Потрібне повне перезавантаження влади, - екс-нардеп Сергій Селіфонтьєв
Сергій Селіфонтьєв: У Європі немає нації, толерантнішої, ніж українці
Портал ВОЛЯ НАРОДУ публікує інтерв’ю політиків, авторитетних представників громадськості на найактуальніші теми, які є визначальними для стратегії України.
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання ВН народного депутата другого скликання, громадського і політичного діяча Сергія Селіфонтьєва.
1. Яким має бути механізм контролю народу за владою?
- Цей механізм передбачений Конституцією. Верховна Рада України – не тільки найвищий законодавчий орган, а й найвищий контролюючий орган. Тому у ВР два головних завдання: перше – це законодавча ініціатива – прийняття законів, друге – контроль за виконанням законів України, програми уряду, діяльністю уряду. Але за ці роки з Верховної Ради зробили публічне посміховисько. Насамперед, тому, що туди пішло багато людей з бізнесу для того, щоб заховатися від відповідальності. Політичні партії створювалися тільки олігархічними структурами, бо тільки вони мають гроші. Тому фактично Верховна Рада не стала представником українського народу. Вона стала представником бізнес-еліт, які грабували і грабують Україну.
Таким чином, сьогодні Верховна Рада не має нічого спільного з представницьким органом. Хоч вона і приймає закони, але це робиться не на користь Україні і українського народу, а на користь своїм бізнес-інтересам і бізнес-структурам. Тому контроль за владою можна забезпечити тільки на законних підставах через обрану нову Верховну Раду, де бізнес буде законодавчо відділений від політики. Тому, що якщо депутат порушив закон, він піде в тюрму. І не буде у нас потрійного громадянства, переписування бізнесу на тещу. Тоді у Раді будуть дійсно представники народу – робітничих професій, вчителів, лікарів, сільських аграріїв. Тоді парламент буде реальним відображенням суспільства. У ньому будуть люди, які живуть реальним життям і знають, як вирішувати реальні проблеми, щоб людям стало жити краще. Оце головне! Тому контроль за діями влади – це необхідність. Можна створювати різні структури. Наприклад, зараз у державі пішли по шляху антикорупційної боротьби. Настворювали всяких нових структур. Але, вибачте, в Конституції є всі необхідні інструменти для того, щоб цю корупцію побороти. Але влада цього не робила. До неї питання: А чому не робила? А створюй скільки завгодно «агентств по спасінню лісу», поки ти там не поставиш охоронця, ліс вирубають! От і все.
Ще один механізм контролю за владою – через місцеві органи самоврядування. Потрібно створити єдину організаційну структуру для координації дій органів місцевого самоврядування. Тоді у громад був би постійний механізм для обміну інформацією, досвідом для спільного забезпечення виконання Конституції і законів України.
2. Які зміни потрібно внести в Конституцію України і чому?
- Я член конституційної комісії, яка готувала проект змін до Конституції для прийняття їх у Верховній Раді. На той момент було видно, що деякі положення Основного Закону потрібно змінювати. Але ситуація складалася таким чином, що Голова Верховної Ради і Президент не могли знайти між собою спільної мови і через це доводилося шукати якийсь компроміс. Нагадаю, що наша Конституція, прийнята у 1996 році, була визнана Венеціанською комісією однією з найкращих у Європі. Особисто мені ще тоді було зрозуміло, що є законодавча вада, але не самої Конституції. Головна вада в тому, що немає відповідальності за невиконання Конституції. Кримінальний кодекс не передбачає покарання за невиконання Конституції, а в людей виникає багато питань з цього приводу. Конституція, на мою думку, забезпечує нас правами і обов’язками в повному обсязі, але її невиконання унеможливлює вирішення насущних проблем. Ось вам і відповідь, чому Конституція не працює. Саме в цьому головна причина гальмування утвердження нашої держави. На думку багатьох політиків необхідно щось змінювати, щось реформувати, щось «покращувати». Вони кажуть: змінимо Конституцію – будемо краще жити. Ні! Краще будемо жити, коли будемо виконувати Конституцію! А виконувати її повинні всі – від Президента до простого громадянина. Тоді Конституція ефективно запрацює на користь держави і нації.
