alt  Володимир ПИЛИПЧУК, академік, професор


              
Шановний пане Президент!

Звертається до Вас один з організаторів боротьби за відновлення незалежності Держави в 90-х роках, яку Ви тепер маєте честь очолювати. Спостерігаю за Вашими намаганнями прийти до повної влади в 2004 і 2010 роках і пригадуються філософські слова Оскара Уайльда, який казав: „ В житті людини є дві трагедії. Перша, коли заповітна мрія не здійснюється, і друга- коли заповітна мрія врешті здійснилась. При цьому -друга буває набагато важчою від першої”.
 Виповнилось вже півроку з моменту, як Ви очолили українську Державу. За плечима вже десята частина відведеного Вам Конституцією терміну перебування на посаді. А обіцяних реформ немає. Поки що реформи замінені багатослів’ям про необхідність їх проведення. Відносини з Росією знову не на взаємовигідній основі - а на її користь.

 Стосовно відносин з Росією. Я за рівноправні партнерські відносини. Не будемо зачіпати далеку історію, але проаналізуємо позиції сторін в динаміці, охарактеризуємо основні події часів незалежності.
-Україна віддала Росії стратегічну і тактичну ядерну зброю, 176 МБР, 1240 ядерних боєзарядів вартістю в десятки мільярдів доларів. Скільки Росія Україні заплатила? Знижками на кілька десятків мільйонів доларів на ядерне пальне для українських АЕС. Адекватний кліринг?
- Україна не ратифікувала нульовий варіант розподілу активів і пасивів СРСР, тобто і надалі має право на свою частку. Росія на офіційні запити України не надала інформації ні про їх обсяги ні про їх структуру. Можу посвідчити з цього питання: я, як тодішній Член Президії Верховної Ради України, мав не одноразові розмови з Міністром економіки РФ паном Ясіним, який мені в очі сказав: „Ніколи і ні при яких обставинах ми цієї інформації не розкриємо”. Мабуть після розкриття інформації Росія мала б поділитися не лише боргами, але й активами? І в таких обсягах, від яких Україна значно виграла б, і в чому Росія не була заінтересована? Що отримала Україна? Кілька приміщень під посольства, право власності на які Росія має намір оскаржувати.
-Україна за часів СРСР давала в загальносоюзну „скарбничку внесок ” в межах 25 відсотків. Тобто, при чесному розподілі флотів Україна могла б отримати кораблі малопотужних Чорноморського і Балтійського флотів разом взятих. Що отримала? Кілька десятків старих надводних посудин і підводний човен з настільки „дефіцитними і дорогими” акумуляторами, що всі чотири українські президенти не змогли ними укомплектувати і до нині..
- Рубльові збереження українських громадян (ресурси) були вивезені в Росію, а в Україні залишились лише записи в бухгалтерських книгах, як боргові зобов’язання перед громадянами України. Всі валютні збереження українських громадян були розміщені лише на рахунках в Зовнішторгбанку, в Москві, які там і залишились і після проголошення незалежності - українцям не були повернені. Це має подобатись українським громадянам?
За яких часів це творилося? За часів керівництва країнами товаришів по партії - Біловежськими Зубрами, особистими друзями Єльциним і Кравчуком. Тепер Кравчук зізнається: „ Росія стратегічно виграє у всіх угодах з Україною”

-Єльцина знаменита фраза до російських політиків: „Проснувшись, ти должен подумать, а что ты сегодня сделаешь для Украины”. Єльцин і Кучма були друзями. 17 січня 1996 — Держдума Росії в односторонньому порядку проголосила Севастополь російським містом
Чи відомо Вам коли почав проектуватися газопровід „Північний потік” в обхід України? В 1997 році! За два роки до завершення президентських повноважень Єльцина і першого терміну Кучми Тобто, в епоху дружніх стосунків Єльцина і Кучми. В епоху дружби України і Росії. Це взаємовигідна, чи підступна „дружба”? І чого тоді вона варта?
 - Україна відмовилася від 42 важких стратегічних бомбардувальників : 23-х Ту-95МС та 19-ти ТУ-160, частину знищила, залишок передала Росії.
Яку реальну компенсацію Україна отримала від Росії? Ніякої.

- Кучма зробив „подарунок” Росії про перебування ЧФ Росії в Севастополі до 2017 року і домігся відповідного запису в Конституції України. Другим його подарунком була згода на символічну орендну плату за базування. Яка подяка Україні від Росії? В дусі Росії- Росприроднагляд 19 грудня 1999 року видав дозвіл на будівництво морської ділянки російської секції морського газопроводу Nord Stream -"Північний потік ", (Кучма був Президентом України до лютого 2005 року).
-А Ви пам’ятаєте конфлікт з приводу статусу коси Тузла, Азовського моря Керченської протоки 2003 року? Хто тоді були правителі дружніх України і Росії? Вірно, дружні Кучма і Путін. Ви думаєте чому Кучма взяв курс на НАТО? Бо побачив, що Росія не цінує поступок України ні по ядерній зброї, ні по ЧФ, дружні поступки розцінює як слабкість України, побачив імперську зверхність і брехливість російського керівництва і небажання будувати рівноправні і взаємовигідні стосунки між нашими державами, усвідомив бажання Росії отримувати односторонні вигоди для себе і на збиток Україні. В випадку незгоди України з такою позицією відчував грубий шантаж і агресивні дії. Кучма побачив, що не лише керівництво Росії, але й її населення є носієм імперських і антиукраїнських амбіцій. В результаті опитування громадян Росії на предмет чого вони хотіли б більше зберегти добрі дружні стосунки з Україною і відмовитися від претензій на Тузлу і Керченську протоку, чи анексувати їх на користь Росії не дивлячись на протести України і наступне погіршення відносин, виявилося що 84% москвичів проголосувало за другий варіант! Ось Вам і слов’янський брат! Ось Вам і суспільний менталітет громадян Росії! Кучма чітко усвідомив, що „Україна – не Росія”.
Не ворожий Росії Ющенко керував тоді Україною, а нерозлучний друг Росії – Кучма.
-За часів керівництва Ющенка і Путіна, останній відчутно „взув” Україну, але цьому суттєво допоміг саме Ющенко, коли тверду ціну на російський газ, розміром в 50 доларів за тисячу кубів, що мала діяти до 2012 року вимагав замінити на ринкову. Отримав ринкову, Україна „вдячна” Ющенку за „реформаторський” підхід від якого й досі лихоманить всю економіку і суспільне життя України. І коли Ющенко заявляє , що він один з ліпших фінансистів світу, то це викликає лише іронію і скептицизм. Ющенко вмів мистецьки програвати там, де не було навіть місця для програшу.
Росія активізувала провокаційні вояжі Лужкова, Затуліна, Жириновського за відвоювання Севастополя, Криму. Та й Ви тоді „відмітилися „ в ПіСУАРі - в московському проекті, що мала реалізувати ПР після „урочистих зборів” в Сєвєродонецьку.
-За часів Мєдвєдєва- Ющенка вже й говорити не слід. Вони не були друзями, тому Росія закривала газові крани, диктувала „смішні” тарифи на його прокачування по нашій території. В результаті Вашингтонсько-Московських комбінацій Ющенко чомусь погодився знищити СКАДи, які аж ніяк до Вашингтону не долітали, але, в випадку конфлікту з Росією могли появитися в небі над Москвою. За знищення СКАДів Україна ніякої компенсації ні від Вашингтону ні від Москви не отримала. А може кошти й поступали, але в .... офшори?.
Ющенко почав вимагати перегляду вартості базування ЧФ в Криму та гарантій виконання Росією положення Угоди ( і Конституції України) про терміни перебування ЧФ на території України і настоював, щоб термін зазначений в Угоді був Росією дотриманий. Не більше ні менше. Найбільше чого боялася Росія це виконання положення Угоди про термін перебування ЧФ на українській території, Угоди нею же підписаної в добровільному порядку. Що творила Росія? Видавала свої паспорти українцям, неодноразово закручувала газові крани, організовувала трубні, молочні, м’ясні і карамельні війни, Росія затіяла істерику проти вступу України в НАТО, розв’язала антиукраїнську компанію в ЗМІ настільки „вдало”, що 70% росіян призналися тоді що ненавидять Україну.
Але, як Ви розумієте, в справедливих вимогах Ющенка не було нічого протизаконного. Вимагалось лиш виконати умови російсько-української Угоди.
-Те що з Росією слід тримати „вухо на готові” підтверджує аналіз її взаємин з колишніми республіками Союзу, а особливо – з Білоруссю. Та й Бісмарк казав, що угоди з Росією не варті того паперу, на якому вони виписані.

