Гітлер як батько "Русского мира"
Без Гітлера ідеологія "русского мира" була б неможлива. Він ключова фігура в ній, хоча і негативна, саме постать Гітлера робить росіян «великою нацією». Без нього «русский мир» був би всього лише звичайнісіньким фашизмом, але завдяки постаті біснуватого фюрера  вдається  маскувати і наряжати російський фашизм в шати антифашизму.

Стрижнем ідеології «русского мира» (рашизму) є твердження: росіяни  велика нація, так як вони самотужки перемогли Гітлера. Тому росіянам дозволено все. Завдяки цьому вони мають право визначати  які люди і народи на цій планеті хороші, а які погані і тому не мають право на існування.

Без Гітлера росіяни не мали б жодних підстав оголосити себе «великою нацією». Наполеон для такої ролі не підходить, нехай британська преса у свій час і називала його тираном. Але скільки у вчинках Бонапарта не рийся, а лиходій планетарного масштабу з нього не виходить. До того ж, російських військ під Ватерлоо не було і монополізувати перемогу над французами під цим містечком ніяк не виходить: німці, англійці та голландці образяться і розмовляти перестануть, скільки не грузи їх розповідями про Бородіно. Та й час для заяв у дусі «Росія врятувала світ від чуми бонапартизму» безнадійно втрачено.

З шведа Карла XII страшилку зробити також нереально, а заявити, що Росія врятувала Європу від османського ярма буде виглядати як прояв шизофреїдної неадекватності. Спробували було для величі запустити тему про росіян як рятівників Європи від монголо-татарського ярма - це теж не мало успіху.
«На щастя» для русоглобалістів, є Гітлер, - визнаний мерзотник та мізантроп, але «відносно  свіжий», - всього 70 років як пішов із життя, лідер амбітного рейху, а радянська армія брала Берлін. Так що можна заявити «Ми врятували світ від коричневої чуми» і монополізувати перемогу.

Сталін таку заяву зробив і автоматично перевів усіх союзників, включаючи сербів-братушек, в третьорозрядних героїв війни. Неслухняний Йосип Броз Тіто на 30 років відразу був оголошений фашистом, навіть не бандерівцем. Війна американців з японцями перетворилася на малозначне зіткнення часів Великої Вітчизняної війни, а бої англійців і французів з Роммелем в Африці стали сутичкою, негідною уваги історії. Про відкриття 10 липня 1943 Другого фронту в Італії в СРСР взагалі було не прийнято згадувати, як і про те, що там билися й поляки.

Весь тягар війни виніс на собі радянський народ, - свідчили тези пленумів ЦК КПРС до чергового Дня Перемоги, і це потім весь рік повторювали газети та викладачі 70 років. Якщо під «тягарем» розуміється деспот і бездарний генералісимус Сталін, котрий в лічені дні втратив армію, що перевершувала в декілька разів сили противника, то, безумовно, що цей тягар громадяни СРСР понесли наодинці. Як і тягар радянських генералів типу маршала Жукова та дрібніших «полководців», які не дуже переймалися життям простих воїнів, стверджуючи, що на солдатах  не потрібно економити, «російські баби народять ще».
Сталіністи СРСР монополізували перемогу над Гітлером не так із манії величі, як суто для корисливих цілей. Називаючи радянський народ народом-переможцем, вони мали на увазі три інформаційні цілі. Перша - радянський народ тепер антифашист на віки віків, можна сказати, від народження. Друга - всі інші народи йому за це винні до кінця світу. Третя, тільки радянський народ, в особі своєї керівної і спрямовуючої сили КПРС, що живе в Кремлі, може вирішувати, хто на планеті фашист, а хто ні, що час від часу і проробляли.

Радянський народ перестав існувати, як і КПРС, але Кремль і сталіністи в ньому залишилися, і монополію на перемогу над Гітлером вони стали приписувати російському народові. Азербайджанців, білорусів, грузинів, євреїв, казахів, курдів, українців і так далі в Кремлі стали поступово відносити до осіб, що примазалися до Великої перемоги. Подібно американцям, полякам, французам або британцям. Тезу: основний тягар війни виніс радянський народ, перетворили на тезу про російський народ, який виніс основний тягар.

П'ятнадцять років такої активної пропаганди, суперечки з Ющенком і Лукашенком про внесок українців і білорусів у Перемогу, - і ось підсумок: не тільки маніпулятор Путін, а й частина росіян щиро обурена, дізнавшись, що виявляється, українці звільняли Освенцим і взагалі воювали. Молоді росіяни свято вірять, що Гітлера перемогли виключно росіяни, а білоруси більше пили самогон, ніж партизанили, і тільки казахи патрони підносили. Українці, татари і чеченці взагалі були масово зрадниками, як і різні прибалти, а Сталін не виселив всіх українців у Сибір і Казахстан тільки тому, що їх занадто багато й навіть доблесне НКВД не могло впоратися з цим завданням, хоча і намагалося.

Все, монополія на перемогу над Гітлером належить однозначно росіянам і назавжди. Далі повторення всього ланцюжка міркувань про радянський народ-переможець, в результаті якої і народився сучасний російський фашизм. Гітлеру для обгрунтування тези про перевагу німецького народу потрібні були складні екскурси в древню історію і расова теорія, Путіну для обгрунтування переваги росіян потрібна монополія на перемогу над Гітлером.
Тому він настільки нервово реагує на українців, які теж внесли свій вклад в перемогу над Гітлером, і взагалі на будь-яку правду про війну. У тому числі і про співавторство Сталіна з Гітлером на її початку. З цієї причини в РФ досі засекречена частина архівів, що стосуються війни, але зате День Перемоги зведений в розряд релігії та державного культу, головним жерцем якого є президент РФ. Тільки він може надати титул переможця Гітлера правителю КНДР, і позбавити його українців чи ще кого-небудь.

Так у Росії на основі поєднання сталінізму і перемоги над Гітлером в ХХI столітті остаточно сформувався російський фашизм зі своїм фюрером, Кремлем, рейхстагом, гітлерюгендом, дівчатами і профспілками за фюрера, та іншими атрибутами, включаючи «всенародну» підтримку вождя. Її сакральні 85% визнати ніяк не можна, оскільки рейтинг диктаторів за визначенням заміряти неможливо. Рейтинг та диктатор - це з різних вимірів. Так що офіційна цифра морально-психологічної деградації росіян явно завищена і багаторазово. Але оскільки рашизм став реально загрожує миру фактором, то для всіх нормальних людей можливе тільки одне гасло «Перемогли Гітлера, переможемо і Путіна!». І росіяни теж будуть у числі переможців рашизму.

Сергій Климовський, "Хвиля"
Інф.: hvylya.net

Коментарі