У зв’язку з відсутністю будь-якої відповідальності де-факто виникає дуалізм виконавчої влади. Президент фактично створює другий кабмін, яким є адміністрація Президента. Навіщо Президентові через АП дублювати функції Кабміну? Президент або не повинен залазити не в своє «поле», або повинен відповідати за діяльність виконавчої влади. Хай тоді Президент і очолює виконавчу гілку влади. Для України кращою є парламентсько-президентська модель республіки, коли парламент затверджує уряд і парламентська більшість разом з урядом відповідає за те, що робиться в країні. Президент виконує свої функції без втручання в інші владні інституції. Тоді будемо мати дієву Конституцію і дієву виконавчу владу.
3. Як реформувати партійну систему в Україні в інтересах народу?
- Реформувати партійну систему може тільки сам народ. Ідуть розмови про державне фінансування партій. Але у державі, яка не має коштів на лікування своїх дітей, яка не може забезпечити гідну не те, щоб старість, а навіть гідну смерть людям похилого віку, створювати партії, оплачувані з бюджету – це верх цинізму. І наївно думати, що при цьому будуть якісь прозорі шляхи їх фінансування. Тільки народ своїм відповідальним голосуванням зможе встановити нову систему. Але для цього потрібні дві умови: по-перше – новий закон про вибори за відкритими списками; по-друге – народ повинен сам свідомо голосувати за людей, відданих українській справі. Адже навіть зараз, коли два роки йде війна, багато українців не знають своєї історії. Ми досі вивчали не правдиву історію України, а і сторію сусідньої держави. Людина має бути вихована на своїй українській історії. А ми своєю героїчною історією, попри її трагічні сторінки, можемо пишатися. Тому для реформування партійної системи потрібно здійснити велику ідеологічну роботу в масах. Також, можливо, потрібно вдосконалити закон про політичні партії і, найголовніше – зняти прохідний бар’єр. Поки є прохідний бар’єр, у парламент вибірково попадають найбагатші партії. Потрібно обмежити рекламу по телебаченню, рекламу на бігбордах. Хай партії для агітації покажуть роботу своїх низових організацій. Тоді буде видно, хто справді працює з людьми, а хто імітує діяльність.
4. Яким Ви бачите механізм об’єднання української нації?
- Це питання і складне і, водночас, просте. Коли всі ведуть мову про національну ідею, нашу українську самоідентифікацію, то слід розуміти, що ми об’єктивно живемо у державі, в якій зустрічаються діаметрально протилежні настрої людей. Одні хочуть будувати життя на національних засадах, інші досі бажають жити в Радянському Союзі. Чому так? Багато років цьому питанню ніхто не приділяв ніякої уваги. Головна ідея, яка може об’єднати будь-який народ – це побудова соціально орієнтованої держави, де люди можуть жити комфортно, заможно, радісно і спокійно. Коли вони будуть захищені, їхні діти будуть нагодовані, їхні батьки будуть забезпечені. Хіба це погана ідея для об’єднання держави? Ця ідея близька для мешканців заходу і сходу країни, вона об’єднуюча. Важливо зараз включати потужну пропаганду, щоб людям сказати: МИ ЄДИНА НАЦІЯ, ми єдине ціле, у нас єдине майбутнє. Потрібно, щоб це розуміли діти з дитячого садочка. А хто не бажає цього розуміти, хай знає: у нас двері відчинені, їдьте туди, де вам краще. Будь ласка, ніхто не заперечує. Але підривати державну безпеку, створюючи небезпеку для 45 мільйонів інших людей заради того, що ти бачиш щось по-іншому, неприпустимо! Усі бачать по-іншоиу, але це не означає, що потрібно стріляти один в одного. Потрібно поважати думку іншого. Українське суспільство надзвичайно толерантне. У Європі немає нації, толерантнішої, ніж українці. У нас живуть люди різних національностей, і до російського вторгнення у нас не було жодного міжетнічного громадянського заворушення, конфлікту чи протистояння! Жодного! Протистояння на Донбасі штучне, привнесене нам нашим «дружнім» північним сусідом із-за кордону.
5. Яка ідеологія має бути провідною для України?