-Правонаступник Ющенка, пан Янукович погодився віддати високозбагачений уран Москві і Вашингтону. Уран, який міг бути використаним для виготовлення боєголовок для тих же СКАДів, ТВЕЛів для українських АЕС, для розвитку української ядерної фізики як науки.
- Цей перелік можна було б продовжувати і значно розширити, але завершимо.....подарунковою вершиною- Харківськими угодами. Росія за згоду України на подовження терміну перебування ЧФ в Севастополі на чверть століття готова була піти на ЛЮБІ поступки Україні. На зниження ціни на газ і збільшення оплати його транзиту нашою територією до Європи, на зміну формули визначення ціни на газ і ліквідацію принципу „Бери, або плати”, вірніше „Не бери, але плати”, на ліквідацію санкцій за недобір газу, на перегляд орендної плати за базування флоту, демаркацію кордонів і делімітацію шельфу. Що ж вчинили Ви, пане Президенте? Ви торгувалися? Чи блискавично підписали невигідну Україні Угоду? А чому підписали без торгу і чому блискавично? Ви знаєте де потрібна поспішність? Як це назвати- некомпетентністю? Так Ви ж глава команди професіоналів! Кому була потрібна така поспішність в прийнятті непродуманих рішень, в результаті яких проблемні питання економіки України так і залишились не врегульованими, але Росія гарантовано отримала блискавичний виграш.
Чи поспішність визначалась інтересами Вашої офшорної команди професіоналів, кажучи по-ющенківськи – інтересами „любих друзів” . Можливо Ви скажете що інтересами України і її народу? Але виявляється, що саме інтереси народу найбільш і постраждали – ціни на газ йому піднімають в цьому році і підніматимуть ще півтора роки? М’яко кажучи, ні який варіант пояснень і реальних наслідків не робить Вам честі. Уступка, яку зробила ПР, українська сторона в базуванні ЧФ в Севастополі дозволяла вирішити вищезгадані проблеми в комплексі. Підсумок: виникає запитання яке потребує відповіді. Що за цим стоїть: або низька кваліфікація „команди професіоналів”, що готувала Угоду, або „палке”бажання її членів отримати кошти на особисті рахунки в офшорах за зраду ними інтересів нашої держави, інтересів народу?
Першу оцінку Харківській Угоді дають вже самі севастопольці: „Голова Севастопольської міської державної адміністрації (СМДА ) Валерій Саратов заявив , що угоду про продовження терміну базування Чорноморського флоту Росії на українській території не спричинило поліпшення ситуації на підприємствах флоту в Севастополі.
 
«Наші очікування в зв'язку з підписанням угоди щодо Чорноморського флоту не виправдалися. Підприємства Чорноморського флоту реально перебувають у важкому становищі , і такий стан нас ніяк не влаштовує»
За його словами , в поточному році підприємства флоту скоротили близько 12 % робочих місць , будівельне управління флоту початок процедуру банкрутства , «дуже погано на 13-му судоремонтному заводі , який залишився фактично без замовлень ».
Крім того , відповідно до угоди російська сторона повинна брати участь у розвитку соціально - економічної сфери Севастополя. Цього року місто мало отримати 38 млн. грн . , але .... вони не отримані.”

- А чого варта ідея об’єднання українських і російських підприємств авіабудування? Чому українські олігархи ( а вони майже всі в ПР і їх сумарні активи в кілька разів перевищують бюджет України) не можуть створити пул і профінансувати створення потужностей в Україні для забезпечення повного циклу побудови літаків , не поглинаючи при цьому заводи Антонова і Мотор- Січ? Чи може немає в них грошей, чи немає в них часу на це, чи їх не можна відволікати від більш важливої справи – від „пиляння” коштів бюджету?
 Росія за останні 15 років не випустила жодного працездатного пасажирського літака ( та й військового, поки що, теж). В Україні АН – 158 – третій успішний проект. Як Ви думаєте, для чого Росія, як конкурент України в літакобудуванні, хоче об’єднати наші підприємства зі своїми? Думаєте, допомогти Україні? Помиляєтесь. Віце-прем’єр Росії Іванов, не дочекавшись завершення українсько –російських переговорів про спільну діяльність в галузі літакобудування, і без відома української сторони запропонував США будувати АН- 70 разом з Росією. Причому запропонував „сообразить на двоих”, тобто без України. Це Вас не наштовхує на філософські роздуми? Росія хоче „по програмі мінімум”- просто поморочити голову нам, тягнути переговори (як було із спільним виробництвом АН-70 в недалекому минулому) щоб відтягнути масове виробництво АНів, які вж є реальними конкурентами віртуальному російському СУПЕРДЖЕТУ-100. По „програмі максимум” Росія планує поглинути український літакобудівний комплекс. А якщо не вдасться поглинання тоді знищити українське літакобудування, як конкурента літакобудуванню російському. Ви скажете вигадки, припущення, де докази? Почитайте інтерв’ю Богуслаєва: Росія вже зараз вимагає щоб на спільно збудованих АНах стояли двигуни не українського („Мотор-Січі”) виробництва, які успішно себе зарекомендували на протязі багатьох років експлуатації, а встановлювати російсько-французські двигуни, виробництва Росії, вірніше навіть не виробництва, а лише проекту їх виробництва в Росії, бо вони ще їх не виробляють, бо не доведені ці двигуни до робочої кондиції! Сам факт постановки Росією питання в такій площині і є свідченням тяганини і бажанням відсунути Мотор- Січ від замовлень. А куди ж дівати запрограмовані до виробництва для АНів двигуни „Мотор-Січі”? Адже ще в докризовий 2008 -й рік „Мотор-Січ” побудувала і відремонтувала 1200 моторів – це небагато за світовими масштабами , одначе, це набагато більше , ніж роблять усі моторобудівні заводи РФ разом узяті. Висновок простий: Росія планує залишити Мотор-Січ без замовлень, тобто без фінансування, далі - „Мотор-Січ” заплановано збанкрутувати, а потім банкрута викупити за безцінь в України. І якщо Президент України погодиться на таку схему, то це свідчитиме лише про його особисту заінтересованість і корумпованість, бо іншого розумного пояснення цьому важко буде придумати. Пане Президент, Ви розумієте, що можна спільно і успішно випускати літаки юридично не об’єднуючи підприємства в СП, а в результаті програми спільної діяльності між ними, чи в результаті звичайної виробничої кооперації. Так як було в СРСР, так як працює „Ербас”. Росія наполягає на об’єднанні в СП, але ж зрозуміло, що обманути можна лише того, хто погоджується бути обманутим. Чи, як там звучить сучасна формула - аналог: „Не кинути лоха- гріх”? Народ дуже вже не хоче, щоб Україну черговий раз „кинули”.

