кадровий дефіцит в Україні має структурну природу. За даними платформи, 67% роботодавців пов'язують нестачу працівників насамперед із мобілізацією та трудовою міграцією.
На думку Абдулліної, штучний інтелект не здатен усунути першопричини проблеми, однак може допомогти бізнесу оптимізувати процеси там, де люди вже є.
"Автоматизація окремих операційних функцій дозволяє зберігати продуктивність при меншій чисельності персоналу, що в умовах дефіциту є перевагою, а не загрозою зайнятості. Тому говорити про ШІ як фактор поглиблення кризи в Україні некоректно. Він є радше інструментом адаптації бізнесу до неї, хоча й обмеженим без паралельних інвестицій у перекваліфікацію", - розповідає вона. 
Схожої думки дотримується директор КБІС КПІ ім. Ігоря Сікорського, Microsoft MVP та Solution Architect Андрій Губський. Він наголошує, що кадровий голод в Україні концентрується насамперед у сферах, де штучний інтелект майже безсилий.
"Кадрова криза в Україні нерівномірна. Найгостріший дефіцит зараз спостерігається не там, де штучний інтелект може швидко замінити людину, а там, де потрібна фізична присутність, практичний досвід, технічні навички або робота руками: робітничі спеціальності, виробництво, будівництво, логістика, ремонт, обслуговування, окремі інженерні та технічні напрями. На доступність таких працівників суттєво впливають війна, мобілізація, міграція, обмеження на переміщення, безпекові ризики та загальна демографічна ситуація", - каже УНІАН Губський.
Тому, на думку експерта, штучний інтелект не зможе сам по собі вирішити кадрову кризу в Україні. Він вважає, що ШІ може частково зняти навантаження з команд, пришвидшити рутинні процеси, допомогти невеликим колективам виконувати більше роботи, але він не замінить людей у тих сферах, де ключовими є фізична присутність, відповідальність на місці, взаємодія з обладнанням або робота в реальних умовах.
Штучний інтелект: монстр, який забере роботу в українців, чи пігулка від кадрового голоду
Штучний інтелект не зможе вирішити кадрову кризу / фото ua.depositphotos.com
Нерівномірний вплив ШІ
Водночас у цифрових, інтелектуальних і креативних професіях ситуація інша. Там, де алгоритми вже здатні виконувати частину роботи, кадрового дефіциту часто немає, натомість посилюється конкуренція між фахівцями.
Губський наголошує, що штучний інтелект підсилює вже наявний дисбаланс по галузях. Там, де працівників критично бракує, він поки не здатен їх замінити. Там же, де ШІ працює найефективніше, конкуренція на ринку лише зростає.

За його словами, український кейс дещо відрізняється від ситуації в США та на глобальному ринку, де вже відбуваються масштабні скорочення, пов'язані з автоматизацією та впровадженням ШІ.
"Частково ця тенденція може впливати й на український ІТ-сектор через міжнародні компанії та аутсорсингові бізнеси, які працюють із глобальними клієнтами. Але поки я б не називав це масовим явищем саме для українського бізнесу", - каже Губський. 
За словами партнера, керівника практики штучного інтелекту юридичної компанії Juscutum Петра Білика, багато хто з українських підприємців говорить, що через воєнні виклики стало важче знайти та втримати кадри.
"Найкращі фахівці можуть бути недоступні, хтось служить у ЗСУ чи вимушено виїхав за кордон, інші не мають потрібних для бізнесу навичок. Тому чимало компаній розглядають автоматизацію не лише як інновацію для підвищення ефективності, а передусім як спосіб продовжити працювати і будувати бізнес в умовах війни", - ділиться спостереженнями з УНІАН Білик.
На думку експерта, штучний інтелект трансформує ринок праці в окремих сферах. За його словами, деякі ролі можуть виконуватися за допомогою ШІ - через це зменшується потреба в певних фахівцях або скорочується кількість замовлень на ті чи інші послуги. Водночас зростає попит на складніші задачі, де необхідні глибока експертиза та стратегічне мислення людини. 

"Для прикладу, колись в ІТ були люди, які спеціалізувалися на перфокартах (паперовий або картонний носій інформації, - УНІАН), зараз ця навичка взагалі не потрібна. Тому я переконаний що ШІ змінює характер роботи, але система збалансується і роль людини зміститься туди, де потрібне критичне мислення та емоційний інтелект", - каже Білик.
Штучний інтелект: монстр, який забере роботу в українців, чи пігулка від кадрового голоду
ШІ впливає на сфери по-різному / фото ua.depositphotos.com
Хто вже відчуває тиск

