Міні-болід "Котик" українського студента став переможцем Міжнародної гонки
Це засвідчили результати Міжнародних змагань мобільних роботів, який цими днями відбувся у Брестському державному технічному університеті. В них взяли участь 11 команд із п’яти країн Європи – Білорусії, України, Польщі, Словаччини й Чехії.
Організувала цей турнір студентська науково-дослідна лабораторія "Робототехніка". Тут усе відбувалося так само, як і на чемпіонаті світу з кільцевих автогонок "Формула-1",
тільки в перегонах брали участь автомобілі-роботи, сконструйовані й виготовлені студентами. Машинки рухаються самостійно, виконуючи команди вмонтованих у них датчиків комп’ютерних програм. Кращим визнається болід, який випередить суперників і фінішує першим.
Як і у великому спорті, спершу класифікаційна комісія визначила гідних брати участь у змаганнях. Під час конкурсних заїздів деякі роботи ламалися, збивалися з дороги, інколи крушили трасу й один одного. У фіналі зійшлись дві українські дружини: «Fotonika» із Національного університету «Львівська політехніка» і команда ZGA з Одеського національного політехнічного університету. Хоч одесити були дебютантами турніру, та саме вони здобули перемогу. А господарям змагань – команді «Fresh» довелося задовольнятися лише бронзовими нагородами.
Зіркою цього турніру став юний одесит
Борис Тимченко (на фото). Його робот під неофіційною назвою «Котик» став переможцем гонок.
Він на цілих три хвилини обігнав машини суперників, пройшовши 30 кіл по трасі на середній швидкості в 11 км/год, а інколи розганявся й до 40 км/год! Навіть сам конструктор не чекав такої удатності від свого «розумника». Борис змайстрував його за чотири місяці, а програму для свого робота написав в останній вечір перед змаганнями.
«Найскладніше — змусити робота рухатися на великій швидкості, - зазначає автор «Котика». - Для цього програмісти використовують алгоритм так званого поліцейського розвороту: машину на швидкості заносить на поворотах, але вона мчить далі, прямо, як у американських бойовиках. Мобільні роботи з допомогою датчиків миттєво виявляють всі перепони і самостійно долають їх.
Управління ними відбувається без участі людини. На мою думку, в наш час кожен, хто має комп’ютер, може запрограмувати будь-яку машину, адже робототехніка тепер доступна усім».
Не виключено, що студенти з Одеського політехнічного невдовзі теж влаштують змагання роботів у своєму місті. А ще молоді конструктори виношують ідею запрограмувати квадрокоптер — четирьохгвинтовий безпілотний вертоліт. А згодом вони мріють перейти на об’єкти великих розмірів, зокрема, програмувати безпілотні автомобілі.
Сергій Горицвіт, незалежний журналіст,
для "Волі народу"
На світлинах: Борис Тимченко вдосконалює свого «Котика», юний конструктор запускає свого робота, фінальні заїзди.
Фото із соціальних мереж.Коментарі
