У ПЦУ і в соцмережах розкритикували Митрополита Онуфрія за жбурляння крашанок у вірян (ВІДЕО)
Вчинок Онуфрія обурив не лише вірян
Пресслужба Православної Церкви України 5 травня засудила у Facebook зневажливе ставлення до великодніх символів, зокрема яєць.
Публікація з'явилася після того, як у мережі опублікували відео, на якому глава Української Православної Церкви Московського Патріархату Онуфрій на Великдень кидав яйця вірянам.
За звичаєм крашанки й писанки подають в руку, але не жбурляють, бо це є символ свята і не слід допускати зневажливе ставлення до нього.
У ПЦУ, зокрема, зазначили, що протягом 40 днів після Великодня традиційне вітання "Христос воскрес" і "Востіну воскрес" "може супроводжуватися цілуванням і даруванням пасхальних яєць, які є символом життя, воскресіння, перемоги".
"Слід також зазначити, що за звичаєм крашанки й писанки подають у руку, але не жбурляють, бо це є символ свята, і зневажливе ставлення до нього не слід допускати", – підкреслили у ПЦУ.
Найбільше свято в Церкві Христовій – Пасха, Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Радість від цієї події живе у віках: починаючи з часів апостольських вона приходитиме до людства довіку. Ось чому з таким трепетом відгукується наше серце, коли ми чуємо прадавнє християнське вітання, благовістя святих апостолів, «що Господь воістину воскрес» (Лк. 24: 34).
Скільки радості й внутрішньої сили ми вкладаємо в ці кілька слів! Здається, що в світлий день Христового Воскресіння радіють не лише люди, але й все навколо, весь Всесвіт. Воскресіння Господнє – це основа і вінець нашої віри, це істина, яку почали благовістити жінки-мироносиці, а далі й апостоли. Тож ми, вітаючи одне одного словами «Христос Воскрес!», продовжуємо це благовістя.
Свято Пасхи – головна подія церковного року для всіх християн. Церква святкує його найдовше з усіх свят – протягом 40 днів, до свята Вознесіння Господнього. Протягом сорока днів ми вітаємо один одного пасхальним вітанням: «Христос Воскрес!» – і відповідаємо: «Воістину Воскрес!».
Вперше це привітання звучить у Великдень на початку пасхальної раннньої, далі священнослужителі вітають один одного. Також впродовж канону на ранній священники звершують кадіння і виходячи на солею (підвищену частину підлоги перед іконостасом), вітаються до вірних «Христос Воскрес!».
Існує ще традиція христосування, яка передбачає також і звичай братнього цілування – це давнє, ще від апостольських часів, знамення примирення й любові. Про цей звичай згадував у своїх творіннях і святитель Іоан Золотоустий у IV столітті. В кінці ранньої, після співу: «Один одного обіймімо, промовмо: «браття!» і тим, що ненавидять нас, простімо все заради воскресіння», всі віруючі починають вітатись одне з одним, промовляючи: «Христос воскрес!» і відповідаючи: «Воістину воскрес!» Це вітання також супроводжується цілуванням і даруванням пасхальних яєць, які є символом життя, воскресіння, перемоги. Слід також зазначити, що за звичаєм крашанки й писанки подають в руку, але не жбурляють, бо це є символ свята і зневажливе ставлення до нього не слід допускати.
Інф.: risu.ua
Пресслужба Православної Церкви України 5 травня засудила у Facebook зневажливе ставлення до великодніх символів, зокрема яєць.
Публікація з'явилася після того, як у мережі опублікували відео, на якому глава Української Православної Церкви Московського Патріархату Онуфрій на Великдень кидав яйця вірянам.
За звичаєм крашанки й писанки подають в руку, але не жбурляють, бо це є символ свята і не слід допускати зневажливе ставлення до нього.
У ПЦУ, зокрема, зазначили, що протягом 40 днів після Великодня традиційне вітання "Христос воскрес" і "Востіну воскрес" "може супроводжуватися цілуванням і даруванням пасхальних яєць, які є символом життя, воскресіння, перемоги".
"Слід також зазначити, що за звичаєм крашанки й писанки подають у руку, але не жбурляють, бо це є символ свята, і зневажливе ставлення до нього не слід допускати", – підкреслили у ПЦУ.
Найбільше свято в Церкві Христовій – Пасха, Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Радість від цієї події живе у віках: починаючи з часів апостольських вона приходитиме до людства довіку. Ось чому з таким трепетом відгукується наше серце, коли ми чуємо прадавнє християнське вітання, благовістя святих апостолів, «що Господь воістину воскрес» (Лк. 24: 34).
Скільки радості й внутрішньої сили ми вкладаємо в ці кілька слів! Здається, що в світлий день Христового Воскресіння радіють не лише люди, але й все навколо, весь Всесвіт. Воскресіння Господнє – це основа і вінець нашої віри, це істина, яку почали благовістити жінки-мироносиці, а далі й апостоли. Тож ми, вітаючи одне одного словами «Христос Воскрес!», продовжуємо це благовістя.
Свято Пасхи – головна подія церковного року для всіх християн. Церква святкує його найдовше з усіх свят – протягом 40 днів, до свята Вознесіння Господнього. Протягом сорока днів ми вітаємо один одного пасхальним вітанням: «Христос Воскрес!» – і відповідаємо: «Воістину Воскрес!».
Вперше це привітання звучить у Великдень на початку пасхальної раннньої, далі священнослужителі вітають один одного. Також впродовж канону на ранній священники звершують кадіння і виходячи на солею (підвищену частину підлоги перед іконостасом), вітаються до вірних «Христос Воскрес!».
Існує ще традиція христосування, яка передбачає також і звичай братнього цілування – це давнє, ще від апостольських часів, знамення примирення й любові. Про цей звичай згадував у своїх творіннях і святитель Іоан Золотоустий у IV столітті. В кінці ранньої, після співу: «Один одного обіймімо, промовмо: «браття!» і тим, що ненавидять нас, простімо все заради воскресіння», всі віруючі починають вітатись одне з одним, промовляючи: «Христос воскрес!» і відповідаючи: «Воістину воскрес!» Це вітання також супроводжується цілуванням і даруванням пасхальних яєць, які є символом життя, воскресіння, перемоги. Слід також зазначити, що за звичаєм крашанки й писанки подають в руку, але не жбурляють, бо це є символ свята і зневажливе ставлення до нього не слід допускати.
Інф.: risu.ua
Коментарі