16 липня 1990 року в Україні проголосили самостійність і народовладдя
Цього дня 1990 року Верховною Радою УРСР було прийнято Декларацію про державний суверенітет України (№ 55-XII від 16 липня 1990 року). 25 років тому, наслідуючи приклад прибалтійських та закавказьких республік, Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. У преамбулі цього документа проголошувалося "верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах".

Країна-фальсифікація
Радянські брехуни-пропагандисти з 40-х років шлють гарячий архівний привіт телевізійним бійцям за "новий світовий порядок" з російського держТБ, а також особисто герою «Дисернету», «історику», автору про війну, культурному міністру Мединському В.Р.
З пожовклих сторінок зі сліпими літерами грянула по тилах переможного 70-го післявоєнного року залпом радянських військових прокурорів правда про те, що не було ніякого «подвигу 28 героїв-панфіловців».

25 червня 2015 року минув рік із дня смерті Івана Плюща
Юрій Гнаткевич: "Іван Плющ волею долі опинився на гребені великого революційного процесу. Він і його поведінка на високих тоді постах є віддзеркаленням тих настроїв, які були поширені в суспільстві і в частині компартії. Якби в керівництві Верховної Ради у 1991 р. опинилися представники Сходу чи Півдня України, а не вихідці з «бандерівської» Рівненщини та справді української Борзнянщини, доля СРСР могла б скластися по-іншому".

Іван Кожедуб – великий українець, льотчик, тричі Герой Радянського Союзу, маршал авіації
Іван Микитович Кожедуб (1920-1991) народився 8 червня в селі Ображіївка Шосткинського району Сумської області. Закінчив у рідному селі семирічну школу.
Восени 1936 р. розпочав навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі й одночасно в місцевому аероклубі. У Червоній Армії – з 1940 року.

Всі диктатури чимось схожі між собою. Однак спорідненість прийомів зовнішньої політики, пропаганди та промов лідера сучасної Росії з його ідеологічним попередником з Третього Рейху вражає.
20 квітня 1889 року народився один з найстрашніших диктаторів Людства, фюрер нацистської Німеччини Адольф Гітлер, який погубив життя десятків мільйонів людей. Сьогодні з ним порівнюють президента Росії, і не дарма.

Якщо запитати будь-якого українця, який наш прапор, він відповість: "жовто-блакитний"
Чому ж він досі перевернутий - синьо-жовтий? Деякі експерти кажуть, що треба було його поставити на місце раніше, мовляв до такої послідовності барв прапора... вже звикли. Невже так і житимемо з перевернутим прапором?

Відомий журналіст Єгор Чечеринда просить підтримати його ініціативу
- Думаю, зараз самий час повернути головній "західній" магістралі Києва її історичну назву - Брест-Литовський проспект... Між іншим, таку назву нинішній проспект Перемоги мав аж до 1985-го (!) року! Тоді для збереження історичної назви забракло якихось 6-ти років... Хто підтримує? - звертається журналіст до громадськості у дописі на своїй сторінці у Facebook.

Микола Лемик змусив увесь світ привернути увагу до трагедії українського народу
"100 років тому, 4 квітня 1915 року, народився патріот, який через 18 років помстився за свій народ. З револьвером у руках, на львівській вулиці, одним влучним пострілом він відплатив ворогам за страждання і смерті українців на сході.
Мова про Миколу Лемика.

Важливо для тих, хто мріє про повернення в “совок”
У Радянському Союзі дуже любили зберігати секрети. Користувачі мережі зібрали 10 таємниць давно померлої держави, про які мало хто знав, повідомляють "Патріоти України". Серед них – існування Каспійського Морського Монстра, найгірша ракетна катастрофа в історії СРСР і музей “буржуазного творчості”. Секрети розставлені в довільному порядку без розподілу їх по місцях за значимістю.

ІСТОРІЯ. НА ВІЙНІ ЯК НА ВІЙНІ
Як протистояти історичним маніпулюванням та фальсифікації історії нашого народу?
Чому історія стала засобом не лише ідеологічної боротьби?
Над цим у редакції порталу Воля народу розмірковують відомий історик-політолог і публіцист Роман Матузко та філософ Владислав Беспалий.
Закінчення (початок - тут)
Владислав Беспалий: Можливо головними чинниками протиборства стали комплекси меншовартості з боку провінційної еліти Київської держави доби її розпаду.