Одна нація - одна мова
Напередодні Дня української писемності і мови (9 листопада) члени Ради Просвітницького Центру ім. Євгена Чикаленка предали в адміністрацію Президента звернення, в якому, зокрема, говориться:
"Петре Олексійовичу! Не ведіть Україну шляхом двомовності. Це може зіграти в історичній перспективі з Україною дуже злий жарт, бо націй з двома мовами у природі не буває. Якщо нація має дві мови, то це вже не одна, а дві нації. Зробіть так, як зробили свого часу Гарібальді й Пілсудський, лідери багатьох інших європейських народів, та поведіть Україну шляхом національного відродження".

Повний текст звернення:
 
                                                   Звернення
                  Просвітницького Центру національного відродження
                                           ім. Євгена Чикаленка
                          до Президента України Петра Порошенка


                                 Шановний Петре Олексійовичу!

Наближається 9 листопада. Цього дня в Україні вже вкотре відзначатиметься встановлений Указом Президента Л. Кучми День української писемності та мови. Проте державними органами цей день досі ніяк не відзначався. Зазвичай про нього згадують лише активісти  національно-патріотичних громадських організацій, які проводять того дня круглі столи, де вони скаржаться на гірку долю української мови в українській державі. А гірка доля нашої мови полягає в тому, що половина українців своєї національної мови цураються та спілкуються поміж собою мовою нашого північного сусіда. На перший погляд тут ніби немає нічого страшного. Ви, Петре Олексійовичу, теж не раз казали, що Україну можна любити й російською мовою. Але це так тільки не на надто глибокий погляд. Бо тоді чому російські шовіністи так послідовно, вперто і зухвало нав’язують Україні «второй государственный»? Чому Путін, замріявши розчленувати Україну, послав своїх солдатів саме на Донбас, хоча там за останнім переписом населення етнічні українці становлять переважну більшість? Чому він мотивує свою поведінку намаганням захистити «рускоязичноє насєлєніє»?

Мовна складова у цій війні проглядається дуже виразно. Українці Донбасу у більшості своїй через свою російськомовність поступово переходять в інший етнічний стан. Бо хіба Штепа, Захарченко, Плотніцький, голови їхніх МГБ Ходаковський і Пасічник, які були народжені українськими батьками, залишаються бути українцями? Українці, які, живучи в Україні, зрікаються своєї національної мови а часто навіть борються з нею, створюють денаціоналізовану, космополітизовану групу, яка все українське войовниче не сприймає. Багато з них стають націонал-перевертнями. Хіба українці, що вбивають інших українців за те, що вони українці, є українцями? Першим кроком до їхнього національного переродження стала їхня російськомовність.

Російськомовність значної частини українців  не є їхнім природнім станом. Вона є наслідком колонізації, яка тривала кілька віків і триває понині.  І доки вона триватиме, доти триватиме загроза розколу нації і загроза її безпеці. І не тільки імперська політка Росії спричинила  агресію проти України. До  війни призвела відмова української влади від формування національної свідомості українців, і передовсім тих, що населяють східні й південні області України.

Петре Олексійовичу! Не ведіть Україну шляхом двомовності. Це може зіграти в історичній перспективі з Україною дуже злий жарт, бо націй з двома мовами у природі не буває. Якщо нація має дві мови, то це вже не одна, а дві нації. Зробіть так, як зробили свого часу Гарібальді й Пілсудський, лідери багатьох інших європейських народів, та поведіть Україну шляхом національного відродження.  Гарібальді сказав: «Ми зробили Італію, а тепер нам треба робити італійців». А Пілсудський після виходу Князівства Польського з російської імперії сказав: «У Войску Польскім його офіцери мають говорити лише по-польськи». Наш Пілсудський, видно,  ще не  народився. Тому в нашій армії дуже часто спілкуються мовою ворога. Скасуйте, Петре Олексійовичу, вже відмінений Верховною Радою закон Ківалова-Колісниченка. Ви ж бо знаєте, що він писався не в Києві, а в Москві. Цей закон  відкрив шлюзи черговій хвилі зросійщення України,  що веде до розпаду українського народу на два народи.

Петре Олексійовичу! 9-го листопада привітайте, будь ласка, всіх українців з Днем української писемності та мови та чемно нагадайте їм, що вони не хохли, не малороси, не «украинцы» і не укропи, а Українці. Не забудьте також згадати у своєму вітанні, що словник нашої мови є одним з найбагатших серед світових мов, а її надзвичайно красива мелодійність та наша пісенність є загальновизнаними у світі. Отож, закличте українців не соромитися своєї мови та порадьте їм спілкуватися нею. Адже не логічно закликати українців до вивчення англійської мови, що Ви не раз робили,  та не спонукати їх до опанування своєю національною мовою.

Закінчується виборча кампанія і вже звільнилися численні білборди. Було б добре, Петре Олексійовичу, якби Ви спонукали місцеві органи влади заповнити 9-ого листопада їх значну частину нагадуванням про День української мови.  Варто було б повторити українцям заповітні слова Т. Шевченка «чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь!» та рядки з вірша  уродженця Донбасу В. Сосюри «Любіть Україну…. та мову її солов’їну». Такі білборди змусили б багатьох українців задуматися над своєю мовною поведінкою. Дві їхні версії ми запропонували для поширення у Києві В. Кличку.

"Просвітницький Центр національного відродження ім. Євгена Чикаленка" розробив просвітницьку програму, зокрема із залучення зовнішньої реклами з метою повернення українців до своїх національних витоків, насамперед до своєї національної мови. Ми сподіваємося на підтримку цієї нашої ініціативи з боку Президента.

Юрій Гнаткевич – Голова Просвітницького центру ім. Євгена Чикаленка,
народний депутат України трьох  скликань, кандидат педагогічних наук;
066 46 75 411;
Члени Ради Просвітницького Центру ім. Євгена Чикаленка:
Віталій  Корж – народний депутат України 4-ого, 5-ого і 6-ого скликань, кандидат економічних наук;
Віктор Терен – народний депутат України 4-ого, 5-ого і 6-ого скликань, письменник, лауреат літературної премії  ім.  Лесі Українки;
Олена Бондаренко – народний депутат України 3-ого, 4-ого, 5-ого і 6-ого скликань, член Спілки Письменників України;
Михайло Роль – політичний експерт.

Коментарі