- На мій погляд, гарна ідеологія – це ідеологія Національної Гідності. Це ідеологія відстоювання національних інтересів. Насправді ті ж бандерівці якраз і захищали національні інтереси, а вороги України називають їх фашистами, тобто все перевернули з ніг на голову. Кожна держава в світі відстоює свої національні інтереси. Нагадаю відомий вислів Черчилля: У Британії немає постійних друзів і ворогів. У Британії є постійні інтереси. Так повинно бути і в Україні. Нам потрібно не боятися національної ідеології, а наповнювати її змістом, зрозумілим для людей, який відкриває свободу, безпеку, впевненість у завтрашньому дні. Таку ідеологію може проводити тільки партія, яка вважає Україну своєю Батьківщиною. А якщо хтось бігає і кричить «Росія! Росія», то вибачте мене… Чого це ви у своїй сім’ї свого батька прокляли, а бігаєте за сусідом?!
6. Які найголовніші здобутки і втрати України за 25 років відновленої державності?
- Найбільший здобуток – що ми змогли за ці 25 років уникнути братовбивчої війни. Війна на території Донбасу, як я вже казав – це війна не внутрішня, а нав’язана нашим «другом». Ми за ці 25 років змогли розбудувати громадянське суспільство, яке має світоглядний рівень вищий, ніж у нашого політикуму та уряду.
Я давно (ще років 10 тому) висловився так: коли політики почали повсюдно називати себе «політична еліта», я сказав, що вони «політичне сміття». Тому, що політична еліта до такого стану Україну б не довела. Політична еліта дбає не про себе, а про Україну. А політичне сміття заповнило всю поверхню чистої Української водойми і не дає нікому, крім себе, дихати. Воно і надалі засмічує нашу державу. Тому людей старої системи потрібно змести всіх до одного. Якщо сьогодні у Верховній Раді чоловік 50 нормальних людей, то вони тим більше мають зрозуміти, що ВСІМ потрібно піти. Потрібне повне перезавантаження влади, насамперед - Верховної Ради: відміна прохідного бар’єру і прихід нових людей. Бажано, молодих, які вважають українську мову рідною мовою, Україну – своєю Батьківщиною, хто сповідує загальноєвропейські цінності, хтотрозуміє, що в Україні має бути своя єдина православна Церква; хто знає, що віра і Господь-Бог завжди Україні допомагав. Від нашого ставлення до самих себе, від нашої поваги до самих себе залежить і наше майбутнє.
Інф. порталу "Воля народу"
Портал ВОЛЯ НАРОДУ публікує інтерв’ю політиків, авторитетних представників громадськості на найактуальніші теми, які є визначальними для стратегії України.
Пропонуємо Вашій увазі відповіді на запитання ВН народного депутата другого скликання, громадського і політичного діяча Сергія Селіфонтьєва.
1. Яким має бути механізм контролю народу за владою?
- Цей механізм передбачений Конституцією. Верховна Рада України – не тільки найвищий законодавчий орган, а й найвищий контролюючий орган. Тому у ВР два головних завдання: перше – це законодавча ініціатива – прийняття законів, друге – контроль за виконанням законів України, програми уряду, діяльністю уряду. Але за ці роки з Верховної Ради зробили публічне посміховисько. Насамперед, тому, що туди пішло багато людей з бізнесу для того, щоб заховатися від відповідальності. Політичні партії створювалися тільки олігархічними структурами, бо тільки вони мають гроші. Тому фактично Верховна Рада не стала представником українського народу. Вона стала представником бізнес-еліт, які грабували і грабують Україну.
Таким чином, сьогодні Верховна Рада не має нічого спільного з представницьким органом. Хоч вона і приймає закони, але це робиться не на користь Україні і українського народу, а на користь своїм бізнес-інтересам і бізнес-структурам. Тому контроль за владою можна забезпечити тільки на законних підставах через обрану нову Верховну Раду, де бізнес буде законодавчо відділений від політики. Тому, що якщо депутат порушив закон, він піде в тюрму. І не буде у нас потрійного громадянства, переписування бізнесу на тещу. Тоді у Раді будуть дійсно представники народу – робітничих професій, вчителів, лікарів, сільських аграріїв. Тоді парламент буде реальним відображенням суспільства. У ньому будуть люди, які живуть реальним життям і знають, як вирішувати реальні проблеми, щоб людям стало жити краще. Оце головне! Тому контроль за діями влади – це необхідність. Можна створювати різні структури. Наприклад, зараз у державі пішли по шляху антикорупційної боротьби. Настворювали всяких нових структур. Але, вибачте, в Конституції є всі необхідні інструменти для того, щоб цю корупцію побороти. Але влада цього не робила. До неї питання: А чому не робила? А створюй скільки завгодно «агентств по спасінню лісу», поки ти там не поставиш охоронця, ліс вирубають! От і все.