Як бачте, за всіх Президентів в Росії і Україні ( дружніх між собою, чи ворожих) - Росія постійно і неодноразово „взувала” і продовжує „взувати” Україну на пристойні цифри і Ваше президентство в цьому ряду не стало виключенням. Чи можемо ми надіятися, що Ви цю образливу і збиткову для України традицію перервете і наші держави вийдуть на ВЗАЄМОвигідне співробітництво?
Особисто я, як і мільйони інших громадян погодяться підтримати будь-якого Президента, якщо побачать що він ефективно і цілеспрямовано відстоює на міжнародній арені інтереси своєї держави, проводить ефективну зовнішню і внутрішню політику, в результаті чого зростає добробут громадян, в повній мірі реалізуються їх права і свободи. На таку оцінку Ви, на-сьогодні, ще не не спрацювали. З перших Ваших кроків складається враження, що інтереси Росії у Вас на першому плані і вищі від інтересів України, потім інтереси своєї „команди професіоналів” ( новітній аналог „любих друзів”), а народ .... черговий раз - пролетів...
-Стосовно здачі Росії газотранспортної системи. Європа, зрозумівши, що Росія використовує газ як ресурсну зброю в побудові відносин з нею, почала масово будувати в портах на території ЄС термінали по прийому зрідженого газу. Виходячи з політичної компоненти- щоб зменшити залежність від поставок Росією газу і від настроїв політичного керівництва. Виходячи із економічної складової – зріджений газ з Катара, Оману, Ємена, ОАЕ, Алжиру та інших країн можна отримувати за ціною120-150 доларів, що майже вдвічі дешевше, ніж з Росії. А якщо врахувати що Nabucco стає реальністю? Цитую: „Будівельники газопроводу Nabucco домовилися з провідними міжнародними банками про отримання кредиту загальним обсягом 4 мільярди євро , повідомляє Bloomberg. Консорціум Nabucco Gas Pipeline International отримає 2 мільярди євро від Європейського інвестиційного банку , 1,2 мільярди від Європейського банку реконструкції та розвитку і 800 мільйонів від Світового банку.Учасники консорціуму планують надати близько половини із загального бюджету проекту у 8 мільярдів євро самостійно . Останнє надійде від міжнародних фінансових інститутів , де ставки по кредитах повинні бути нижче , ніж на відкритому ринку.Остаточне рішення за обсягом інвестицій буде ухвалено в кінці 2010 року. Початок будівництва Nabucco заплановано на 2011 рік, а постачання по газопроводу повинні піти в кінці 2014 - початку 2015 року. Європа диверсифікує постачання. З Норвегії, з арабських країн- зріджений газ, газогоном Набукко, з Росії – через Україну і Північний потік. Якщо будуть задіяні всі постачальники, то для постачання газу з Росії в Європу достатньо буде поставок газу через Україну, А якщо вступить в дію Північний потік, то Європа не зможе спожити всього газу, що поступатиме з Росії через Україну і Північний потік. Ці два шляхи стануть конкурентними між собою. А Південний потік виявиться просто зайвими транспортними потужностями в які необачно Росія „вбухає„ значні кошти – просту викине їх на вітер ( якщо не стоїть завдання частину їх „розпиляти”). При цьому вартість транспортування газу Південним потоком в Європу буде втричі дорожчою, ніж транспортування через українську трубу. Якщо побудувати Південний потік, то забезпечити експорт газу в Європу лише Північним і Південними потоками навіть в нинішніх обсягах Росії не вдасться – їх потужності замалі і майже вдвічі нижчі від пропускної здатності української труби. Так що Українську трубу виключити зі схеми постачання газу в Європу не вдасться, навіть якщо будуть побудовані обидва потоки.
 І Росія отримала дилему: в якому напрямку і за рахунок яких коштів, яких трубопроводів і засобів збільшити доходи від торгівлі газом: курс на розбудову газогонів для поставок в Європу чи переорієнтуватися на поставки на Схід - в Японію, Китай і.ін, але для безперебійної подачі газу в Європу в потрібних їй обсягах потрібна газова труба України. Одночасно розвивати газотранспортну систему в обох напрямках в Росії не вистачає потужностей, коштів і засобів. Росія вже витратила більше 42 млрд доларів на будівництво газогонів в обхід України, а для їх завершення потрібно витратити мінімум в 1,5 рази більше.
 За таких умов Росія прийняла стратегію розробляти більш дешеві газові родовища Сибіру і спрямувати газ з цих родовищ для експорту на Схід. Інакше Росія не виживе. Тому було прийняте рішення (таємне рішення) - відмовитися від будівництва Південного потоку, а для поставок газу в Європу завершити Північний потік і продовжити використання української труби. Це вже прийнята російським політичним керівництвом стратегія розвитку газового експорту і мені дивно, що наше СБУ про це не знає і не інформує Президента. Мабуть тому що в них інше завдання- їм же ж треба ганятися за опозиціонерами і розганяти мітинги. Але щоб Росії зберегти обличчя перед Європою, треба щоб саме Україна ініціювала пропозицію і „уклінно” просила Росію не будувати Південний потік, просити Росію прийняти в дар українську трубу, щоб продовжити її використання для експорту російського газу. А потім Росія зробить „подарок з барского плеча” милостиво погодиться на прохання України і прийме в дар українську газотранспортну систему. Ви розумієте що розігрується фарс, в якому українському Міністру енергетики відведена роль „чолобитного” козачка. Чи за все заплачено? Свою частку отримають всі.
-    Щодо модернізації української газотранспортної системи. За оцінками західних фахівців на її проведення потрібно біля двох мільярдів доларів. За російськими оцінками -10 млрд. Я думаю, що Ваша команда залюбки погодиться на російський варіант – з більшої суми можна буде більше й вкрасти обом сторонам. Ваша команда не прийме європейський варіант, ще й тому, що він передбачає встановлення лічильників на українській трубу – на її входах і виходах на українській території. Але ж тоді красти газ в України буде важче. А про те, що його крадуть свідчать наступні факти. Коли громадяни України почали встановлювати газові лічильники в своїх квартирах, то виявилося, що вони споживають (і платять) вдвічі менше, ніж до встановлення лічильників. Значить, до встановлення лічильників на громадян списували вдвічі більше газу, ніж вони реально споживали і вони оплачували не спожитий ними газ. Виникають два комплексні, але риторичні запитання: Куди і ким продавався надлишково списаний на квартири газ і куди поступали кошти від його реалізації? Куди і кому йшла надлишкова оплата від громадян за газ, надлишково на них списаний?
 Українським газовим ділкам установка лічильників в квартирах шкідлива, бо нейтралізує можливість крадіжок тієї части газу, що надлишково списувалась на громадян. І Ваша команда чомусь не запропонувала програму по забезпеченню швидкого і 100%-го обліку споживання газу громадянами. Ваша команда вирішила : нехай роблять це самі громадяни, за свої кошти. В одних із них не виявиться коштів , щоб заплатити за лічильники і їх монтаж (які пішли в ціні), другі – полінуються, треті – знехтують. А в підсумку: чим довше не буде 100% обліку споживання газу населенням, тим довше можна буде українським ділкам красти газ. Красти в України як держави і українців як лохів –донорів Партії регіонів!
Другий аргумент. Я переконаний що статистика про щорічне споживання Україною 75-76 млрд кубометрів газу є міфом. Валовий продукт (ВВП) Європи - 14 трлн дол, ВВП України, при нинішньому валютному курсі – в межах 140 млрд.дол., Тобто, об’єднана Європа виробляє в 100 разів більше продукції , ніж Україна, але споживає газу на її виробництво лише в 10 разів більше, ніж Україна. Я ніколи не повірю, що на виробництво одиниці продукції в Україні потрібно в 10 разів більше газу, ніж на виробництво одиниці продукції в Європі. Ніколи! Можливо – в півтора рази, то з цим можна було б погодитися. На мою думку саме бажанням здійсненням оборудок з купівлею газу за рахунок держави та його реекспортом, без відображення в статистиці, тобто реекспортом виручка від якого осідає в чиїсь приватних кишенях, , зумовлена відсутність національних засобів обліку газу на кордонах української ГТС. В минулому році Україна закупила в Росії в межах 30-ти млрд куб.м газу і вистачило. Тепер Ваша команда планує закупляти в Росії 55 млрд.куб м газу майже вдвічі більше, ніж при Юлі. Виникають питання: Ви що плануєте в наступному році збільшити вдвічі ВВП України? Тоді й поступлення до бюджету подвояться, тоді подвояться можливості фінансування зросту зарплати, пенсій, витрат на науку, медицину, оборону, освіту. Проблеми в Україні будуть вирішені автоматично і ніяких позик грошей ні в МВФ, ні в Росії, ні в Китаю немає потреби робити. А правда , мабуть, в іншому – Ваша команда не планує подвоїти ВВП, але планує подвоїти витрати бюджету на закупки газу в Росії. Весь приріст закупівель списати на підприємства і населення , що не має лічильників, а вкрадений таким чином газ продати, реекспортувати, покласти гроші в кишеню, але не в державну (тому то Вашій команді і не потрібні лічильники на газовій трубі на виході з території України), Схем багато: продати вкрадений газ попередньо зрідивши – населенню на внутрішньому ринку, або списати на підприємства більше газу, але по заниженим цінам і отримати „відкат” - вони підпишуть – команда єдина, надлишки газу і не облікований випуск продукції з нього – на експорт. Єдина ж вертикаль! Можливий і інший варіант – Росія поставлятиме газ в обсягах менших від 55 млрд кубів, але Україна заплатить їй за всі 55 млрд.кубів. Заплатить з бюджету. Потім російські ділки поділяться з українськими. Тому зайвими будуть на українській території лічильники вже і на вході газу в Україну. Я передбачаю Вашу інтелігентну реакцію на описане мною „ Брєд сівого меріна” Але тоді пояснінь, будь ласка, для чого Україна (Ваша команда) майже вдвічі від попереднього року збільшує закупки газу в Росії за кошти українського бюджету? ВВП України і поступлення до бюджету подвояться? А якщо ні – значить для махінацій, для крадіжок газу, але крадіжок здійснюваних не Україною, а крадіжок В України. Україні легальний реекспорт російського газу був заборонений Росією . Можливо Ви хочете замінити газ українського видобутку, що йде для задоволення комунальних потреб і для домогосподарств дорожчим газом - російським, а вивільнений газ власного видобутку експортувати? Тоді зрозумілою стає „ необхідність” підвищення цін на газ для населення. Янукович збирається зробити подарунки для людей, але для людей зі свого найближчого оточення!
Тому, якщо повернутися до розмов про крадіжки Україною газу в минулому, слід визнати: газ крали. Але не Україна його крала, а крали його українські ділки в України, потім продавали його без обліку і ділилися з російською стороною. Коли переставали ділитися вкраденим з російською стороною, або ділились не в тій пропорції на яку домовлялися – Росія тоді піднімала істерику, що Україна краде газ. Чим Юля не влаштовувала – бо не давала красти газ і Україна обходилася вдвічі меншими закупками газу в Росії від тих обсягів , що планує закупляти Ваша команда.
Я розумію, що і віддача газової труби Росії полегшить процедури крадіжок газу в України. Я майже впевнений, що Ваша команда віддасть трубу не дивлячись на думку народу і незаконність такого рішення –вони в розрахунок не прийматимуться. Але тоді логічніше було б щоб Ви не подарували, а, бодай, продали за 70 млрд.доларів – за ту суму, яку Росія має витратити на добудову своїх ПОТОКІВ. Тоді відбулося б поповнення українського бюджету ( а не кишень ділків) стало б суттєвим і не треба було б брати іноземних кредитів . Хоча, особисто я, проти того, щоб Ваша команда діяла як той п’яниця, що виносить сало з сім’ї щоб купити пляшку горілки.
Тому, проаналізувавши ситуацію, прийшов до думки, що вищезгаданий висновок Кравчука, за яким „Росія стратегічно виграє у всіх угодах з Україною” слід викласти в іншій редакції: „ Російські і українські ділки завжди вигравали на угодах Росії з Україною”
Невже Ви, пане Президенте, не розумієте, що віддавши українську газову трубу Росії, породите ще одну проблему, яка проявиться в майбутньому. Моделюємо ситуацію можливого розвитку подій. В Росії або вичерпається газ (на її європейській території), або вона сама „загне” для нас таку ціну на газ, що вже Ваша команда змушена буде переходити на отримання арабського зрідженого газу (хоча, на моє переконання, починати це робити слід було - ще вчора). Але яким газогоном Ви тоді перекачуватиме арабський газ до українського споживача, коли наша труба стане російською? Росія або не дозволить цього робити, або загне нам таку ціну за транзит газу українською територією українським споживачам, що він стане золотим ( бо, коли труба ж стане їхньою, то й право встановлювати тарифи за прокачування газу відійде до Росії). Ваша „команда професіоналів” здатна моделювати ситуації на кілька кроків вперед, на майбутню перспективу, бо в мене склалось враження, що вони засліплені можливістю зірвати куш і негайно , а після них – хоч потоп? Україні ж треба за щось буде жити і після команди Януковича.
Підтвердженням всіх цих звинувачень на адресу Вашої команди є те, що в своїх реформах ви не плануєте перейти на пряму закупівлю газу в Росії українськими підприємствами, що його споживають. Вони ж всі або приватні, або акціоновані. Власниками цих підприємств є основні дійові особи Партії Регіонів? Для чого Україна зі свого бюджету закупляє газ для приватних підприємств власниками яких є члени ПР? Відмініть схему держзакупівель газу за бюджетні кошти. Перейдіть на прямі закупки підприємствами, що його споживають За таких умов вивільняться колосальні кошти для бюджету. По сьогоднішніх об’ємах закупівлі газу – вивільнить 10 млрд доларів ( 79 млрд гривень), а по обсягах закупівлі газу, який Ви плануєте здійснити в 2011 рік - вивільнить 20 млрд. доларів (майже 150 млрд. гривень) – половина бюджету. А вивільнені бюджетні кошти можна буде спрямувати на вирішення гострих проблем. Але ж тоді не залишиться місця і можливості для крадіжок в особливо великих розмірах. Ваша команда втратить „монетний двір”, на якому вона щоденно кує монету - для себе.