Керівниця напрямку OLX Робота Марія Абдулліна зазначає, що сьогодні на ринку формується запит одразу на двох напрямках спеціалістів: тих, хто вміє працювати та впроваджувати інструменти штучного інтелекту, і тих, хто навчає компанії працювати з ними та інтегрувати їх у бізнес-процеси.
"Спадає попит на операторів із введення даних, бухгалтерів без вузької спеціалізації, базових операторів колл-центрів, а також початківців у копірайтингу та перекладі. Саме в цих категоріях вплив штучного інтелекту відчутний найбільше, бо сучасні інструменти вже здатні виконувати рутинні текстові, операційні та комунікаційні завдання. Іноді роботодавці просто менше потребують людей на таких позиціях", - каже Абдулліна.
Тож багатьом цим спеціалістам доводиться або перенавчатися для виконання інших задач, або залишатися за бортом ринку праці.
Також змінюється ситуація в ІТ. За її словами, в цій галузі скорочується попит на джуніор-розробників (фахівці-початківці в IT) і тестувальників. ШІ-інструменти для написання коду підвищують ефективність досвідчених фахівців, і потреба в початківцях зменшується.
Натомість для виробництва, логістики, будівництва та торгівлі картина залишається протилежною. Там попит на працівників не падає, а навпаки продовжує зростати, оскільки автоматизація або технічно складна, або просто невигідна за нинішніх умов.
Founder & CEO IT-Enterprise Олег Щербатенко розповідав УНІАН, що цифровізація та ШІ зменшують потребу в людях для обробки інформації. Подібні рішення дозволяють компаніям зростати без пропорційного збільшення штату, оскільки частину функцій бере на себе цифровізація.

Як приклад, він наводив досвід автоматизації в фонді "Повернись живим", де штучний інтелект допомагає обробляти документи та оптимізувати роботу команди.
Штучний інтелект: монстр, який забере роботу в українців, чи пігулка від кадрового голоду

ШІ як інструмент
Керівник практики штучного інтелекту юридичної компанії Juscutum Петро Білик наголошує, що найбільше від ШІ виграють люди з глибокою професійною експертизою. За його словами, якщо у людини є знання і досвід, за допомогою правильних навичок роботи з ШІ, вона може бути продуктивнішою.
"Водночас для молодших спеціалістів штучний інтелект може значно підвищити стартові навички і компенсувати відсутні знання. Але у таких спеціалістів є велика спокуса занадто довіряти системам ШІ, адже вони демонструють правдоподібний результат, а у молодших спеціалістів ще немає досвіду на його верифікацію. Тому важливо приділяти великий час на навчання спеціалістів, щоб вони виросли в експертів", - відмічає юрист.
Навіть юридична сфера, яка ще кілька років тому здавалася консервативною, вже активно змінюється під впливом нових технологій.
"Коли ми починали активно впроваджувати ШІ-інструменти в роботу, це була цікавість. Але сьогодні це вже необхідність. І ми бачимо юридичні виклики у звʼязку з персональними даними, інтелектуальною власністю, питаннями етики та регулювання під час впровадження штучного інтелекту", - наголошує Білик та підкреслює, що наразі на ринку праці не вистачає кваліфікованих юристів.
"Особливо міжнародників не вистачає. Вакансії місяцями залишаються відкритими. І саме в цій реальності ШІ перестав бути трендом і став операційним інструментом", - додає юрист.
При цьому, за спостереженнями директора КБІС КПІ ім. Ігоря Сікорського, Microsoft MVP та Solution Architect Андрія Губського, український бізнес поки не поспішає масово замінювати людей алгоритмами. Компанії переважно тестують нові інструменти, запускають пілотні проєкти та автоматизують окремі процеси, але рідко розглядають ШІ як повноцінну стратегію скорочення персоналу.

"Наприклад, у КПІ ми використовуємо інструменти штучного інтелекту для розвитку окремих цифрових проєктів: написання коду, аналізу даних, підготовки матеріалів, пошуку рішень. Він дозволяє швидше виконувати частину задач, зменшує кількість рутинної роботи, допомагає перевіряти гіпотези, але остаточна відповідальність, архітектурні рішення, якість, безпека і розуміння контексту залишаються за людьми", - каже Губський.
Хто залишиться незамінним

Попри стрімкий розвиток штучного інтелекту, є цілий пласт професій, яким автоматизація поки не загрожує. І саме вони сьогодні найбільше потрібні українській економіці.

Керівниця напрямку OLX Робота Марія Абдулліна відмічає, що платформа завжди була зосереджена на робітничому сегменті, так званих "блакитних комірцях", де попит на працівників не просто зберігається, а продовжує стабільно зростати.

"І ось тут ми фіксуємо значне зростання та стабільне підвищення попиту зі сторони роботодавців. Адже це саме той сегмент фахівців, в якому не може замінити ШІ ні зараз, ні в найближчому майбутньому навіть при самих сміливих прогнозах", - запевняє Абдулліна.

