Володимир Бондаренко: Сьогодні уже можна впевнено констатувати, що підписане у Мінську так зване перемир’я є черговою поразкою офіційного Києва
Щоб виграти двобій із ворогом, варто добре знати психологію його поведінки. Головний наш провал – це Женевські домовленості, коли ми, фактично ведучи переможний наступ на бандитів, віддали ініціативу Путіну. Як наслідок – бандити перегрупувалися, отримали живу силу і техніку від РФ. І завдали нам удару в спину.
Що повинна була робити наша влада ще влітку, замість угоди в Женеві:
по-перше, стягти до кордону з РФ усю наявну військову силу і техніку – продемонструвати серйозність намірів до оборони (адже у нас є лише єдиний ворог – Росія);
по-друге, створити ставку верховного головнокомандуючого із залученням справжніх бойових генералів (навіть у відставці) із знанням стратегії і тактики ведення війни, а не дутих диванних генералів, які полігону і в очі не бачили;
по-третє, надати максимальне військове забезпечення добровольчим батальйонам, які фактично голіруч добивали ворога. І якщо при таких послідовних кроках нам би не вдалося задушити звіра у логові – тоді уже можна було б іти на мирну капітуляцію до Путіна.
Одначе наша влада уже вкотре пробує підписати "мирну капітуляцію", не тільки не вдавшись до жодного серйозного кроку для оборони, а навіть не легалізувавши Росію як сторону війни.
Ми марно витрачаємо зусилля на обговорення пунктів угоди, які ніколи не будуть виконаними – жоден із них (хіба що в частині здачі території деленерівській хунті). Далі лише факти:
- війну веде Росія, а вона не є відповідальною стороною;
- менше, ніж через годину анонсованого припинення вогню деленер уже повідомило про прес-конференцію на 9 вересня, де вони будуть розповідати про провокації української сторони.
Отже 9 вересня розпочнеться нова повномасштабна війна, а шанс прийняти жорсткі санкції проти РФ до кінця тижня уже буде упущений – ми ж вкотре номінували Путіна на звання миротворця;
- обстріли із боку бандитів та із російської території не припинялися ні на годину – офіційні повідомлення. І списати це на окремих неадекватних не вдасться – піддалися нападу різні населені пункти і з різних контрольованих бандитами територій;
- протягом усієї ночі після 18:00 до українського кордону в напрямку Таганрог-Маріуполь продовжують рух частини регулярних військ РФ з важкою технікою – очевидно, що Путін серйозно готується пробивати сухопутний шлях у Крим до зими.
Проте ця угода розставила нам ряд пасток на майбутніх можливих переговорах із РФ:
По-перше, наш Президент пообіцяв Путіну особливий статус зоні конфлікту. Що таке особливий статус? Які його територіальні межі? Як можна приймати одноосібні рішення про фактичну здачу території?
По-друге, амністія для бандитів. Амністувати терористів – це проявити зневагу до усього українського народу, зокрема до тих, кого вони вбивали, грабували і принижували на окупованих територіях. Це породить зневіру одних та безкарність інших. Наслідок – пролонгація конфлікту на довгі роки.
По-третє, не застосування нами авіації. Ті крихти авіації – це єдина наша перевага над озброєними до зубів російськими окупантами. І кожного разу (а стріляти вони не припинили ні на мить), коли ми зніматимемо в небо літаки, аби захистити обстріляних вояків, – нам волатимуть про порушення! Це що – умисний план на добивання наших солдатів-патріотів?
Особливо хотів би відзначити пункт про те, що наші війська після укладеного перемир’я не повинні заходити на контрольовані Росією території. Це ж просто маразм: ми уже провели кордон посеред Донецької та Луганської областей? Бо виходить так, що до свого державного кордону ми не можемо підійти без дозволу Путіна і терористів? А на цій «особливій території» Путін впровадить московське феодальне правління: статус російської мови як єдиної, бандитів оберуть до місцевих органів влади і остаточно легалізують (не забули про гобліна Аксьонова в Криму? – все ідентично), закріплять за терористами право вето на зовнішній курс України без згоди новоутвореної Лугандонії – і пастка замкнулася!
Небезпека полягає і втому, що підписана нами угода – це точка відліку для нового шантажу: ще нічого не зроблено Путіним для миру, а вже Лавров погрожує нам новими збройними нападами у разі наших спільних навчань із НАТО. Україну розчепірили на глибокий шпагат недолугими кроками влади!
А ще залишилося кілька питань без відповідей, які прямо натякають на якісь закулісні поступки нашої влади північному сусідові:
Розмова між Порошенком і Путіним та подальший мирний план офіційно виник 3 вересня, а інформаційну підготовку про такий можливий сценарій здачі українських інтересів придворні політтехнологи почали ще за кілька днів до цього. Значить таємні домовленості відбулися значно раніше?
А відтак чи не тому наші хлопці раптом потрапили у страшні котловани, і при цьому їм не надавалася ніяка підтримка? Можливо у такий кривавий спосіб нав’язувалася думка воякам і суспільству, що єдиним виходом є «мирна капітуляція» Путіну?
Чому за останні тижні було допущено ряд фатальних помилок командуванням (наслідок – численні жертви), а нікого не звільнено і не притягнуто до відповідальності? Натомість масово почали переслідувати рядових добровольців, які не витримали шалених обстрілів російськими «Градами» ( бо нашим хлопцям дали лише автомати) і відступили? Це що, заплановане пригнічення патріотичних настроїв серед українців, готових захищати рідну землю?
І на останок: чому в цій угоді немає жодного пункту про захист населення, яке палко підтримувало українських вояків на окупованих територіях? Адже зрозуміло, що ці головорізи винищать кожного, хто хоча б кухоль води подав нашим хлопцям! Ці люди, які відважилися одягти жовто-синю стрічку в бандитському кублі – найцінніше, що є у нас! Захистити у першу чергу їх – це обов’язок і честь нашої держави! Але на превеликий жаль наша сторона такого пункту плану в угоду схоже не внесла, натомість годинами обговорювалися пункти, як легалізувати терористів і вбивць в «особливу Лугандонію».
Володимир Бондаренко, Голова КМО ВО "Батьківщина"
Інф. "Волі народу"
Коментарі
