РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ
На четвер, 21 листопада 2013 р., всього за тиждень до запланованого підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, голова діючого Кабінету Міністрів оголосив, що підписання не буде, принаймні, не протягом тижня на майбутньому саміті у Вільнюсі. Те, що послідувало після цього, був спонтанний народний протест по всій Україні, який розвинувся в добре організовану національну революцію, котра, в кінцевому рахунку, зосередилася устолиці України - Києві.
Революція була названа Євромайдан, але цей термін охопив його суть тільки до ночі з 30 листопада на 1 грудня. У ту ніч український режим наказав своєму спеціальному поліцейському підрозділу ("Беркут") розігнати протестантів, нападаючи і б'ючи їх гумовими та пластиковими кийками. Багато хто з протестуючих студентів отримали важкі поранення, один з них помер, і кілька були заарештовані. Але це призвело до того, що люди масово почали виходити на вулицю і Європротест перетворився в Єврореволюцію. Її вимоги тепер включали кримінальне переслідування тих, хто замовив напад, звільнення Кабінету Міністрів, відставка нинішнього президента України та демократичні вибори з послідуючим референдумом. Підписання угоди про асоціацію з ЄС більше не було єдиною кінцевою метою. Пізніше були наступні спроби спеціальних поліцейських підрозділів розігнати Майдан, але в кожному випадку люди переважали.
Насправді, як з'ясувалося, ця революція - за людську та національну гідність. Це слово повторювалося знову і знову. Ймовірно, що для різних верств українського суспільства і, можливо, навіть індивідума це означає щось своє. Гідність означає жити, як європеєць. Це означає позбавитися від Російського гноблення. Для декого це може навіть означати не бути представленим в очах світу колишнім засудженим. Слова “Зека геть!” часто звучать по цілому Майдані. Та, найголовніше - це про національну гордість. Місце мітингів , як усе місто Київ, покрите синьо-жовтими українськими прапорами. Майже кожен виступ закінчується словами “Слава Україні!” з відповіддю аудиторії - “Героям Слава!” три рази.
Як і в більшості українських питань, Росія не є безстороннім спостерігачем. Вона активно переслідує свої інтереси. Розповідаючи, що європейська економіка перебуває в кризі, Росія наполягає на тому, щоб Україна приєдналася до її Митного союзу, а не ЄС. Бо в противному випадку цей Союз не що інше, як сама Росія та деякі, в основному, не впливові гравці. Перша стратегія Росії була у вигляді батога. Зараз подаються якісь пряники, у вигляді мільярдів доларів кредитів і знижки на російський газ. За збігом обставин, а можливо, з волі Бога, була якась іронія у виборі часу. 23 листопада, українці, у всьому світі вшанували пам'ять Голодомору 1932-33 років. Більше семи мільйонів українців загинули від рук Москви під час цих вправ батога і пряника.
Дуже важливо, щоб була належного рівня підтримка з боку Заходу. ЄС зробив свій маніфест підтримки шляхом відвідування і комунікацій. Навіть більше того, Сполучені Штати продемонстрували підтримку Майдану через візити помічника державного секретаря в Москву та Київ, залишивши завуальоване повідомлення в Росії і пряме - в Києві. Потім було беззастережне засудження самим держсекретарем США застосування сили, яке спиралося на застереження лідерів України від віце -президента США, які він зробив безпосередньо перед жорстокою поведінкою режиму. І зовсім недавно два американських сенатори з протилежних політичних партій виступили на сцені Майдану в підтримку народу і на підтвердження своїх слів - спільно виступили ініціаторами жорсткої резолюції Сенату, що передбачає санкції проти особливо впливових членів правлячого режиму, зі списком цілого букету порушників, який може включати в себе і самого діючого президента.
Революція пишається тим, що мирна, але врешті-решт, вона залишається актом цивільної непокори, більше половини головної вулиці Києва (Хрещатик ) є в барикадах і принаймні три громадські будівлі знаходяться в облозі революціонерами. Кончина Леніна була не тільки символічного, але, сподіваюся, не зворотнього характеру. Колись оборонений майданчик Леніна був переданий туристам і любителям сувенірів, поки влада не прибрала залишений каркас пам'ятника.
Таким чином, силові дії уряду викликали ще більш сильну реакцію, в основному оборонну, але не лагідну. Гірше вже не могло бути для режиму. Потім режим вдався до політики, намагаючись організувати власний прояв підтримки - контрреволюцію, але з менш значущими результатами. Колишній перший президент України припустив, що якщо уряд має організувати (і платити) за контрреволюцію, то цей уряд не підходять для керування і повинний відмовитися від влади. Приниження тоталітарного режиму стало повним, коли контрреволюція оголосила про свій необмежений термін дії, а насправді протрималася тільки до наступного дня.
Незважаючи на очевидні прорахунки уряду, кінцевий результат важко прогнозувати. Надія вмирає останньою, і революція сподівається приєднатися до Європи, повалити прем'єр- міністра та його кабінет, самого президента, добитися звільнення всіх політв'язнів опозиції , головним з яких є колишній прем'єр- міністр і найстрашніший нічний жах президента.
Остаточний результат Єромайдану неможливо передрікти. Насправді ймовірно, не буде кінцевого результату, тільки ряд динамічних подій, але з невеликою впевненістю. Єдиним безсумнівним прогнозом є те, що якщо народу України дозволять вибирати свою власну стратегію економічного і культурного майбутнього, то це майбутнє буде в Європі. Крім того , що, можливо, є більш важливим, чим все інше: події на Євромайдані , що виникли в результаті небажання нинішнього режиму поважати 5-ту статтю Конституції, що єдиним джерелом влади в Україні є народ та визнати народ як детермінант України і свого майбутнього, ці події прискорили незворотний розвиток української нації. Адже Євромайдан в Україні - це революція національної гідності.
Аскольд С. Лозинський, екс-Президент СКУ, для "Волі народу"
20 грудня 2013 р.
Автор брав участь у Євромайдані в Києві 12-18 грудня 2013 р. Коментарі
