Українці — хто ми і звідки? На це питання відповість унікальний телевізійний проект власного виробництва каналу "Україна" — "ДНК-портрет нації". Фільм розповість про масштабне генетичне дослідження з використанням новітніх технологій та із залученням кращих світових лабораторій і експертів, яке було проведено з ініціативи каналу "Україна". Проект поєднує формати науково-популярного фільму, реаліті-шоу, програми журналістських розслідувань, а також історичної кіно-реконструкції.
З ініціативи телеканалу "Україна" вчені-генетики зібрали зразки ДНК у жителів по всій Україні — від Луганська до Ужгорода, від Ялти до Чернігова. У генетичному дослідженні взяли участь, як звичайні люди з різних куточків України, так і багато відомих українців: Олег Скрипка, Остап Ступка, Руслана Писанка, Василь Вірастюк, Альона Вінницька, Олександр Пономарьов та інші.

Як піцою, суші та пивом можна популяризувати українську
Українофоби слушно зауважують: навіщо вчити українську мову, якщо у столиці без особливих проблем ви отримаєте обслуговування у закладах харчування, побачите рекламу та інші інформаційні матеріали переважно російською?
У відповідь активісти ініціативи “Дріжджі” переконують адміністрації барів, кав’ярень, ресторанів переходити на українську.

У інститутів громадянського суспільства, всього громадського активу України з’явилася можливість через Інтернет у голосовому режимі поділитися думками та пропозиціями стосовно практичних змін у нашій країні.
Для цього створена нова комунікаційна система ТімСпік - TeamSpeak communication system (скорочено TS), спілкуваня в якій відбувається у формі діалогу.
На відміну від Skype і інших подібних програм, у ТімСпік немає обмеження в кількості учасників голосової онлайн-конференції.

Олесь ГРИБ, для Волі народу                                                             
Моя дорога Канада
У  багатьох казках  існують  казкові засоби для     відмикання замків – чи то заповідне  слово, чи якась там "розрив трава" - одним  словом,  замки з  послужливим клацанням тут – таки і відчиняться, а рипучі  металеві або й камінні двері  покірно  запрошують увійти. І  у мене, в цілком реальному житті, а не у якійсь там вигадці, завівся  свій секрет долання перешкод, правда,  замки його не  дуже - то й бояться,  хіба що на людей  певної категорії він діє безвідмовно. І ця категорія називається "українці".
У телефонній слухавці щебече  російською мовою жіночий голосок. Мені пропонують на вигідних умовах  підключення до інтернету. Я мовчки слухаю привабливе щебетання, а потім кажу:
- Ви пробачте мені, але я народився і виріс у Канаді, тому із сказаного вами я мало що зрозумів. Чи не могли б ви  повторити все українською мовою?

Альона САФФІР, журналіст, Воля народу
 Шукайте жінку!
Ми, сучасні жінки, жаліємося подругам на відсутність справжніх героїв-романтиків, перечитуємо безліч статей про те, як стати щасливими, але воліємо не помічати той факт, що справжнім чоловікам потрібні справжні жінки.
Українки – найкрасивіші жінки в світі, але напевно це звання нас зіпсувало. Колись жінки всього світу прагнули бути схожими на королеву німого кіно, полтавчанку Віру Холодну, яка підкорювала своєю тендітністю мільйони чоловічих сердець. Сучасні ж українки воліють бути схожими на тих, хто завжди наслідував нас. Ми перейняли невиразний повсякденний стиль одягу, стали розкутішими та менш стриманими, втративши привабливу для чоловіків таємничість.

Петро РАДЕЙКО, для Волі народу
Українці споконвіків були самодостатніми. Нам не потрібні були ні царі, ані чиновники, бо ми знали своє коріння й тому були господарями в своїй хаті. А проте зараз маємо час, коли кожен день готує нам виклики (чи завдання), які мусимо приймати (та вирішувати), аби скласти  іспит на державну зрілість і національну гідність. Час вимагає від нас громадянської відваги та моральної самоповаги до себе, а отже – активізації в суспільному житті.

Ми вирішуємо навіть спільні проблеми - кожен окремо. Хто як уміє і хто як може. Натомість, у живій природі все відбувається інакше. Навіть колонії бактерій заради досягнення спільної мети об'єднуються непомітними зв'язками. Наскільки більше у людини можливостей створювати явище синергії, захищаючи спільні інтереси і спільне право на професію!
І якщо раніше мова йшла про захист свободи слова, то тепер мова йде про життя.

Рік тому, 23 серпня 2011 року, напередодні Дня Незалежності України,  влада здійснила арешт  невинних  членів ГО "Патріот України", котрі мешкали у Василькові,  звинувативши їх у "тероризмі". Невинна українська молодь і до сьогодні знаходиться у СІЗО. Комітет захисту політичних в’язнів  ухвалив рішення 23 серпня 2012 року провести мітинг на підтримку новітніх політичних в’язнів з вимогою їх звільнення. Акція проходить під назвою "1 рік у катівнях системи".

Мітинг відбудеться 23 серпня у Києві біля фронтону приміщення  СБУ України на вул. Володимирській, 35. Початок о 13.00. 

Я-ч поза законом. ''Гуманітарна інтелігенція'' – ''чесні фраєри''. Україна – країна ''тєрпіл''
Фундаментальною основою філософії права є уявлення про природнє право – про ідеальні норми, що не залежать од людського фактору і витікають з природи самої людини.
В певних ситуаціях природнє право передбачає, що правовою поведінкою є недотримання чинного (позитивного) законодавства. Тобто в певних ситуаціях не коритися діючим правовим нормам і державним інституціям є не лише моральним обов'язком громадянина, а й правовою формою поведінки.
Право народу на повстання проти царя-узурпатора, право народу на бунт чи революцію – саме з арсеналу природнього права.

Зробимо революцію?
Те, що відбувається сьогодні в Україні, виходить за рамки логіки і нормального, здорового глузду. Коли щось подібне коїлося в середині 20 століття у країнах третього світу, тоді тих, хто в цих країнах правив, називали диктаторами. Сьогодні вони вже відповідають за свої дії перед судом. Багато хто з них стоять однією ногою в могилі, а все одно змушені вислуховувати звинувачення за геноцид, що творили з народом.
В Україні ж нині розгул злочинності, мафіозності й бандитизму. Бандити лютують як на вулицях, так і виявляють свою сутність, сидячи в кабінетах, прикрившись або міліційною формою і погонами, або чиновницькою "корочкою", або - депутатським мандатом.
Вони живуть у іншому світі, що суттєво відрізняється від світу реального, в якому 80% населення - жебраки. І владу це влаштовує. Їй потрібні жебраки й залякані, які будуть із собачою відданістю отримувати соціальні картки й ходити в нібито соціальні магазини. Такі індивіди навіть не усвідомлюють, що влада їх принижує і перетворює на бидло.