Цинізм і свавілля української влади обурює навіть громадян у Африці, - УККА
Публікуємо нижче черговий лист УККА до співвітчизників:
Лист 14
ˮПравдою світ проїдеш, а брехнею до порога не дійдешˮ
Народна мудрість, винесена в назву цієї статті, здається, зовсім призабута сучасною українською владою. А даремно, бо знову ж таки, як вчить приказка, «скільки мотузці не витися, а кінець прийде». В останні часи все виразніше стають протести світової спільноти проти цинізму і свавілля нинішньої української верхівки. Найперше прогресивну спільноту обурює переслідування поплічниками Януковича визнаного опозиційного лідера Юлії Титмошенко. Наслідки: вся Європа збойкутувала міжнародні наради у Ялті, державні мужі відмовились від участі у футбольній першості ЄВРО-2012, котра має пройти в Україні та Польщі. Останнє особливо болюче може вдарити по іміджу України. Все голосніше говориться про бойкот спортових змагань, американські компанії Шеврон і Шелл вагаються, чи підписувати контракт видобування газу, щойно на вимогу американського державного секретара Гілярі Клінтон, влада дозволила послу США Тефтові відвідати арештовану Ю.Тимошенко. Навіть король політичного крутійства кегебіст Путін засудив арешт Юлії Володимирівни. Цинізм української влади обурює навіть чорношкірих громадян у Африці, котрі з українськими національними прапорами виходять на вулиці скандуючи:
- Юлія! Юлія!
Таких заяв і протестів не злічити по всіх світах. Проте панівна влада вперто їх ігнорує, хоча свідома того, що добра не чекати. Одначе, страх перед політичною опозицією виявляється більшим, ніж протести і погрози світу.
На яку перемогу розраховує зухвала олігархічна партійна влада? Шантаж, брехня, крадіжка та підкуп – звичні і традиційні методи «донецьких» та їх поплічників. Знову головний політичний аргумент регіоналів пріснопам’ятна гречка. Зубожілі люди беруть соромливо ці дари і думають: от ви гади, хочете купити мене окрушинками, що падають із вашого стола - не дочикаєтесь, падлюки! Ми хоч бідні, але горді українці. Ми не продались жодним збройним окупантам, то не продамось і вам скритим чужим наїзникам! Цю щиру правду чуємо з чисельних листів до нас, що тішить нашу душу, але й не без смутку, бо не всі ще думають так в один голос. Чому? Бо через вікове переслідування окупантами в народі виправдано заникла взаємна довіра, бо із страху брат братові не довіряв, родичі боялись рідних дітей - манкуртів, щоб не видали їх. На жаль, наслідки цієї страшної минувщини до сьогодні ще живі, що незаперчно спостерігаємо в щоденному житті.
Брехливий глум суддів нед правдою, та і самого ґаранта, який заперечив перед світом, що в Україні не було ґеноциду, безвстидно і непростимо осоромили націю. Поки-що, світова думка про владну злочинність - то падаюча мала галузка на голову ведмедя, який злосливо ще кричить, та коли спаде всенародна довбня у жовтні, тоді він замовкне, а народ не простить.
Тому не забувайте всенародне гасло: ˮВізьміть до рук бюлетень, щоб не брати зброюˮ.
Читайте і передайте далі!
Попередні листи:
Лист 1 Лист 11
Лист 2 Лист 12
Лист 3 Лист 13
Лист 4
Лист 5
Лист 6
Лист 6.А
Лист 6.Б
Лист 7
Лист 8
Лист 9
Лист 10
Коментарі