Напередодні у низці моніторингових каналів з’явилася інформація про те, що Іран нібито планує завдати удару балістичними ракетами по території України.
Жодного офіційного підтвердження цієї інформації не було, і її достовірність викликає сумніви, але на тлі загострення двосторонніх відносин між Києвом і Тегераном у багатьох виникла низка запитань. Зокрема, чим Іран може завдати удару по Україні і чи здатні ми перехоплювати ці ракети?

Детальніше про це – у новому матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".
Перш за все зазначу, що незалежно від того, наскільки ця інформація достовірна, приліт іранських балістичних ракет завжди був лише питанням часу. Це зумовлено постійними спробами Росії отримати від Ірану певну номенклатуру балістичних ракет. Щоправда, насамперед оперативно-тактичного рівня. Наприклад, йшлося про Fateh-110, Zolfaghar, Dezful, а також Fath-360. Тегеран же перетворив балістику на привід для торгу, вимагаючи від Москви не тільки значно вищу ціну за цю продукцію, а й технології для розвитку власного військово-промислового комплексу.

Переговори точилися дуже складно, за цей час Росія звернулася за допомогою до КНДР і отримала північнокорейські аналоги 9М723 ОТРК "Іскандер-М" – KN-23, але це не означає, що запити до іранців припинилися.

Головні історії дня

Росія з 2025 року наполегливо розширювала виробництво балістичного озброєння, а в 2026 році зробила ці засоби ураження основним інструментом терору у форматі неминучого удару. Однак, її виробничі можливості не задовольняють потреби у терорі, а удари українських Сил безпілотних систем по підприємствах, залучених у виробництво ракет, впливають на ці показники. Тому інтерес Москви до іранської балістики не згасав, а коли вона могла б бути застосована російськими окупантами – це питання часу.

Але у випадку повідомлення моніторингових каналів йдеться не про оперативно-тактичний рівень застосовуваного засобу ураження, а про середню дальність й стратегічне значення.
Чим може завдати удару Іран

На сьогодні, іранські ракетні програми повністю охоплюють усі категорії балістичних ракет, від оперативно-тактичного до стратегічного значення. У разі ж загрози удару по Україні з території Ісламської республіки мають застосовуватимуться ракети середньої та стратегічної дальності.

Ракети середньої дальності – це:

Kheibar Shekan – дальність польоту близько 1450 км. Ця ракета до України не долетить, а тому детально розглядати її не будемо.

Ghadr – дальність польоту близько 2 000 км, маса бойової частини 650-750 кг.
Ракета Ghadr

Emad – дальність польоту близько 2000 км, маса бойової частини 700-750 кг. Особливістю ракети є її нібито маневрена б/ч, що ускладнює тим самим перехоплення та підвищує точність на кінцевій ділянці польоту.

Sejjil – дальність польоту близько 2000 км, маса бойової частини 500-750 кг. Це твердопаливна ракета з двома розгінними блоками – ступенями та мінімальним часом для розгортання й запуску. Вважається найсучаснішою балістичною ракетою у своєму класі на озброєнні Ірану.

Shahab-3 – до 2500 км залежно від модифікації. Маса бойової частини варіюється від 760 до 1200 кг, також залежно від модифікації. Одна з небагатьох балістичних ракет з рідинним двигуном, що зумовлює тривалу підготовку до запуску.

Стратегічного значення – ракета Khorramshahr та її модифікації, з дальністю польоту від 2000 км і, за деякими даними, до 4000 км (що викликає серйозні сумніви і, швидше за все, є іранською дезінформацією). Маса бойової частини варіюється залежно від модифікації від 1500 до 1800 кг. Ракета є рідинною, а також має досить тривалий час підготовки до запуску.
Іранська ракета Khorramshahr-4

Усі іранські ракети мають одну спільну рису – їхня точність є досить посередньою, тому нерідко використовують касетні бойові частини для нанесення ударів невибіркового характеру по площі. Зокрема, коли проти Ізраїлю застосовувалися ракети Khorramshahr-4, то переважно вони були саме касетного типу.