Ще один механізм контролю за владою – через місцеві органи самоврядування. Потрібно створити єдину організаційну структуру для координації дій органів місцевого самоврядування. Тоді у громад був би постійний механізм для обміну інформацією, досвідом для спільного забезпечення виконання Конституції і законів України.
2. Які зміни потрібно внести в Конституцію України і чому?
- Я член конституційної комісії, яка готувала проект змін до Конституції для прийняття їх у Верховній Раді. На той момент було видно, що деякі положення Основного Закону потрібно змінювати. Але ситуація складалася таким чином, що Голова Верховної Ради і Президент не могли знайти між собою спільної мови і через це доводилося шукати якийсь компроміс. Нагадаю, що наша Конституція, прийнята у 1996 році, була визнана Венеціанською комісією однією з найкращих у Європі. Особисто мені ще тоді було зрозуміло, що є законодавча вада, але не самої Конституції. Головна вада в тому, що немає відповідальності за невиконання Конституції. Кримінальний кодекс не передбачає покарання за невиконання Конституції, а в людей виникає багато питань з цього приводу. Конституція, на мою думку, забезпечує нас правами і обов’язками в повному обсязі, але її невиконання унеможливлює вирішення насущних проблем. Ось вам і відповідь, чому Конституція не працює. Саме в цьому головна причина гальмування утвердження нашої держави. На думку багатьох політиків необхідно щось змінювати, щось реформувати, щось «покращувати». Вони кажуть: змінимо Конституцію – будемо краще жити. Ні! Краще будемо жити, коли будемо виконувати Конституцію! А виконувати її повинні всі – від Президента до простого громадянина. Тоді Конституція ефективно запрацює на користь держави і нації.
У зв’язку з відсутністю будь-якої відповідальності де-факто виникає дуалізм виконавчої влади. Президент фактично створює другий кабмін, яким є адміністрація Президента. Навіщо Президентові через АП дублювати функції Кабміну? Президент або не повинен залазити не в своє «поле», або повинен відповідати за діяльність виконавчої влади. Хай тоді Президент і очолює виконавчу гілку влади. Для України кращою є парламентсько-президентська модель республіки, коли парламент затверджує уряд і парламентська більшість разом з урядом відповідає за те, що робиться в країні. Президент виконує свої функції без втручання в інші владні інституції. Тоді будемо мати дієву Конституцію і дієву виконавчу владу.
3. Як реформувати партійну систему в Україні в інтересах народу?
- Реформувати партійну систему може тільки сам народ. Ідуть розмови про державне фінансування партій. Але у державі, яка не має коштів на лікування своїх дітей, яка не може забезпечити гідну не те, щоб старість, а навіть гідну смерть людям похилого віку, створювати партії, оплачувані з бюджету – це верх цинізму. І наївно думати, що при цьому будуть якісь прозорі шляхи їх фінансування. Тільки народ своїм відповідальним голосуванням зможе встановити нову систему. Але для цього потрібні дві умови: по-перше – новий закон про вибори за відкритими списками; по-друге – народ повинен сам свідомо голосувати за людей, відданих українській справі. Адже навіть зараз, коли два роки йде війна, багато українців не знають своєї історії. Ми досі вивчали не правдиву історію України, а і сторію сусідньої держави. Людина має бути вихована на своїй українській історії. А ми своєю героїчною історією, попри її трагічні сторінки, можемо пишатися. Тому для реформування партійної системи потрібно здійснити велику ідеологічну роботу в масах. Також, можливо, потрібно вдосконалити закон про політичні партії і, найголовніше – зняти прохідний бар’єр. Поки є прохідний бар’єр, у парламент вибірково попадають найбагатші партії. Потрібно обмежити рекламу по телебаченню, рекламу на бігбордах. Хай партії для агітації покажуть роботу своїх низових організацій. Тоді буде видно, хто справді працює з людьми, а хто імітує діяльність.
4. Яким Ви бачите механізм об’єднання української нації?