-На останок, коли дописував це послання , надійшли ще дві неприємні новини:
-Російська сторона пропонує Україні укласти договір про порядок застосування зброї військовослужбовцями Чорноморського флоту Росії поза місцями їх базування. Чи слід це розцінювати, що Ви надасте їм право стріляти в Сімферополі, Донецьку, Києві і Львові?
- Україна ( на конкурсі) вирішила, що уранові збірки (ТВЕЛи) для українських АЕС буде поставляти виключно російський монополіст, а американській фірмі Westinghouse Electric Company українська влада вказала „ от ворот – поворот”. Тобто Ви і в цьому напрямку ще сильніше прив’язуєте Україну до Росії. Ви, як академік Академії економічних наук України, мали б знати, що основою економічної безпеки держави є диверсифікація критичного імпорту ( і експорту – теж), тобто збільшення постачальників і джерел постачання стратегічної сировини і виробів. Ви ж вчинили з точністю до навпаки. Інший приклад . В умовах на створення потужностей по виробництву ТВЕЛів в Україні, передбачається що завод вступить в дію в 2013 році, але Україна чомусь сьогодні вимагає від Росії передати технологію по виробництву ядерного пального до 2020 року??? Знову виникають запитання: А чому передати технологію до двадцятого року, а не до моменту початку роботи заводу, тобто до 2013-го? А якщо Росія потім відмовиться передавати технологію (санкції за це хоча б передбачені)? І що це за конкурс, за яким ця норма не закладена в Умови конкурсу , чому не поправили помилки перед процедурою проведення конкурсу, не відтермінували дату його проведення? Мені здається, що переможець був визначений ще до конкурсу. Але коли конкурс відбувся, лишень після того тоді слідує заява української сторони „Україна наполягатиме на передачі Росією технології по виробництву ядерного пального до 2020 року. По моєму – сам факт створення штучної кризової ситуації і сама процедура її створення -поза критикою. Це вже діагноз. Пане Президент, Ви можете навести порядок, чи при Вашому правлінні, як і при Ющенківському – кожен робитиме те, що особисто йому вигідно?
 Ваша команда практично щоденно ініціює нові , або ще дужче розпалює старі вогнища небезпек для майбутнього України. Це називається гасити вогонь бензином. Запитаю Вас Вашим словниковим багажем: ”Какие казлы” тепер заважають Вам навести порядок у Вашій команді?

