Якою мовою розмовляють у Києві
Не раз чула розповіді про "російськомовний Київ". Щоразу дивуюся: а про який Київ ми говоримо?
Я народилася і виросла на Хрещатику. Тут-таки народився і виріс мій батько. Колись були часи, коли квартирний бум іще не почався, й українська інтелігенція жила в центрі. Пізніше її витіснили нувориші 1990-х.
Мої батьки — художники. І як публічні люди мали шикарне коло спілкування — їхні колеги, а ще письменники, журналісти, археологи. Я згадую бесіди на виставках і в галереях, на кухнях та в майстернях — вони велися здебільшого українською. З маминого боку була лише одна російськомовна художниця, а з татового — ювелір. Тож я виростала переконана: моє місто україномовне. І тільки з віком зрозуміла, що українська — мова в схроні, для внутрішнього вжитку.

Щодо різних українських текстів у перекладі на русскій язик скажу. Таке вже було. На початку 20 століття друкувались російськомовні тексти українських народних пісень. "Ах, нє хаді, Грішка, да і на пікнік" – це вам не якесь "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці". Ця спроба чергового паразитування провалилася через кумедність текстів та ще живу самоповагу українців. Тоді для знищення нації не побоялись абсурду. Не побояться абсурду і зараз. Дуже вже заманливо – до вкраденої історії добавити ще й культуру.
Тож до справи. Тим більше, що є відносно позитивний досвід періоду сересера. Уперше пісня пілота у фільмі київської кіностудії "Винищувачі" прозвучала українською мовою.

Врятуймо національну спадщину Великого Бориса Гмирі!
Арештована квартира-музей легендарного українського митця Бориса Гмирі (м. Київ, вул. Хрещатик, 15, кв. 33). Сталося це через не сплачений кредит, що спадкоємиця Гмирі Ганна Принц витратила на видання унікальної праці: «Борис Гмиря. Дневники*Щоденники. 1936-1969» обсягом 890 стор. Наклад книги обіцяло викупити Міністерство культури, та цього не зробило...
На фото: Обкладинка цієї унікальної праці.
Відомо багато випадків ведення щоденників письменниками, поетами, політичними діячами, але зовсім мало – співаками, особливо такого вселенського масштабу, як Б.Гмиря.

Олег ЧОРНОГУЗ, для Волі народу

Сімферопольська газета «Кримський телеграфь» вирішила збагатити українську мову і навіть створила кілька неологізмів імені Марії Волконской - редактора цієї шовіністичної рептильки на Кримському півострові.  Звичайно, дуже не хочеться будь-кому в цьому насущному світі опускатися до такого примітивного рівня, як це опустилася еМ. Волконская у своїй рептильці. Слово „ газета” не пишу, бо воно також не московське, а італійське. По нашому - часопис. Те, що ця, з дозволу сказати, дама від примітивної філології розписалася в расовій ненависті - нам, українцям в Україні вже не звикати. Те, що вона підтвердила, що поводиться на нашій землі і в нашій державі, як окупант чи гість - і це не потребує доведення. 

Тетяна ВОРОПАЄВА, кадидат психологічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, для Волі народу   Тетяна 
(закінчення)
4. Державна мовна політика: чи можливі паритетні відносини між Україною та Російською Федерацією?
Відомо, що сьогодні і Російська Федерація, і Україна мають майже однаковий відсоток титульної нації (близько 80%). Проте мовна політика Російської Федерації базується на наступних положеннях: «нехай кожен має можливість користуватися своєю рідною мовою в деяких сферах, … але при спільній діяльності, особливо в суспільному житті давайте використовувати одну спільну мову»; російська мова – це «мова держави і загальнонаціональної культури»

Похорон Богдана Ступки відбудеться 24 липня, а вже наступного дня, 25 липня, виповниться 325 років з того дня, коли Гетьманом України було обрано Івана Мазепу. Містика? Адже Богдан Сильвестрович зіграв Мазепу у фільмі Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу". Ступку навіть називають гетьманом українського кіно...
Кажуть, у неділю в інший світ відходять люди праведні, з високим рівнем духовності. Послухаймо ще раз проникливий голос актора, який закликає кожного з нас залишатися Людиною: відео

Помер великий актор, Герой України Богдан Ступка
22 липня на 71 році життя, після тривалої хвороби, помер Герой України, актор театру і кіно, директор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Богдан Ступка.
Як повідомила радник президента України Ганна Герман, смерть актора настала близько шостої години ранку, повідомляє УНІАН. Життя актора обірвалося у столичній лікарні "Феофанія", де він провів останні чотири місяці. Півтора року тому у Німеччині йому було зроблено операцію на серці.

Похорон Богдана Ступки відбудеться 24 липня. Прощання з актором відбудеться у вівторок на сцені київського театру ім. Івана Франка.

Тетяна ВОРОПАЄВА, кандидат психологічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, для Волі народу
(продовження)
3. В умовах активізації глобалізаційних процесів проблема збереження української мови стає невідкладною
Наша дослідницька група (в яку входять науковці трьох університетів Києва) вивчає трансформації колективної ідентичності громадян України в рамках кількох Міжнародних проектів, починаючи з 1991 р. (Див.: Theoretical and empirical aspects of the formation of national and European identity of citizen of Ukraine (1991 – 2011) // European Science and Technology. – Wiesbaden, Germany, 2012. – P. 715 – 720). Зокрема, ми вивчали вплив Помаранчевої революції на трансформацію колективної ідентичності громадян України (коли в процесі опитування, яке проводилось на початку грудня 2004 р. 27% респондентів написали в графі «Національність» слово «українець» («українка») з одним або з трьома знаками оклику або підкреслювали це слово, при цьому окремі етнічні росіяни писали про себе так: «этнический русский и политический украинец!»).

Тетяна ВОРОПАЄВА, кандидат психологічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, для Волі народу
(продовження)
2. Законопроект 9073: подальше поглиблення мовної асиметрії та порушення інформаційно-психологічної безпеки громадян України
 Після прийняття скандального законопроекту 9073 окремі депутати обіцяли, що відбудеться Загальнонаціональний Круглий стіл з питань державної мовної політики, на який будуть запрошені українські експерти. Проте жодної інформації про Круглий стіл немає, хоча з’явились заяви тих самих депутатів про те, що «в рамках роботи Конституційної асамблеї при Президенті України слід закріпити в Основному законі російську мову як другу державну».

Тетяна ВОРОПАЄВА, кандидат психологічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, для Волі народу
1. Чому українські депутати ігнорують висновки російських експертів про мову
Відомо, що в процесі прийняття законопроекту 9073 «Про засади державної мовної політики» було проігноровано практично всі рекомендації українських експертів. При цьому було також проігноровано й висновки багатьох російських експертів, які послідовно використовують положення Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин (далі – Хартія) та застереження європейських експертів (зокрема, й щодо конфліктного процесу ратифікації Хартії в Україні) для захисту національних інтересів Російської Федерації (далі – РФ).