- Це питання і складне і, водночас, просте. Коли всі ведуть мову про національну ідею, нашу українську самоідентифікацію, то слід розуміти, що ми об’єктивно живемо у державі, в якій зустрічаються діаметрально протилежні настрої людей. Одні хочуть будувати життя на національних засадах, інші досі бажають жити в Радянському Союзі. Чому так? Багато років цьому питанню ніхто не приділяв ніякої уваги. Головна ідея, яка може об’єднати будь-який народ – це побудова соціально орієнтованої держави, де люди можуть жити комфортно, заможно, радісно і спокійно. Коли вони будуть захищені, їхні діти будуть нагодовані, їхні батьки будуть забезпечені. Хіба це погана ідея для об’єднання держави? Ця ідея близька для мешканців заходу і сходу країни, вона об’єднуюча. Важливо зараз включати потужну пропаганду, щоб людям сказати: МИ ЄДИНА НАЦІЯ, ми єдине ціле, у нас єдине майбутнє. Потрібно, щоб це розуміли діти з дитячого садочка. А хто не бажає цього розуміти, хай знає: у нас двері відчинені, їдьте туди, де вам краще. Будь ласка, ніхто не заперечує. Але підривати державну безпеку, створюючи небезпеку для 45 мільйонів інших людей заради того, що ти бачиш щось по-іншому, неприпустимо! Усі бачать по-іншоиу, але це не означає, що потрібно стріляти один в одного. Потрібно поважати думку іншого. Українське суспільство надзвичайно толерантне. У Європі немає нації, толерантнішої, ніж українці. У нас живуть люди різних національностей, і до російського вторгнення у нас не було жодного міжетнічного громадянського заворушення, конфлікту чи протистояння! Жодного! Протистояння на Донбасі штучне, привнесене нам нашим «дружнім» північним сусідом із-за кордону.
5. Яка ідеологія має бути провідною для України?
- На мій погляд, гарна ідеологія – це ідеологія Національної Гідності. Це ідеологія відстоювання національних інтересів. Насправді ті ж бандерівці якраз і захищали національні інтереси, а вороги України називають їх фашистами, тобто все перевернули з ніг на голову. Кожна держава в світі відстоює свої національні інтереси. Нагадаю відомий вислів Черчилля: У Британії немає постійних друзів і ворогів. У Британії є постійні інтереси. Так повинно бути і в Україні. Нам потрібно не боятися національної ідеології, а наповнювати її змістом, зрозумілим для людей, який відкриває свободу, безпеку, впевненість у завтрашньому дні. Таку ідеологію може проводити тільки партія, яка вважає Україну своєю Батьківщиною. А якщо хтось бігає і кричить «Росія! Росія», то вибачте мене… Чого це ви у своїй сім’ї свого батька прокляли, а бігаєте за сусідом?!
6. Які найголовніші здобутки і втрати України за 25 років відновленої державності?
- Найбільший здобуток – що ми змогли за ці 25 років уникнути братовбивчої війни. Війна на території Донбасу, як я вже казав – це війна не внутрішня, а нав’язана нашим «другом». Ми за ці 25 років змогли розбудувати громадянське суспільство, яке має світоглядний рівень вищий, ніж у нашого політикуму та уряду.
Я давно (ще років 10 тому) висловився так: коли політики почали повсюдно називати себе «політична еліта», я сказав, що вони «політичне сміття». Тому, що політична еліта до такого стану Україну б не довела. Політична еліта дбає не про себе, а про Україну. А політичне сміття заповнило всю поверхню чистої Української водойми і не дає нікому, крім себе, дихати. Воно і надалі засмічує нашу державу. Тому людей старої системи потрібно змести всіх до одного. Якщо сьогодні у Верховній Раді чоловік 50 нормальних людей, то вони тим більше мають зрозуміти, що ВСІМ потрібно піти. Потрібне повне перезавантаження влади, насамперед - Верховної Ради: відміна прохідного бар’єру і прихід нових людей. Бажано, молодих, які вважають українську мову рідною мовою, Україну – своєю Батьківщиною, хто сповідує загальноєвропейські цінності, хтотрозуміє, що в Україні має бути своя єдина православна Церква; хто знає, що віра і Господь-Бог завжди Україні допомагав. Від нашого ставлення до самих себе, від нашої поваги до самих себе залежить і наше майбутнє.
Інф. порталу "Воля народу"
Коментарі