Відомо також про проблеми цих ракет із надійністю, особливо у тих, що використовують рідинну паливну систему. У них найчастіше виходить з ладу як силова установка під час польоту, так і сама паливна система, внаслідок чого іранські ракети нерідко падали на території Іраку.

Загалом, практично всі названі типи балістичних засобів ураження цілком можуть долетіти до України з району Тебріза, про що повідомляли моніторингові канали, і не тільки. Дальність деяких ракет, наприклад Shahab-3 і Khorramshahr, якщо вірити їхнім тактико-технічним характеристикам, дозволяє запускати їх навіть із більш безпечного передмістя Тегерана.

Щодо безпеки. Слід звернути увагу на те, що район Тебріза вразливий для ударів авіацією ЦАХАЛ та США, а тому підготовка там пускового майданчику для запуску балістичних ракет може бути помічена розвідкою, і по пусковим може бути завдано превентивного удару.

Але чи здатна Україна перехоплювати іранські балістичні ракети?

Засоби протидії

Загалом, іранська балістика мало чим відрізняється від стандартної, російської чи північнокорейської за основними фізичними принципами. Різні модифікації та характеристики – так, але основний фізичний принцип незмінний, а тому класичний ЗРК Patriot з ракетами PAC-3 та SAMP-T з ракетою Aster-30 B1NT цілком можуть перехоплювати більшу частину найменувань.

Проблема му тому, що ЗРК Patriot і SAMP-T розташовані не в кожній українській області й захищають далеко не кожне місто-мільйонник. Але й там, де ці комплекси є, їм не вистачає боєкомплекту для здійснення перехоплень.

Стримуючий фактор

Іран не є для України дружньою країною з 2022 року. Саме іранські дрони Shahed-131, Shahed-136, Shahed-238, Karar, іранські боєприпаси та інша продукція вбили більше українців, ніж балістичні ракети. Щомісяця по нашій країні Росія випускає понад 100 балістичних ракет, і чи буде їх на три більше чи на три менше – це ніщо порівняно з тим, скільки іранських дронів-камікадзе прилетіло по Україні.

Якщо ж по території нашої країни буде завдано удару іранською балістичною зброєю з території Ірану – це не тільки розв’яже українським спецслужбам руки щодо проведення точкових операцій проти іранських посадовців в інших країнах, а й щодо завдання ударів по самій республіці. Україна може перейти не до ситуативного, а до системного оперування в Каспійському морі з цілеспрямованими ударами по всіх іранських суднах, які курсують у цій акваторії.
Україна та Іран на карті

Звичайно, перетворити для Ірану Каспійське море на таке саме море мертвих кораблів, яким стало Азовське для російського комерційного флоту, буде складно, але інструменти для того, щоб почати це робити, в України є. Та й усвідомлення того, що від України до Тегерана через територію РФ і Каспій менше 2 000 км – для сучасних українських дронів ця відстань аж ніяк не є непереборною.

Крім того, такий рівень конфронтації явно зблизить позиції Києва та Єрусалима, а також Вашингтона. Україна може передати Ізраїлю технології дронів, які застосовуються проти Росії, і тим самим стимулювати розвиток цього напрямку для потреб ЦАХАЛу. На Близькому Сході українські морські дрони можуть стати визначальним інструментом у стримуванні Ірану в Ормузькій протоці.

Удар відплати чи залякування, яким нібито погрожує або мріє Іран, абсолютно нічого нового не покаже країні, яка вже п’ятий рік живе в стані повномасштабного вторгнення та безперервного терору, зокрема й за пособництва Ісламської республіки, а ось Україна проти Ірану дзеркальних заходів ще навіть не починала застосовувати.

Звісно, будь-яку інформацію, що надходить із різних джерел та майданчиків, слід ретельно перевіряти, але моделюючи подібну загрозу, яка перезбудила нашу громадськість, слід розуміти, що від таких дій більше нових проблем виникне саме в Ірані. Так, протидія таким ударам у нас недостатня, але розвиток подій після них буде не на користь Тегерану.

Інф.: OBOZ

Коментарі