14 листопада 2012 року Україна відсвяткувала 100-річчя від дня народження видатного українського поета Андрія Малишка, з нагоди якого відбувся урочистий ювілейний вечір.
Свято пройшло в стінах Колонної зали Національної філармонії України.
Цього вечора гості свята отримали нагоду вкотре почути нетлінні пісні на слова Малишка, які вже давно перейшли в статус "народних".
“Ми повинні відзначати такі урочисті дати на державному рівні. І не тільки святкувати ювілеї, а й зберігати все, що пов'язано з відомими співвітчизниками”, – наголосив у своєму вітальному слові Микола Томенко.

“Літературна Україна” — у національній “Книзі рекордів”
Нещодавно у стінах редакції “ЛУ” відбулася справді приємна подія: її відвідав керівник проекту “Книга рекордів України” Ігор Підчибій, щоб повідомити про включення газети до “Книги рекордів...” та нагородити колектив дипломом у зв’язку з цим досягненням.
Таку високу відзнаку видання отримало в категорії “Література": “ЛУ” визнано “найдавнішою україномовною українською літературною газетою, що нині виходить”.
Як зазначив І. Підчибій, “Книга рекордів України” уважно стежить за непересічними явищами в царині мистецтва та літератури, а “Літературна Україна” по праву належить саме до таких явищ у культурному житті країни.

В установчих зборах конгресу, яке відбулося сьогодні, взяли участь представники української інтелігенції, письменники, актори.
"Наша місія в тому, щоб іти в народ і підвищувати його свідомість", - сказав у виступі на зборах громадський діяч, дисидент, філософ Євген Сверстюк. Він зазначив, що захищати українську мову як національну мову українського народу потрібно не словом, а ділом.
Учасники конгресу вважають, що чинна влада знищила всі механізми, які захищали українську мову. У зв'язку з цим вони вважають, що під загрозою опинилися не тільки мова, але й незалежність і цілісність України.

Київ – Одна з картинок сучасного життя України – майданчики захисту української мови у більш як десяти містах країни. Пересічні українці протестують проти утисків прав та зневаги на адресу української мови, що їх демонструє чимало політиків, чиновників, митців. Чому ж на початку 21-го століття мова, яка так довго боронила своє право на існування і яку вважають однією з найбільш мелодійних у світі, опинилась під загрозою? 
Про це в публікації Богдани Костюк для Радіо Свобода

На виставці представлені вишукані сукні, костюми для прогулянок та витончені аксесуари кінця XIX-го - початку XX ст. Географія експонатів охоплює пів-Європи - більшість із Франції, Англії та Америки, - повідомляє "Перший Національний".
Світські левиці XIX-го століття "плакали б від заздрощів", якби побачили цю колекцію. Тоді одне таке вбрання коштувало цілий статок. А нині ці експонати взагалі безцінні. Колекціонерка Марина Іванова збирає їх уже 30 років. Шукає та купує їх на аукціонах і блошиних ринках. Навесні вінтажні сукні побували у Львові. У столиці подивитися на них можна в новоствореному музеї історії Києва. Далі колекція поїде до Донецька. 

21 вересня за церковним календарем відзначають Різдво Пресвятої Богородиці. Це двонадесяте свято, що відкриває річний цикл. Його відзначають ще з ІV ст.
За переказом, Богородиця наслідувала високе походження, як з боку батька, так і з боку матері. Батько Діви Марії, Іоаким, походив з царського роду, від коліна Іудового, від дому Давидового, до нащадків якого відносилося біблійне пророцтво про народження Месії. Її мати, Анна, походила з високого священицького роду і вела родовід від коліна Левиного, від дому Ааронового. Народження Богородиці було першим чудом у ланцюзі подій, пов’язаних з історією спасіння світу.

У цьому році - 130-та річниця від дня народження одного з творців літературної мови й Церкви українців митрополита Іларіона (Івана Огієнка). 
Згадаймо його заповіді про рідну українську мову:
"На кожному кроці й кожної хвилини охороняй честь своєї рідної мови, як свою власну і навіть більше – як честь своєї нації.
 ..Кожний, хто вважає себе свідомим членом свого народу, мусить пильно навчатися своєї соборної літературної мови.
Кожний свідомий член свого народу мусить добре розуміти й поширювати головне рідномовне гасло: "Для одного народу – одна літературна мова й вимова, один правопис".

Захід традиційно проходить у парку культури і відпочинку ім. Островського. З 11.00 ранку на гостей чекали концерти, майстер класи та конкурси. А о 12.00 було офіційне відкриття фестивалю з урочистою ходою “Слава дерунам!”

Шкода, що не всі бажаючі змогли туди потрапити. На автобуси з Києва до Коростеня всі квитки були розпродані, а на маршрутки зранку стояли довжелезні черги.

Володимир БОНДАРЕНКО про українське село: Хто любить бачити сонце в зеніті, не повинен забувати зорю.
Видатний український конструктур ракетних  двигунів Архип Петрович Люлька любив повторювати: Хто любить бачити сонце в зеніті, не повинен забувати зорю. Любов до історії, до минувшини нашого народу є підмурком формування самототожності людей, важливим елементом стилю життя, складовою сьогодення та бачення  перспектив розвитку. Саме такої позиції дотримується відомий політик та громадський діяч Володимир Бондаренко. Завдяки його зусиллям недалеко від столиці було задумано й побудовано унікальний етнографічний комплекс "Українське село". Кореспондент О. Кавуненко зустрівся з  політиком і задав декілька питань:
Чому саме село?
- Індустріалізація, криваві більшовицькі експерименти не знищили його. Саме завдяки селу, не дивлячись на всі трагічні історичні перипетії, українці вижили, зберегли свою ідентифікацію.

Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, для Волі народу
Сказати, що я горджусь – це нічого не сказати. Це просто порожній звук. Не знаю як Вас, а мене проймає. Я навіть сказав би - наскрізь пронизує. Начебто, по мені після кожного слова Віктора Федоровича електрострумом по тілу б’є. До Дня Незалежності я сидів, мов мумія. Чи мумійо, тобто байдужий. Але 23 серпня мене Віктор Федорович збудив і одразу зачарував. Просто влюбив у себе. До останньої кісточки душі, якщо ті кісточки трапляються в людських душах.
Тепер у моїх очах суцільна закоханість. Суцільна закоханість у гаранта і безмежна національна гордість. Такого президента, (з усією відповідальністю кажу) світ цивілізований ще не бачив. Безсонними ночами розмірковую і запевняю сам себе, що це так. Його великий друг Володимир Путін йому і в підметки не годиться. Бо жоден цар, імператор, король, шейх (які там ще є найвищі звання у різних країнах і королівствах, назвіть і допоможіть мені) не має такого президента, як маємо ми, українці.