Інтелігенція повинна не чекати змін, а творити їх сама
Альона Саффір, журналіст, Воля народу
Сучасне суспільство загнало себе у глухий кут. Ні, навіть, у глуху прірву. Ми щиро прагнемо змін на краще, відродження Української державності, але масово відмовляємося дослухатися до тих, хто міг би допомогти у цьому. Представники інтелігенції перестали бути зразком для наслідування молодим поколінням, лише через невідповідність стандартам Західного зразка. Молодь не хоче слідувати за тими, хто не має показних предметів розкоші, але має набагато цінніший інтелектуальний скарб.
Люди відкинули той єдиний локомотив, який здатний витягнути нас із суспільної прірви, а інтелігенція й досі не розлюбила український народ та прагне відстоювати традиції українства.

22 листопада, із середини дня на столичний Майдан сходилися люди для святкування 8-ї річниці народної революції 2004го року, яку в народі назвали Помаранчевою.
Спочатку перед кількома десятками присутніх виступили (в оточенні щільного кільця співробітників МВС) керівники громадської організації "Луганці". Вони закликали до нового Майдану. З мегафона прозвучали їхні три головні вимоги: перевибори Верховної Ради та місцевих рад, звільнення політв’язнів та відставка Кабміну.
Потім надавалося слово всім простим громадянам, які бажали виступити. Голос народу звучав і з уст народних поетів, які читали власні вірші.

На Майдані відбулися сутички між "Беркутом" і святкуючими. Затримали п'ятьох.
Під час акції присвяченій річниці Помаранчевої революції на Майдані Незалежності відбулася сутичка активістів з міліцією. Про це повідомляє кореспондент "Української правди".
Активісти зібрали намет біля Головпоштамту і спробували перенести його до Монументу незалежності. Близько 100 бійців спецпідрозділу "Беркут" перекрили їм дорогу. Після чого виникла сутичка. Активісти намагалися прорвати міліцейський кордон. На місце сутички підігнали міліцейський автобус і автозак. Станом на 20:00 активісти не розходилися, скандували "Банду геть!", постійно тривали мікросутички.   Детальніше

 

Трансплантація органів в Україні: думка потенційних донорів не цікавить
В Україні хочуть кожного зробити потенційним донором органів після смерті. Попри делікатність питання, пише Лілія Гришко для Deutsche Welle, суспільного обговорення не було. Відповідні пропозиції, однак, уже в парламенті.
В Україні хочуть узаконити посмертне донорство, коли попередня згода людини на розбирання її на «запчастини» не потрібна.

Українці не хочуть повертатися з Польщі
Більшість громадян України, які приїжджають до Польщі на роботу, позитивно оцінюють місцевий ринок праці і налаштовані залишитися в країні на довший термін.
Про це свідчать результати дослідження агентства з працевлаштування East West Link, які має у своєму розпорядженні УНІАН.

Альона СКИБА, журналіст, Воля народу
Станом на 31 жовтня 2012 року офіційний сайт Міністерства юстиції України подає в єдиному реєстрі громадських формувань 3541 громадську організацію. Що сьогодні відбувається в кулуарах подібних установ, спеціально для “Волі народу” дізнавалася Альона Скиба.
Діяльність громадських організацій люди, як правило, не сприймають серйозно, а то й взагалі не можуть пригадати назви жодної з них. У кращому випадку називають розкручені Фонд Віктора Пінчука та Фонд Олени Франчук “Антиснід”, не визнаючи  їхнього впливу на формування громадянського суспільства. Після “амнезії” владних авторитетів на обіцянки, дані народові, дехто в громадські організації взагалі не вірить. А дехто обурюється і відмовляється розмовляти на цю тему.

"Дайте кисню": у Маріуполі прокинулося громадянське суспільство
Металургійні заводи-велетні перетворили півмільйонний Маріуполь на "газову камеру". Іншого способу боротьби за життя, аніж громадські протести, вже немає, вважають активісти екологічного руху.
Кожні два дні маріупольцям роздають офіційні рекомендації: пити молоко, полоскати горло содою та не виходити на вулицю без респіратора.
Про це йдеться у статті Каріни Оганесян для DW.DE.

Існує механізм доступу громади до законотворчості, завдяки якому, попри опір влади волі народу, можна добитися позитивних змін у законодавстві. Для роботи його необхідна тільки громада – об’єднання людей з метою оптимізації соціального боку життя. Фактично, все залежить від нас.
Сила громади витікає з чесності та гідності кожного її учасника. Правове поле функціонує тільки тоді, коли є хотіння дотримуватися законів. А хотіння це виникає із чесності та гідності громадян, а також розуміння, навіщо потрібні ті чи інші правила, в чому їхня користь для кожного в суспільстві. Добра воля є тоді, коли людина знає, чого хоче від життя, розуміє, що вона не одна, і треба уживатися з іншими в суспільстві

"Танки" на службі демократії
6 листопада у київській книгарні "Є" відбулася зустріч з Александром Смоляром, політологом, головою правління Фонду імені Стефана Баторія (Польща). Тема зустрічі: "Роль аналітичних центрів у формуванні громадянського суспільства". Зустріч відбулась у рамах спільного проекту журналу "Український Тиждень", який представляв відомий журналіст Юрій Макаров, та Польського інституту в Києві.
Пан А. Смоляр розповів про місію, можливості й досягнення неурядових аналітичних центрів (think tanks) у Польщі і відповів на численні запитання присутніх.

Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, для Волі народу
Нарешті, дочекався. Тепер я хоч одному об’єктивному досліднику на колишніх постколоніальних просторах можу потиснути руку і взяти у свої українські обійми. Ви не повірите, кого саме „взяти в обійми”. Саме того... Да! Таки „да”, як кажуть в Одесі, кращого філолога нашого часу і невтомного дослідника української історії в жанрі мови Анатолія Вассермана, який так піклується про долю не свого народу, а наших: російського і українського та їхню єдність під девізом: „Навіки разом!!!”. Того самого Анатолія Вассермана, який перші паростки слави здобув на телешоу (виставі) „Що, де, коли?”.