 Тепер поглянемо, як вирішуються проблеми внутрішні. В Україні поки що не забороняється проживати українцям, але тенденція на різке звуження їх прав і свобод видна неозброєним оком. У Ваш актив, поки що, не можна записати жодного позитиву, окрім вуздечкової єдності гілок влади і парламентської коаліції.
Партія влади займається поки що виключно розподілом сфер впливу , розставляє по відомствах і територіях донецьких „смотрящих”, забувши про своє гасло "Україна - для людей".
Я, до президентських виборів, усвідомлював, що Ваша ідеологічна платформа в гуманітарній сфері – не національна, вірніше не українська - за суттю. Але я не думав що настільки. Я прогнозував, що Ви бодай намагатиметеся стати Президентом всієї України, щоб бути обраним на другий термін. Одначе, я як опозиціонер, не вірив, що Ви зліквідуєте український суверенітет. Я міркував так: ким же ж треба бути..., щоб маючи всю повноту влади в Україні - добровільно відвезти свою гетьманську булаву в Росію, покласти її біля ніг Медвєдєва, чи Путіна (весь світ путається, хто з них головний, а хто реальний) і добровільно стати губернатором-васалом, якого в любу мить можуть замінити (синоніми: вигнати, посадити, знищити). Стати губернатором який постійно має їздити в білокамінну і випрошувати там дозволу на використання наявних коштів, а тим більше не вірив, що Ви бажаєте звітувати (перед будь-ким) за правильністю їх витрат!!! Я не вірив, що це входить в інтереси Вашого олігархічного оточення, яке „добровільно –примусово” вимушено було б блискавично віддати своє , „нажите багаторічною непосильною працею”, майно „любим друзям”, але любим і друзям вже Медвєдєва і Путіна. В випадку супротиву .... „стволи” спрацюють. Я , знаючи тип Вашого керівництва, очікував від Вас і репресій опозиції і придушення свободи слова, передбачав, що правоохоронні органи перетворяться в правоЛОМНІ, правосуддя стане суцільним ЛІВОсуддям, знав, що будуть красти бюджетні кошти, потім дійде до коштів бізнесменів-опонентів, потім до коштів своїх, ПРівських колег – вихідців не з Донбасу, а потім, чи паралельно- і до майна простих громадян. Така технологія характерна для всіх диктаторських режимів. За такою ж схемою розвивася і загинув режим в СРСР. Але, наслухавшись казок Акімової і іже з нею про повну готовність всіх програмних документів і законопроектів під них для проведення економічних реформ, я повірив в це і надіявся на швидкий прорив в зрості ВВП і вихід з економічної кризи. Я навіть не допускав думки, гадки не мав, що команда на чолі з потужним господарником немає ні програми реформ, ні технології, ні часового ні ресурсного сценаріїв їх проведення, ні розроблених під неї законопроектів. Гадки не мав, що за півроку владарювання виявиться, що „король голий”. Чого варта розрекламована ( до президентських виборів) повна готовність хоча б Податкового Кодексу, прийняття якого заблокувала Юля? Виявилось що його немає й досі, а той проект що був внесений Вашою командою – Кодекс економіко-юридичної Удавки для бізнесу і громадян. Я навіть думав, що Ви й парламенту не дасте піти на канікули, аргументуючи необхідністю попрацювати, терміновістю прийняття ешелонованих в часі маси нових, зкоординованих і узгоджених між собою законів, задля швидкого виходу з кризи і наповнення бюджету. Але виявилося, що законопроектів немає, для чого ж тоді тримати парламент в напрузі. Бачте, пане Президенте, до чого призводять завищені очікування. До розчарування. І не лише в Ваших прихильників, але й в опонентів.
-Стосовно дефіциту бюджету. Ви, як професор, доктор економічних наук, прекрасно знаєте, що за часів СРСР податкові надходження до Союзного бюджету від виробництва і торгівлі лише лікеро-горілчаними виробами складали 22% доходної частини. Якщо спроектувати цю пропорцію на нинішній бюджет України, то поступлення мали б складати близько 90 млрд. гривень. З них не менш 50 мільярдів від акцизного збору. Наявні в Україні потужності ( по спирту і лікеро-горілчаних виробах) дозволяють це забезпечити Одначе, в чинному бюджеті на 2010 рік закладено поступлення акцизного збору від виробництва і торгівлі горілчаними виробами всього 16 млрд грн.?! Якщо, пан Азаров був Головою ДПА і не знає цього, тоді управління фінансами держави з його сторони може бути успішним лишень як випадковість. А якщо знає, то чому не організував легалізацію ринку цих товарів і не забезпечує мобілізацію додаткових поступлень до бюджету майже 34 млрд. грн.? Я можу зрозуміти п. Азарова, в нього незавидна ситуація, бо горілчані барони або ПРівські, або тих ділків, кого лідери з ПР просто „кришують” як „донорів”, і в Азарова страх перед „командою професіоналів”, які не дадуть подоїти „ священну корову”. Але за таких умов ніякі розумні пропозиції по раціоналізації бюджетної політики не спрацюють, бо вони теж комусь з ПР „перейдуть дорогу”, За таких умов управління державними фінансами не може бути ефективним – навіть теоретично. Сума податкових недопоступлень від горілчаного бізнесу фантастична – біля однієї четвертої від доходної частини бюджету! А якщо врахувати, що до 2/3 економіки України знаходиться „в тіні” (за словами віце-прем’єра Колєснікова) , то й недопоступлення до бюджету складаюь 2/3 від можливих, що в абсолютних в цифрах - біля 200 млрд гривень щорічно! Пане Президент, Ви можете вирішити цю проблему? На поверхні лежать кошти, які, при можливостях Вашої „вертикалі” легко мобілізувати до бюджету. Тоді не треба буде шукати за кордоном кредити і навішувати зобов’язання по них на майбутнє покоління громадян України, тоді проблеми пенсій і мінімальних зарплат, проблеми знедолених можуть зникнути – назавжди і одномоментно. Але це можливо лише за однієї умови- якщо Ви цього забажаєте, а побажавши – зорганізуєте! Довідково: За часів Союзу потужності України по виробництву спирту були 720 млн. літрів на рік, за нинішньою статистикою – 610 млн.л, але на мою, приватну, думку – вони незрівнянно збільшилися від часів радянської доби але „працюють в тіні”.

 Заслуговує окремого дослідження питання а хто ж спричинив падіння виробництва і розвалу банківського сектору в Україні в період 2008-2010 рр, в період коли Ви були опозиціонером, тобто ще до Вашого вступу на посаду Президента України?
 Виявляється що весь спад в економіці „забезпечили” металургійна, хімічна промисловість, житлове будівництво і банківський сектор. Не пригадаєте пане Президенте, хто є власниками металургійних і хімічних заводів в Україні? Вірно. На 90% це власність команди Партії Регіонів.
А не пригадаєте пане Президенте, які системні банки „затріщали по швах” в цей період і потягнули за собою всю банківську систему в Україні? Вірно- банки Вашої команди. А хто є власниками, менеджерами, головами наглядових рад, чи „кришами” цих банків „Злі язики” кажуть, що до „УкрГазбанку” причетний -Ваш Горбаль, до „Родовід” банку – Ваш Бубка, в „Надрах” Ваш симпатик – Гіленко, в Промінвестбанку- Матвієнко, в Укрпромбанку – Ваш Сандлєр, в „Імексбанку”- Ваш Клімов, в банку „ Київ” – Ваш Плющ. А капітаном цієї флотилії підтоплених кораблів є Ваш Голова НБУ пан Стельмах.
 Як же пішли справи, коли Ви стали Президентом України?
 -Лише один каділак закуплений для МВД України =1мільйону гривень, за які Держава могла б викупити в фермерів більше 800 тонн пшениці, тобто 16 вагонів зерна з якого можна випекти півтора мільйони буханок хліба, яких вистачило б місту з двохсоттисячним населенням споживати на протязі 20 днів. Одним каділаком Ваша команда (Міністр фінансів і Міністр внутрішніх справ) позбавили 200 тисяч жителів України хліба на 20 днів. Ви вважаєте це нормальним?
Закупивши зерно і маючи його в резерві влада могла б здійснити товарну інтервенцію на ринку зерна одного з регіонів і втримати зростання цін. А скільки таких і подібних „Каділаків” попереду?
-Як рахувала Ваша команда професіоналів, коли Ви не лише до виборів, але й три місяці тому заявляли, що не будете підвищувати цін на газ і комунальні послуги для населення? Що це було - системний обман, чи просто такий рівень якості розрахунків здійснених „професіоналами” з Партії Регіонів? Виявилось, що і у квітні 2011 року країну очікує ще одне 50-відсоткове подорожчання газу для населення і підприємств теплокомуненерго. А в меморандумі уряду з МВФ сказано, що ціна на газ для населення буде підвищуватися кожні півроку, тобто і у жовтні 2011 року, і квітні 2012 року. При цьому в меморандумі Уряду з МВФ „професійна” влада зобов’язалась утриматися від підвищення заробітної плати бюджетникам в найближчій і середньостроковій перспективі. Меморандум Уряду з МВФ підписувала теж Ваша команда? Чи у Вас дві команди: одна розробляє і дає одні обіцянки власному народові, інша – дає абсолютно протилежні МВФ?

