Зарано хоронити літературу, здатну збурити "Зелену хвилю"
Знамениту одеську Дерибасівську 1 серпня вже в сімнадцятий раз накрила "Зелена хвиля". Таку назву має щорічний чотириденний ярмарок книги – чудове місце спілкування шанувальників друкованого слова з літераторами та професіоналами видавничо-книготоргового ринку. Нинішнього року свою продукцію тут демонструють і успішно реалізують більше ста відомих поліграфічних центрів. Серед гостей свята можна було бачити і чути письменників з України, Росії, Білорусі, Польщі, Вірменії й Грузії.
Не чекаючи вечора, коли завсідник цих ярмарок, почесний громадянин Одеси Михайло Жванецький офіційно відкриє свято, люди мало не із самого ранку заповнили центральну пішохідну вулицю міста. Особливо багато було батьків із малюками, які, готуючись до школи, вибирали свої найперші книжки – яскраво оформлені абетки, лічилки, чарівні казки та оповідання про звірят. Кілька школярів уподобали нову книжку дитячого письменника, лауреата Шевченківської премії Володимира Рутківського «Ганнуся», що побачила світ у львівському «Видавництві Старого Лева». А ось на нове видання книги-трилогії «Товтри» Геннадія Щіпківського покупців поки що не знайшлося.
Розпитую цих добре знайомих мені одеських літераторів про перші враження від ярмарку. Обидва задоволені, що майже половина яток заповнена українською книжковою продукцією. Свої новинки в Одесі презентують київські, львівські, харківські й луцькі видавці. Але, на жаль, здебільшого вони представили російськомовні видання, яких в Одесі повно-повнісінько в усіх книгарнях. Українську книгу одесити можуть знайти хіба що в книгарні-кавярні, розташованій в Українському домі на вулиці Катеринівській 77. Її завідуюча Галина Дольник постійно підтримує зв’язок із українськими видавництвами й оперативно отримує від них цікаві новинки. Прикро, що у нинішньому книжковому ярмарку, як і в попередніх, книгарня-кав’ярня участі не бере, бо пані Галині не по кишені великі витрати на оренду місця на Дерибасівській.
У програмі книжкового ярмарку чільне місце відведено майстер-класам, які проводять відомі поети та художники-ілюстратори. На презентаціях нових видань не обійдені увагою і українські книжки, зокрема, такі як «Гартування води» Олександра Косенка, «Білий кречет» Володимира Шовкошитного, «Нічна розмова з Європою» Станіслава Бондаренка, «Пророк» Олеся Ульяненка, «Ходить червень чародій» Наталки Поклад, «Крок у світло» Зоряни Лебедівни. Запланована також низка благодійних акцій — «Бібліотека в дарунок» та «Книги для дитячого будинку».
Цікавим додатком до 17-ої «Зеленої хвилі» став перший Корнійчуковський фестиваль дитячої літератури, який покликаний прищепити юним одеситам любов до читання й творчості. Одеський літературний музей представив виставку рідкісних видань творів знаменитого дитячого письменника, наукові працівники Московського будинку-музею Корнія Чуковського підготували спеціальну програму «Я виріс серед поетів і дітей», а одеський дитячий театр «Балаганчик» - концерт за участю героїв казок К.Чуковського. В рамках цього фестивалю проводиться і дитячий літературний конкурс «Море талантів». Понад 500 учасників змагаються за звання кращого автора творів для дітей.
Приємно було бачити на цьому ярмарку масове зацікавлення одеситів книгою. Особливо радували юні читачі з пакунками видань, що ще пахнуть типографською фарбою. За словами організаторів цього заходу, за чотири дні на «Зеленій хвилі» побуває більш як десять тисяч жителів і гостей Одеси. Для міста-мільйонника це не бозна яка велика цифра. Тож проблеми книгодрукування і книгорозповсюдження залишаються все такими ж злободенними, як і були. А зумовлено це чи не в першу чергу загальним занепадом інтересу до читання. А це у свою чергу позначається на загальній грамотності людей і культурі мовлення.
Стурбовані саме цим ганебним явищем, четверо анонімних небайдужих одеситів у переддень книжкового ярмарку провели дві нічні акції. Спершу вони «осліпили класиків», накинувши пов’язки на очі пам’ятникам Олександру Пушкіну, Адаму Міцкевичу, Ісаку Бабелю, Володимиру Висоцькому та Миколі Гоголю. Це було зроблено, аби бронзоволикі письменники не бачили занепаду до читання і тотального невігластва. А вже наступної ночі перед приміщенням Одеського літературного музею ці «терористи», що називають себе «групою літературного спротиву», поклали імітацію покійника під білим простирадлом із написом «труп одеської літератури». Остільки у покійника немає ні рідних ні близьких, то процес розпізнання не проводився. Водночас самі протестанти у своєму маніфесті заявили, що вони своїми провокативними методами прагнуть встановити літературний терор і орфоепічний диктат, щоб привернути увагу до проблем читання і мовної грамотності.
Більш глибоко розглядали ці проблеми учасники книжкового ярмарку за круглим столом. Вони констатували, що зараз на одного українця видається менше ніж 1 книжка на рік, а наклад більшості з них не перевищує 500 примірників. Наш книжковий ринок заполонила література, імпортована з Росії. Фонди книгозбірень застаріли і давно не оновлюються. Особливо ж прикро, що сьогодні в Україні книжки читають 30—33% населення. Однак, хоч які невтішні ці факти, ніхто з учасників і думки не припускав, що настав час хоронити літературу. Адже вона живе і живить розум і душу шанувальників друкованого слова. А допоки література здатна збурити таку могутню «Зелену хвилю», вона невмируща.
Сергій Горицвіт, незалежний журналіст, для "Волі народу"
На світлинах: книжковий ярмарок на Дерибасівській, вибирають книжки всією родиною
Фото автора та із соціальних мереж.
Коментарі
