Інф. Волі народу 

Сьогодні, 13 квітня, відомому прозаїкові та публіцистові
виповнюється 60 років
Могли всі ровесники, а зробив лише він, Олесь Воля. Кілька разів  обійшов рідні краї й занотував спогади сотень і сотень земляків про голодомор 1932-33 років. Так народився фундаментальний народний епос «Мор». Унікальна книжка великого формату має 1152 сторінки!  Опрацював свій архів – і  з’явився друком  солідний том щоденникових записів – 1112 сторінок (чи не кожен має нотатники, але здебільшого вони залишаються в шухлядах для особистого вжитку).  Рік за роком  шліфував роздуми про  людину та навколишній світ – і подав на суд читачів зібрання афористичних суджень – 1216 сторінок…
   Таких книжок,  і за обсягом, і за форматом, як у Олеся Волі, немає сьогодні в жодного нашого письменника.

Громадськість вимагає припинити тиск на україномовний дубляж
У вівторок під Кабінетом Міністрів України декілька десятків активістів вимагало від Уряду припинити переслідування студії «Ле Доен», яка здійснює дубляж іноземних фільмів українською мовою для вітчизняного кінопрокату.
Нагадаємо, 5 квітня працівники податкової міліції здійснили рейд на територію студії і вилучили всю записуючу апаратуру.
Акція під Кабміном була організована рухом «Спільна справа» за сприяння ряду організацій, серед яких – Молодий Народний Рух, Молодіжний Націоналістичний Конгрес, УНСО. До заходу також приєдналися відомі діячі мистецтва, журналісти

Володимир ВЕРМІНСЬКИЙ, відомий співак і композитор, учасник музичного телемарафону «Пісня об’єднує нас» дав  ексклюзивне інтерв’ю кореспондентові порталу Воля народу

Володимире, Ви щойно виступили у прямому ефірі музичного телемарафону, виконавши 5 чудових українських пісень. Які Ваші свіжі враження від марафону?

- Перш за все, я вдячний тим людям, які запросили мене на цей телемарафон. Зрештою, це мій обов’язок як українця, як патріота долучитися до цієї чудової акції.

Ірина Фаріон: з приводу висловлювань Януковича про державний статус російської мови
На тлі абсолютної поразки у всіх царинах державного життя у Януковича зосталася лише мовна карта, яку він розігрує з таким самим непрофесіоналізмом, тупістю і щирим рабством власної натури. Доведеться тому васалові Москви вкотре нагадати, і зокрема зі свого відкритого листа до нього 21 лютого 2010 року, очевидні речі:
 
1. Двомовність України не є природним етнічно-суспільним явищем. Це наслідок понад трьохсотлітнього імперсько-російського терору щодо самої мови (близько 200 указів про її всезагальну і часткову заборони) – себто лінгвоцид, і винищення носіїв цієї мови – українського селянства голодом та інтеліґенції – репресіями – себто геноцид.

Україна - це особистості, які формують обличчя її історії. 29 березня 1998 р. у Нью-Йорку померла Квітка Цісик, українська співачка в еміграції, лауреатка премії "Оскар".
Кві́тка Ці́сик (англ. Kvitka Cisyk, "Kacey" or "Cassie" Cisyk; * 4 квітня 1953, Квінз, Нью-Йорк — † 29 березня 1998, Мангеттен, Нью-Йорк) — американська співачка українського походження (сопрано), виконавиця українських народних і популярних пісень.
Вона прожила все життя у США, та слухаючи її пісні не залишається сумнівів, наскільки вона любила Україну. Її голос викликає бурю емоцій та пронизує до глибини душі. Її творчість вкотре доводить, наскільки багата наша культура і заставляє гордитись словосполученням “я українець”.

Рекордний телемарафон української пісні на Першому стартує 29 березня о 5:30!
29 березня о 5:30 в Інтернеті та 31 березня о 12:30 в ефірі Першого Національного та телеканалу "Ера" стартує рекордний телемарафон української пісні "Пісня об’єднує нас!".
Уперше в історії українського телебачення в один час і в одному місці об’єднаються найкращі українські співаки і наймелодичніші українські пісні, Україна – та весь світ!
55 годин без перерви (з трансляцією в Інтернеті – 110 годин), 2012 учасників, 3 тисячі пісень, трансляція на 155 країн світу – телемарафон "Пісня об’єднує нас!" зробить Україну світовим рекордсменом у категорії "найдовший музичний телевізійний марафон національної пісні у прямому ефірі".

Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, для Волі народу

             «Только, когда взялся за перевод с украинского на
           русский,  я  понял, что это совершенно два разных
           языка»       Олексій Аулов
     До мене зателефонував  мій давній приятель, доктор філологічних наук, професор еМ., і порадив познайомитися з  передмовою П. П. Толочка «Украинский язык. История становления и развития.» до якоїсь нудотної книжки, в котрій  якийсь сучасний  збирач тенденційних цитат понанизував у тій збірці чужих виразів заради виправдання чергової печерної русифікації  в Україні. У відповідь, я, звичайно, тільки розсміявся і кажу:
- Мені що, нічого робити? Не вистачало, щоб я ще читав передмови Толочка. Досить з мене його «науки».

Артист Антін Мухарський у властивій українцям гумористичній манері показав сутність сьогоднішньої ситуації в державі.
Помаранчева  революція показала, що зміну старої системи  прискорять цивілізовані форми трансформації суспільства. Отож, дивіться та слухайте Антіна Мухарського і …думайте… А ще не забудьте, будь ласка, вибачити авторам творів за деяку «нецензурну лексику».

Дивится відео: 
«Народная шахтьорская»
http://www.youtube.com/watch?v=IsEkCQPUPSA&feature=player_embedded#!
«Вагони, повнії москалів»
http://www.youtube.com/watch?v=35JT6Ppvf-w&feature=player_embedded
 

В Україні та світі відзначають 120-річницю від дня народження патріарха Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого. Це унікальна постать в історії церкви та держави. 
Римська одісея Йосипа Сліпого із радянської неволі
  17 лютого виповнюється 120 років від дня народження Йосипа Сліпого (1892–1984). Тернистий шлях Йосипа Сліпого: від наступника Андрея Шептицького через радянські репресії до патріарха УГКЦ на еміграції 
Життя Йосипа Сліпого (Коберницького-Дичковського) – це яскравий приклад поєднання в одній особі науковця, богослова, керівника академічних і наукових інституцій, очільника УГКЦ. Вихідцеві з Тернопільщини судилось стати людиною багатьох історичних, політичних, культурних середовищ, які по-своєму впливали на формування його світогляду і подальшу долю.

Ірена КАРПА, письменниця, для УП

Русскій нада учіть
Навіть уявити собі не можу, як почувається той, хто живе з такою сильною презумпцією власної універсальності, як у французів, американців чи росіян: тебе просто мусять розуміти, де би ти не потикнувся. Українці же навіть у снах не мають цього мікрочіпу імені "ля борщ"
...Позавчора Прикордонник аеропорту Жірони сказав нам "дякую", українською, уявляєте?.. Після цього доведеться покохати Каталонію назавжди, видно. Бо як мінімум каталонцям не треба, як багатьом іншим, пояснювати на пальцях наші мовні питання. Просто кажеш, що українська в нас то наче каталонська, а російська - як імперська іспанська. З тією маленькою різницею, що наша Незалежність зійшла на нас з небес вже двадцять років тому.