 -А от штучний програш Фірташу в стокгольмському суді а також в українському суді першої інстанції та відмова від оскарження цих рішень в апеляційній інстанції призведе до втрати Україною вже біля 4-х мільярдів доларів. А цих коштів було б достатньо, щоб не підвищувати цін на газ для населення, цін на гарячу воду і на опалення, або викупити в хліборобів і покласти в Держрезерв весь необхідний Україні запас зерна на цілий рік і, здійснюючи товарні інтервенції, не допустити підвищення цін на хлібобулочні вироби.
 Ви вважаєте такий гендель з Фірташем нормальним? Ви вважаєте нормальним, що не викупили весь необхідний запас хліба, а плануєте віддати своєму прихильнику гроші, залишити населення України сам-на-сам з галопуючою інфляцією і боротьбою за фізичне виживання? Залишити в такій ситуації все населення, без поділу на тих, хто в яку церкву ходить, під якими кольорами – на мітинги, без поділу на прихильників і опозиціонерів. Вам не жаль що їхні діти будуть пухнути з голоду, а батьки змушені будуть покидати країну задля заробітків, щоб не дати своїм дітям вимерти? Як Ви накажете це назвати в підручниках з новітньої історії своєму прихвостню і україно-ненависнику Табачнику? Новітнім геноцидом українців, чи просто – голодомором громадян без непотрібного поділу на народності і етнічні групи? Чи попередньо продумаєте з Солдатенком , як же вірно назвати це економічне винищення, яку дефініцію застосувати , щоб вона в Кремлі сподобалася?
-Ціни на пальне на АЗС . В 2008 році, коли вартість нафти була 147 доларів за барель, валютний курс 5,05 гривень за долар, вартість одного літра бензину А-95 складала сім гривень. Серпень 2010 року: ціна на нафту 73 долара , за барель ( впала рівно вдвічі), валютний курс 7.88 гривень за долар (впав на 56%), за таких умов ціна за літр бензину А-95 мала б складати 5.46 гр за літр, але на заправках на периферії – 7,50 гр/літр, не кажу про Київ - 7,85 гр/літр? Де робота Антимонопольного Комітету, очолювана членом Вашої команди? Де осів „навар”? В бюджеті? Тоді чому його дефіцит зростає? Чи в нафтових магнатів з Вашої команди?
 -А як Ви розцінюєте зріст цін на хліб при добрих врожаях, одномоментне подорожчання гречки більш ніж вдвічі, помідорів – більш ніж втричі в період сезону їх активного збору – Ви вважаєте це нормальними? Нормальною вважаєте роботу Державної інспекції з контролю за цінами та Антимонопольного Комітету, які очолюють професіонали з Вашої команди? Чи в них теж, як і Вам не дістає повноважень? Де осів „навар”? В трейдерів з Вашої команди? Хто з них оштрафований, хто з чиновників, що відповідають за ціни поніс покарання, хто з чиновників названих відомств звільнений? Що, врешті, мають означати Ваші обіцянки перед виборами, що ви йдете у владу і берете на себе всю відповідальність за ситуацію в державі? Який вид відповідальності, окрім моральної, несете Ви і члени Вашої команди за аномальне подорожчання продуктів харчування в період відсутності неврожаю? Це рідкісний феномен в світовій економіці. В світі подорожчання відбуваються лише в випадках неврожаю чи галопуючої інфляції. За сім місяців ц.р. інфляція в Україні склала всього 3,1%. Де хоча б детальний аналіз причин і факторів, що спричинили проблему для населення? Чи населення Вам потрібно на період чергових виборів як електорат, а в період між виборами – як платники податків?

-За офіційними статистичними даними, за сім місяців поточного року інфляція в Україні склала всього 3,1% в річному вимірі. В цьому заслуга і попереднього і нинішнього урядів.
Вчора познайомився з прогнозами інфляції в Україні на 2010 рік (в т.ч. Голови НБУ Стельмаха). Виявляється що рівень інфляції в ц.р. прогнозується збільшити до межі в 13,5 відсотків? Пане Президент, чому 13,5 і звідки таке страшне число? За сім місяців інфляція склала 3,1 %, це означає, що при збереженні її темпвів вийдемо до кінця року на показник в 5,1, -5,5%. А Ви за останні 5 місяців (вірніше за 4 місяці, що залишились до кінця поточного року) і Ваша команда плануєте розігнати інфляцію до 13,5%, тобто плануєте добавити ще більш ніж 10%? Ваша команда безпідставно запланувала додаткове 10%-не зубожіння населення, обезцінення його заробітків і заощаджень. Чи цього від Вас очікували ті, кого Ви звозили в столицю з Донецька, ті що ходили по київських вулицях з біло-синіми транспарантами з надписами і закликами „Янукович – наш Президент”? Чи мріяли жителі Криму, де на кожному стовпі і біллборді ваші портрети з надписами "Янукович – надія Криму"?
 Правда, в передвиборчу кампанію в Криму були й такі - «Всю власть донецким пацанам!» Так що ж являє Ваша команда? Це „команда професіоналів” на чолі з потужним господарником, чи команда варягів на чолі з „конкрєтним пацаном”?

-Чи Ви вважаєте, що з часу обрання Вас Президентом Ви одномоментно стали і власником України? Власником її багатств, якими зможете безкарно розпоряджатися, власником її народу, а не його слугою на термін в п’ять років? Чи Ваше оточененя, як і оточення Вашого попередника, лінивого клоуна, дійсно вже переконало Вас, а Ви - повірили що”всьо схвачено” і що Президентом будете не п’ять, а десять років? Бо вже розробляються „професіоналами” програми, на виконання яких, як вони заявляють, потрібно два терміни? Щоб потім сказати: „конєй на пєрєправє нє мєняют, нужен єщьо одін срок” Нагадую, що Ви на вибори йшли з п’ятирічною програмою, обрані на п’ять років і маєте виконати за цей період свої обіцянки викладені в програмах „Україна для людей”, „Покращення життя – вже сьогодні”, „ Кажи і твої проблеми буде вирішено”. Якщо успішно виконаєте, і весь народ буде в захваті від результатів Вашого правління, ось тоді, можливо і я зміню свою думку про Вас, як Президента. А якщо в кінцевому підсумку буде те саме , що й на Вашому піврічному фальш-старті, то народ можливо не терпітиме і п’яти років творчості команди „професіоналів”. Професіонали при владі - все ж душею мають відчувати добро і зло, мають бути патріотами, і любити свій народ і щоденно турбуватися про нього, а не царствувати над ним.
 Згадайте, зразу після помаранчевої революції, на європейському саміті глави європейських країн зустрічали Ющенка і як професіонала і як новітнього апостола, зустрічали стоячи в помаранчевих шаліках, аплодуючи йому зі сльозами на очах, але.... в результаті невиконаним обіцянкам (подібних Вашим) на останньому році його лайдакуватого правління з Ющенком вже ніхто з керівників європейських держав не хотів зустрічатися, бо вже всі усвідомили, що він і на п’ятому році виконання повноважень так і не став ПРЕЗИДЕНТОМ, а залишився „балалайкою”. Але він теж збирався бути Месією і на 10 років. Народ України, що його рішуче обирав в 2004 році, так же успішно і відмовив йому на чергових виборах 2010 року. Суспільство все більше набирає рис громадянського. Досвід попередників слід пам’ятати. Чи ви знову надієтесь на безкарність масових фальсифікацій на чергових виборах?