Андрій Губський погоджується, що найменш вразливими до автоматизації залишаться професії, де потрібні фізична присутність, ручна праця, практичні навички, відповідальність на місці, емпатія, довіра або робота в непередбачуваному середовищі.
Реклама

"Це робітничі та технічні спеціальності, будівельники, електрики, сантехніки, механіки, водії, військові та безпекові спеціальності, медики, доглядальники, вчителі, майстри, інженери, які працюють з реальними об’єктами та інфраструктурою", - відмічає Губський.
Також, за його словами, складно повноцінно автоматизувати управління людьми, складні переговори, кризові рішення, виховання, наставництво, медичну відповідальність, роботу з безпекою та стратегічні рішення в бізнесі чи державному управлінні. ШІ може допомагати в цих напрямах, але не може повністю взяти на себе людську відповідальність, контекст і довіру.
Проте далеко не усі спеціальності зможуть похвалитись такою стабільністю.
"Найбільших змін протягом найближчих двох років, на мою думку, зазнають професії, де є багато роботи з текстом, кодом, даними, візуальним контентом, комунікацією та повторюваними інтелектуальними задачами. Це розробники, тестувальники, аналітики, маркетологи, копірайтери, дизайнери, редактори, SMM-спеціалісти, рекрутери, HR, фінансові та бізнес-аналітики, юристи на рівні підготовки типових документів, фахівці підтримки клієнтів", - попереджає Губський.
Водночас, за його словами, у більшості випадків мова не про повне зникнення професій, а про зміну вимог до них.
"Сильні фахівці, які навчаться працювати з ШІ, стануть продуктивнішими. А от спеціалістам, які виконують лише прості, типові та повторювані задачі без глибокої експертизи, буде складніше конкурувати", - каже експерт.
Ці професії не зникнуть повністю, проте сильно трансформуються, наголошує фахівець.
"Якщо коротко: штучний інтелект не скасовує потребу в людях, але змінює структуру праці", - каже Губський.
Тому, підсумовує Губський, для України штучний інтелект у найближчі роки найімовірніше стане не заміною працівників, а інструментом підсилення команд, які й без того працюють в умовах обмежених ресурсів.

Майбутнє ШІ в Україні
Поки бізнес вчиться використовувати штучний інтелект у щоденній роботі, держава ставить амбітні цілі. Україна планує увійти до трійки світових лідерів за рівнем упровадження та розвитку штучного інтелекту до 2030 року. 
Штучний інтелект: монстр, який забере роботу в українців, чи пігулка від кадрового голоду
Україна планує стати лідером в цьому плані / фото ua.depositphotos.com
Певний прогрес уже помітний. Згідно одного з головних звітів у галузі розвитку штучного інтелекту, Government AI Readiness Index 2025 від Oxford Insights Україна піднялася одразу на 14 позицій у світовому рейтингу зі штучного інтелекту, посівши 41 місце серед 195 держав та увійшовши до числа лідерів з розвитку ШІ в Східній Європі.

Втім, розвиток нових технологій неминуче ставить питання впровадження зрозумілих правил гри. Партнер і керівник практики штучного інтелекту юридичної компанії Juscutum Петро Білик звертає увагу, що спеціального закону про штучний інтелект в Україні поки немає. Однак це не означає відсутність правил.
"Навпаки, вже діють норми, що захищають права громадян і працівників, незалежно від технологій. Так, трудове законодавство забороняє дискримінацію. Навіть якщо несправедливе рішення пропонує алгоритм, відповідальність лягає на роботодавця. Закон "Про захист персональних даних", Конвенція про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних також встановлюють обмеження на автоматизовані рішення, які мають для особи правові наслідки, - продовжує юрист. - Отже, навіть без спеціального закону про штучний інтелект, компанії, що використовують ШІ, вже сьогодні несуть юридичну відповідальність у разі порушення прав осіб".   
Крім того, держава планує розробити спеціальне законодавство про штучний інтелект. Так, у 2024 році Міністерство цифрової трансформації презентувало "Білу книгу", яка описує регуляторну стратегію уряду щодо штучного інтелекту.
"Його головна мета – захистити права українців, не зупинивши розвиток інновацій, та допомогти компаніям стати більш конкурентоспроможними на міжнародних ринках", - пояснює Білик.  
За його словами, на першому етапі розроблено інструменти для адаптації компаній до відповідального використання ШІ.
"На другому етапі, у рамках євроінтеграції, розпочинається розробка спеціального закону про ШІ - по суті, українського аналога європейського AI Act", - додає Білик. 

Крім того, на його думку, розвиток штучного інтелекту може відкрити для України нові можливості від оборонної сфери до цифровізації держави та боротьби з корупцією.
"Парадокс у тому, що Україна опинилася у специфічній позиції: ШІ-революція тут менше "знищує" робочі місця, ніж намагається заповнити ті, що вже порожні", - резюмує Білик.
Дискусія про штучний інтелект в Україні лише набирає обертів. Але вже зрозуміло, що в найближчі роки він навряд чи стане "монстром", який масово забере робочі місця. Натомість значно реалістичнішим виглядає сценарій, за яким ШІ поступово перетворюватиметься на інструмент, який допоможе бізнесу виживати в умовах безпрецедентного дефіциту людей, а персоналу - працювати швидше та ефективніше. Тому головним викликом є не стільки конкуренція людини з алгоритмом, скільки здатність людини навчитися використовувати його собі на користь.

Інф.: УНІАН

Коментарі