Захід традиційно проходить у парку культури і відпочинку ім. Островського. З 11.00 ранку на гостей чекали концерти, майстер класи та конкурси. А о 12.00 було офіційне відкриття фестивалю з урочистою ходою “Слава дерунам!”

Шкода, що не всі бажаючі змогли туди потрапити. На автобуси з Києва до Коростеня всі квитки були розпродані, а на маршрутки зранку стояли довжелезні черги.

Володимир БОНДАРЕНКО про українське село: Хто любить бачити сонце в зеніті, не повинен забувати зорю.
Видатний український конструктур ракетних  двигунів Архип Петрович Люлька любив повторювати: Хто любить бачити сонце в зеніті, не повинен забувати зорю. Любов до історії, до минувшини нашого народу є підмурком формування самототожності людей, важливим елементом стилю життя, складовою сьогодення та бачення  перспектив розвитку. Саме такої позиції дотримується відомий політик та громадський діяч Володимир Бондаренко. Завдяки його зусиллям недалеко від столиці було задумано й побудовано унікальний етнографічний комплекс "Українське село". Кореспондент О. Кавуненко зустрівся з  політиком і задав декілька питань:
Чому саме село?
- Індустріалізація, криваві більшовицькі експерименти не знищили його. Саме завдяки селу, не дивлячись на всі трагічні історичні перипетії, українці вижили, зберегли свою ідентифікацію.

Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, для Волі народу
Сказати, що я горджусь – це нічого не сказати. Це просто порожній звук. Не знаю як Вас, а мене проймає. Я навіть сказав би - наскрізь пронизує. Начебто, по мені після кожного слова Віктора Федоровича електрострумом по тілу б’є. До Дня Незалежності я сидів, мов мумія. Чи мумійо, тобто байдужий. Але 23 серпня мене Віктор Федорович збудив і одразу зачарував. Просто влюбив у себе. До останньої кісточки душі, якщо ті кісточки трапляються в людських душах.
Тепер у моїх очах суцільна закоханість. Суцільна закоханість у гаранта і безмежна національна гордість. Такого президента, (з усією відповідальністю кажу) світ цивілізований ще не бачив. Безсонними ночами розмірковую і запевняю сам себе, що це так. Його великий друг Володимир Путін йому і в підметки не годиться. Бо жоден цар, імператор, король, шейх (які там ще є найвищі звання у різних країнах і королівствах, назвіть і допоможіть мені) не має такого президента, як маємо ми, українці.

Якою мовою розмовляють у Києві
Не раз чула розповіді про "російськомовний Київ". Щоразу дивуюся: а про який Київ ми говоримо?
Я народилася і виросла на Хрещатику. Тут-таки народився і виріс мій батько. Колись були часи, коли квартирний бум іще не почався, й українська інтелігенція жила в центрі. Пізніше її витіснили нувориші 1990-х.
Мої батьки — художники. І як публічні люди мали шикарне коло спілкування — їхні колеги, а ще письменники, журналісти, археологи. Я згадую бесіди на виставках і в галереях, на кухнях та в майстернях — вони велися здебільшого українською. З маминого боку була лише одна російськомовна художниця, а з татового — ювелір. Тож я виростала переконана: моє місто україномовне. І тільки з віком зрозуміла, що українська — мова в схроні, для внутрішнього вжитку.

Щодо різних українських текстів у перекладі на русскій язик скажу. Таке вже було. На початку 20 століття друкувались російськомовні тексти українських народних пісень. "Ах, нє хаді, Грішка, да і на пікнік" – це вам не якесь "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці". Ця спроба чергового паразитування провалилася через кумедність текстів та ще живу самоповагу українців. Тоді для знищення нації не побоялись абсурду. Не побояться абсурду і зараз. Дуже вже заманливо – до вкраденої історії добавити ще й культуру.
Тож до справи. Тим більше, що є відносно позитивний досвід періоду сересера. Уперше пісня пілота у фільмі київської кіностудії "Винищувачі" прозвучала українською мовою.

Врятуймо національну спадщину Великого Бориса Гмирі!
Арештована квартира-музей легендарного українського митця Бориса Гмирі (м. Київ, вул. Хрещатик, 15, кв. 33). Сталося це через не сплачений кредит, що спадкоємиця Гмирі Ганна Принц витратила на видання унікальної праці: «Борис Гмиря. Дневники*Щоденники. 1936-1969» обсягом 890 стор. Наклад книги обіцяло викупити Міністерство культури, та цього не зробило...
На фото: Обкладинка цієї унікальної праці.
Відомо багато випадків ведення щоденників письменниками, поетами, політичними діячами, але зовсім мало – співаками, особливо такого вселенського масштабу, як Б.Гмиря.

Олег ЧОРНОГУЗ, для Волі народу

Сімферопольська газета «Кримський телеграфь» вирішила збагатити українську мову і навіть створила кілька неологізмів імені Марії Волконской - редактора цієї шовіністичної рептильки на Кримському півострові.  Звичайно, дуже не хочеться будь-кому в цьому насущному світі опускатися до такого примітивного рівня, як це опустилася еМ. Волконская у своїй рептильці. Слово „ газета” не пишу, бо воно також не московське, а італійське. По нашому - часопис. Те, що ця, з дозволу сказати, дама від примітивної філології розписалася в расовій ненависті - нам, українцям в Україні вже не звикати. Те, що вона підтвердила, що поводиться на нашій землі і в нашій державі, як окупант чи гість - і це не потребує доведення. 

Тетяна ВОРОПАЄВА, кадидат психологічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, для Волі народу   Тетяна 
(закінчення)
4. Державна мовна політика: чи можливі паритетні відносини між Україною та Російською Федерацією?
Відомо, що сьогодні і Російська Федерація, і Україна мають майже однаковий відсоток титульної нації (близько 80%). Проте мовна політика Російської Федерації базується на наступних положеннях: «нехай кожен має можливість користуватися своєю рідною мовою в деяких сферах, … але при спільній діяльності, особливо в суспільному житті давайте використовувати одну спільну мову»; російська мова – це «мова держави і загальнонаціональної культури»

Похорон Богдана Ступки відбудеться 24 липня, а вже наступного дня, 25 липня, виповниться 325 років з того дня, коли Гетьманом України було обрано Івана Мазепу. Містика? Адже Богдан Сильвестрович зіграв Мазепу у фільмі Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу". Ступку навіть називають гетьманом українського кіно...
Кажуть, у неділю в інший світ відходять люди праведні, з високим рівнем духовності. Послухаймо ще раз проникливий голос актора, який закликає кожного з нас залишатися Людиною: відео

Помер великий актор, Герой України Богдан Ступка
22 липня на 71 році життя, після тривалої хвороби, помер Герой України, актор театру і кіно, директор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Богдан Ступка.
Як повідомила радник президента України Ганна Герман, смерть актора настала близько шостої години ранку, повідомляє УНІАН. Життя актора обірвалося у столичній лікарні "Феофанія", де він провів останні чотири місяці. Півтора року тому у Німеччині йому було зроблено операцію на серці.

Похорон Богдана Ступки відбудеться 24 липня. Прощання з актором відбудеться у вівторок на сцені київського театру ім. Івана Франка.