Якщо Ви , по описаних тут епізодах не приймете мір, то Ви станете нищівником українських державних фінансів, українського народу а Ваша команда стане „заважким пасажиром” для України . Якщо Ви цього не знали, то я, опозиціонер Пилипчук, відкриваю Вам на це очі, а Ви, поки що - надіюсь, наведете лад.
 Тому, пане Президенте, не намагайтеся нищити опозицію і опозиційні ЗМІ, завдяки їм Ви зможете взнати дуже багато цікавого: що чинить і як діє Ваша команда, про її прорахунки і зловживання, виправивши які зможете бути більш успішним Президентом. Бо від тих, хто в Вашій команді намірений красти і зловживати самостійно, а ще більш небезпечно – в зговорі і колективно, такого роду інформації Ви не отримаєте. А не отримавши- не зможете протидіяти. Тому опозиція і ЗМІ в таких випадках будуть Вам в поміч. Але якщо будете пригнічувати, та нищити опозицію і ЗМІ, то це означатиме лише одне, що Ви не збираєтеся боротися з казнокрадами в своєму оточенні, що Ви не по різні сторони барикад, ви в одній команді, в одній спілці, ім’я якій - „ОЗГ”, в якій Ви – керівник, чи вожак. І боротися, треба буде тоді не проти зловживань підлеглих Вам чиновників -порушників закону, а в першу чергу - проти Вас, як організатора, який „кришує” злочинні дії підлеглих, боротися за дострокове припинення Ваших повноважень. Тому, в Ваших же інтересах - не допустити останнього , тому не треба використовувати СБУ як політичну охранку, а міліцію- як жандармерію, а дослухатися до слів опозиції і опозиційних владі ЗМІ. Варіанти дослуховування: А-цивілізовано – за столом переговорів, Б-менш цивілізовано з публічної критики, В- не цивілізовано – задіяти репресивний апарат. Ви маєте мужність прийняти рішення по перших двох варіантах сприйняття опозиції, чи бажаєте використовувати лише третій варіант? Коли політики втрачають здатність домовлятися, то попереду них починають іти танки, під гусениці яких попадають і гинуть ті хто обирав до влади цих політиків. Не намагайтеся стати диктатором. Всі диктатори погано закінчують. Не запускайте репресивної м’ясорубки, бо якщо вона буде запущена то вимагатиме все нової і нової „сировини”, а в підсумку - затягне як сировину під шнек і самих операторів м’ясорубки.

-Проблеми освіти. Табачник і деякі його попередники (окрім проф. Вакарчука) чомусь весь час звертають увагу на кількість вищих учбових закладів і постійно погрожують їх зменшити. Само по-собі явище, коли Міністр освіти ратує за зменшення освітніх закладів – трагедія для перспектив науки і освіти. Нонсенс. Адже нова кількість забезпечує перехід в нову якість. Дивно, що доктору наук Табачнику і кандидату наук Ніколаєнку (екс-міністру з аналогічною позицією) - це невідомо. Нібито від зменшення ВНЗ автоматично підвищиться якість підготовки спеціалістів? Погляньте на світ. Весь цивілізований світ переходить на 5-й і 6-й технологічний уклад виробництва. Через 10-20 років для того, щоб не бути безробітним майже всім треба буде мати вищу освіту, інакше не зможеш працювати на виробництві. Сьогодні до 30 % населення в цивілізованих країнах мають вищу освіту.
В Франції, наприклад, 25%, в Україні – 13% в цілому, але серед єврейського населення України –вищу освіту мають 75%. Тому вони такі і розумні. Табачник же намагається зменшити кількість ВНЗ і повернутися в минуле -перейти на стару систему поступлення в ВНЗ. Для чого? Щоб при вступі в інститут знову мати змогу брати хабарі, які , як ліфт, піднімуться до верхніх ешелонів влади. А хто ж тоді поступить в ВНЗ ? Розумні, чи багаті? Українці, росіяни, татари, чи ті, в батьків котрих у власності банки, заводи і гроші? Тоді 90-100% % євреїв матимуть вищу освіту, а їх діти будуть вже поза конкуренцією на виробництві, політиці і знову – як підсумок стануть власниками нових заводів і пароплавів. І я хочу продемонструвати як євреї навчають і виховують своїх дітей і як не хоче навчати наших дітей міністр, єврей Табачник. Христос був єврей, але й Іуда – також.
Ви знаєте чому вчать євреї своїх дітей в єврейських недільних школах в Україні? Окрім єврейської мови, єврейської культури і історії, релігії (хоча остання – це скоріше іудейська політика і наука виживання) . Там вчать саме тому, що потрібно їм буде в житті- з ким і як будувати взаємини для успішного життя, кар’єрного просування, вчать етики, ділової і психологічної сумісності, взаємодопомоги. „Евреи должны искать не правоту в жизни, а быть сообразительными”- недавно повчав головний рабин РФ Берл Лазар.
Але виявляється, що в єврейських недільних школах учні поглиблено вивчають фізику і математику. Цим, батьки єврейських дітей, визнають неправильність, чи недостатність, вивчення цих предметів в українських школах і вузах і недостатній рівень виховання. Тобто прагматики євреї самоорганізовуються, професійно підготовлюють і виховують своїх дітей набагато ліпше, ніж в офіційних українських школах і вузах. І нам в цьому треба було б в євреїв повчитися, перейняти їх досвід. Як? Через перенесення їх досвіду в українську освітню галузь. Але виникає запитання: чому ж тоді Міністр науки і освіти єврей Табачник який бачить низький рівень підготовки і виховання в системі української освіти і знайомий з більш успішною єврейською системою освіти і виховання, не розповсюдить її (розробивши і запровадивши в практику відповідні методики і технології навчання і виховання) в українські школи і ВНЗ, щоб і українські і російські і ін діти змогли отримати ліпше навчання і виховання і вищий рівень професійної підготовки, тобто мали вищу конкурентноздатність? Бо немає часу - він займається відволікаючими маневрами – переписуванням підручників з української історії, вчить мистецтву політичних провокацій, вимагає скорочень кількості освітніх закладів. Тобто, всю свою енергію випускає на „ художній свист” замість того щоб вдосконалювати СИСТЕМУ науки освіти в Україні? В США, в цей час, спеціально вивчають які ще не існуючі інновації, які винаходи потрібні для якнайшвидшого переходу в нову еру, еру 6-го технологічного укладу виробництва? У цих умовах американці дають преференції тим людям, що мислять категоріями Шостого укладу, і мають його своєю психологією. Пане Президент, не погано було б щоб РНБО запитало Табачника чи йому це відомо І НАСКІЛЬКИ ГОТОВА ДО ЦЬОГО УКРАЇНСЬКА ШКОЛА І НАУКА? Якщо відомо, то чому він не починає реформу освіти саме з цього? Ми ж відстанемо від світу вже на стадії освіти, а хто ж тоді впроваджуватиме ідеологію Шостого Укладу в життя, в науку, виробництво якщо не буде підготовлено фахівців? Чи завдання міністра– не допустити саме такої освіти в Україні, щоб вона залишилася прерогативою лише єврейських недільних шкіл?

