Така цифра вказана у книзі “На велікой стройкє”, виданій 1931 року в Ленінграді
Такі ж дані подані у першій радянській енциклопедії 1926 року. Ні цієї енциклопедії, ні книги немає в жодній бібліотеці в Україні. Книгу “На великой стройке” вдалося відшукати у Москві. Нам надіслали копії, на яких добре видно цифри 81 мільйон. Слід зазначити, що сюди не ввійшли українці Галичини, яка перебувала у складі Польщі.

"Майдан – це наші Крути"
96 років тоиу, 29 січня 1918 року, студентський курінь Армії Української Народної Республіки під станцією Крути (під Києвом) прийняв бій з більшовицьким військом на чолі з Миколою Муравйовим. Майже всі бійці куреня – переважно студенти та гімназисти - загинули в бою, або були закатовані більшовиками після взяття в полон.

Слова Державного Гімну України вистраждані багатьма поколіннями борців за її волю
Варто нагадати, що восени минулого року віршу "Ще не вмерла Україна", котрий згодом став національним, а потім і Державним Гімном, виповнилося 150 років.
Написаний Павлом Платоновичем Чубинським (27.01.1839 - 29.01.1884) у 1862-му, вірш, що покладено на музику Михайла Вербицького, вперше набув статусу Гімну 1917 року й став офіційною національною атрибутикою Української Народної Республіки. 1939 року гімн змінює свою географію й стає офіційним у Карпатській Україні.

Сьогодні не лише День Соборності
Акт Злуки був прийнятий 95 років тому, 22 січня 1919 року. Але роком раніше сталася історична подія, без якої не відбулася б Злука Східних і Західних земель в єдину Українську державу.
22 січня 1918 року Малою Радою Центральної Ради було затверджено IV Універсал, котрий проголошував, що " ...однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу..."

22 січня – День не лише Соборності, а й Незалежності України
"Короткий курс" політичного бандитзму
Суспільство складається з різних людей: класів, прошарків, релігійних угрупувань, геніїв, підприємців, благородних проповідників, кримінальних елементів, шахраїв,бандитів і т.д.  
Щоб якось вижити, люди змушені домовлятись про правила співжиття.
Правила бувають різні – справедливі і не дуже. За кожним з них криється власний інтерес.

Державний Гімн України — один з головних державних символів України поряд з прапором і Гербом. Державним Гі́мном є перший куплет та приспів пісні "Ще не вмерла України і Слава, і Воля", слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Офіційно його "Музичну редакцію" ухвалила Верховна рада України 15 січня 1992 року; слова Гімну затверджено "Законом про Гімн України" 6 березня 2003 року.

Сексуальне насильство у добу Другої світової: про що мовчали жінки
Дослідники піднімають маловідомі сторінки історії: сексуальна наруга над жінками під час Другої світової війни була масштабним явищем. Однак донині про це воліли не говорити, пише DW.DE.
Війна – це синонім насильства, зокрема і сексуального. Друга світова війна не була тут винятком. До сексуальної наруги вдавалися як нацистські солдати, так і червоноармійці, кажуть дослідники.

Понад двісті років йому не було рівних у слов'янській філології
Мелетій Смотрицький написав перший підручник із мови. Щодня ми маємо справу з мовними нормами, хай то правопис чи відмінювання, а проте рідко замислюємося, як саме постали ці правила, коли й хто їх вперше "узаконив". Мало хто знає, що саме Мелетій Смотрицький ще в ХVII столітті став одним із перших, хто втілив у життя створення "Граматики", де й систематизував такі звичні для нас тепер речі.

Запали свічку пам’яті
У суботу, 23 листопада, Україна і світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932—1933 років. В усіх обласних центрах України, у селах та містечках та в 32-х країнах світу в цю суботу українці прийдуть до пам’ятних знаків жертвам геноциду та запалять свічки в пам’ять мільйонів вбитих голодом.
Це безпрецедентний злочин у світовій історії: понад 4 мільйони загиблих, понад 6 мільйонів ненароджених, понівечені людські долі, виснажена душа українського народу. Немислимий масштаб цієї трагедії. Ім’я їй — Голодомор. Її суть — Геноцид.

Людина, яка присвятила Україні кожен свій подих, кожен свій помисел
Михайло Григорович Воскобійник (21.11 1918, Україна - 11.09 2001, США) - український вчений-історик, доктор наук, журналіст, публіцист, політичний діяч, основоположник УРДП, член уряду УНР у вигнанні, Голова "Української Національної Ради" і дійсний член УВАН та НТШ. У 1946-54 - редагував газету "Українські вісті" (Новий Ульм, Німеччина). У 1958-64 - співробітник радіостанції "Визволення" (згодом "Свобода"). До кінця свого життя видатний політик працював на консолідацію української нації, єднання її, незалежно від кордонів та континентів.
Велич такої державної постаті, такого політичного і громадського діяча, такого вченого, знаменитого професора Гейдельбергського, Сіракузського та Пенсільванського університетів ще недостатньо оцінена нашою державою.