Велика кількістьВНЗ, чи їх збільшення, не є основою для зниження якості освіти і для занепокоєння супільства. Проблема підвищення якості освіти лежить в чотирьох площинах: в методичній – чому і як навчати, кадровій – хто і як навчатиме, в технічній - якими технічними засобами забезпечити стійкість знань, і організаційній, і все це має забезпечити Міністр Табачник внісши зміни до закону, який він просуває. Слід встановити критерії, за якими визначається якість освіти в школі і ВНЗ. В школі в якості критерія міг би бути відсоток випускників, які поступили в ВНЗ, чи бал школи отриманий в системі незалежного тестування учнів (останнє зробити обов’язковим), для ВНЗ в якості критерія міг би бути відсоток випускників, які після закінчення ВНЗ працевлаштовані ( або, навіть, на який рівень посад, заробітків). Директорів, наприклад, однієї тисячі шкіл, випускники яких мають найнижчий по Україні відсоток вступу в ВНЗ , чи бал з незалежного тестування, районо (міськвно) зобов’язане буде звільнити з посади (розірвати контракти). В середині шкіл звільняти (понижувати категорію) профільним вчителям, учні яких мають найнижчі результати незалежної атестації (ЗНО), знижувати на рік рівень зарплати. При повторенні ситуації – звільняти з роботи. Для тих вчителів що мають найліпші результати – розробити систему і диференційовану шкалу доплат аж до подвійного чи потрійного окладу. Якщо в наступний рік ситуація погіршиться – коректується або знімається надбавка. Для 50 ВНЗ, випускники яких мають найнижчий процент працевлаштування в рік випуску - можна застосувати подібні засоби впливу– розривати контракти з ректорами і проректорами, змінювати рівень оплати праці викладачів. В кого ліпші результати – оплата має бути вища на тій же посаді і при тому же науковому ступені, і навпаки. В середині ВНЗ, можливо достроково заміняти завідуючих випускаючих кафедр, деканів факультетів. ВНЗ, що мають статус Національного мають лишатися статусу, якщо випускники його не знаходять роботи і ввійдуть в перелік 50-ти ВНЗ, що пасуть останніх. Для інших ВНЗ, що „попадуть” в 50 найгірших на рік чи на два роки поспіль знижується рівень акредитації. Одним словом є над чим думати і попрацювати , пане Табачник. Не вирішуваних проблем немає. Є люди, які на своїх посадах не вміють, не знають, не хочуть, або не можуть їх вирішити. Від них треба позбавлятися і замінювати тими, які хочуть, вміють, знають, можуть швидко і якісно вирішити профільні проблеми. Ось саме в цій площині розгляду проблем освіти – Табачник відноситься до першої категорії ( чи не хоче, чи не вміє, чи не знає), тому він поганий працівник на своїй посаді, але неперевершений провокатор дестабілізації суспільного життя.
-Проблеми майбутніх пенсіонерів і працевлаштування молоді. Пенсійний вік не слід збільшувати до моменту акумуляції всіх безробітних ( в т.ч. громадян , що тимчасово емігрували на заробітки) в господарську діяльність в Україні. В іншому випадку збільшиться безробіття саме серед підростаючої молоді, яка являючись більш освіченою і більш мобільною, ніж пенсіонери першою втече на Захід, що за довгостроковими наслідками (науковими, демографічними) , буде катастрофою , однак - на порядок більшою, ніж нинішні проблеми Пенсійного Фонду
 Проблема недопоступлень коштів до пенсійного фонду штучно створена податковою, кредитною політикою і солідарною системою його формування та розподілу. Візьмемо для демонстрації передкризовий 2007 рік. В 2007 році українці офіційно здійснили покупок вдвічі більше, ніж офіційно заробили. Це при тому, що при купівлі автомобілів, житла, їх вартість в договорах занижується. Це при тому, що частина продукції громадянами купляється на стихійних і організованих ринках, де сума покупки статистикою прямо не фіксується і чеками не оформляється. За той же 2007 рік громадяни України збільшили заощадження в гривні на 93%, в доларах- на 76%. Що це означає? Що легальні доходи громадян дорівнюють 1/3 всіх їх доходів. Це означає, що обсяг тіньової економіки вдвічі вищий, ніж легальний сектор – той, що платить податки платівками, а зарплату через запис в у відомостях , а не в конверті. Тобто, якщо буде легалізовано 2/3 економіки, то поступлення до бюджету – взагалі і Пенсійного Фонду-зокрема, а відповідно і розмір пенсій збільшаться втричі. Як цього досягти? -Я описав в своїх пропозиціях, які направив на Ваше ім’я.
. - Недофінансування Армії. Україна за обсягом експорту зброї постійно входить в шістку найбільших світових експортерів. За виручені від експорту кошти, ми могли б мати шосту армію в світі, за рівнем озброєння і технічного оснащення, або бодай не голодну! Але за весь 2009 рік не змогли викупити в харківського заводу ім. Малишева навіть 10 нових і суперсучасних танків „Оплот” для нашого війська! Де ділися кошти від експорту зброї? No comment. Правда в цьому питанні вини саме Вашої команди немає

 
Не дивлячись на те, що я був і залишаюся Вашим ідеологічним противником, я бажаю Вашій команді успіхів в реформуванні і піднесенні економіки, в забезпеченні радикального зростання життєвого рівня населення - до європейських стандартів. І кажу це Вам чесно і щиро, не лукавлячи, але й не прогинаючись під Вас. Бажаю Вам успіхів тому, що коли зумієте їх досягти, то буде ліпше жити всім людям без виключення,: і бандерівцям і НКВДистам з їх „п’ятою колоною” в Україні. І східнякам і західнякам. і „біло-голубим” і „помаранчевим”, партійним і безпартійним, православним і католикам, мусульманам і іудеям, україномовним і російськомовним, приємно буде і симбіозу комуністів –капіталістів з регіоналами ( хоча керівні комуністи і регіонами вже й зараз живуть як при комунізмі). І УПівцям, які збройно виборювали незалежність України і РУХіхівцям , які 90-х роках зорганізували процес мирного здобуття незалежності України. Правда серед останніх двох категорій Ви не знайдете бодай одного доларового мільйонера, бо вони боролися за ідею, а не за гроші ( можливо виключенням є хтось з тих , хто перейшов на службу в Партію регіонів). Правда, ті, чий політичний вибір залежить від грошей, ніколи не допустять свободи демократії. Тому що гроші люблять тишу і спокій. Але глуха тиша - синонім цвинтарю і- антонім свободі. Ті хто продають свободу за гроші не заслуговують ні на перше ні на друге.

 Будуть успіхи в економіці „для людей” добре буде і коаліції і опозиції. А від добра не відвертаються, від добра - добра не шукають
Над цим варто працювати і коаліції і опозиції. Правда, формат співпраці залежить виключно від Вас і від характеру Вашої діяльності. Влада, це ж Ви?
І я, щоб не бути „голим критиканом”, а конструктивним опозиціонером повідомляю, що передав в офіс звернень до Президента деякі свої пропозиції (на 22-х сторінках) по вдосконаленню економіко- правових відносин в Україні. Якщо зацікавитесь, можу надати більш розгорнуту версію. Якщо – ні, то я остаточно усвідомлю, що „нє царскоє это дєло”.
Для того щоб мої пропозиції не „заникали” в канцеляріях, а передали саме Вам – пишу цей відкритий лист, хоча й розумію, що лист для Вас не зовсім приємний. Але я знаю й те, що Ви навчились тримати удари, що ви не любите сухої канцелярської, академічної мови і термінології, тому написав це послання живою мовою, якою Ви самі часто послуговуєтеся. Свобода слова. І свобода слова не лише для Президента, але й для нас „маленьких українців”. Поки що.... Цивілізовані керівники цивілізованих держав навчились жити і працювати в умовах нищівної критики як зі сторони опонентів так і громадськості і ЗМІ. Ви ж позиціонуєте себе цивілізованим керівником.
Нагадаю, що на запитання: „ як вірно служити государеві”? ще Великий Конфуцій відповідав: „ Не обманюй і не давай йому спокою”.
Шановний пане Президент! Україна за економічними можливостями - це „Клондайк”. Якщо Ви повернете її розвиток на користь Держави, то її громадяни матимуть змогу гордитися своїм громадянством, своєю Державою, своїм добробутом, своїм Президентом.
Але, Україна й за обсягами розкрадання - теж „Клондайк”, і якщо Ви його не припините, то її громадяни не зможуть в майбутньому гордитися ні своїм статусом, ні своїм Президентом.
 Ваша діяльність вже вписана в історію української Держави, буде вписана і в світову історію, але Вас має турбувати якими буквами, в підсумку, буде здійснено цей запис: золотими чи криваво-чорними.


З повагою
 
народний депутат України 1-го та 2-го скликань,
екс Член Президії Верховної Ради України,
екс-віце президент Генерального Комітету
Парламентської Асамблеї ОБСЄ,
Академік Академії економічних наук України,
професор

 Володимир Пилипчук


08 вересня 2010року

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити