Нові факти про балалайку. Інструмент має українські витоки
1. Чеський музикознавець Модра: "Балалайка - український народний інструмент, поширений у Росії".
2. За 50 років до "відкриття" балалайки росіянином В.В. Андрєєвим М. Гоголь пише: "Чути дзвін балалайки та скрипки" ("Вечори на хуторі поблизу Диканьки").
3. Тоді пропоную таку версію подій. Справа в тому, що на Московщині балалайка спочатку була під забороною, цар "Тішайший" її прирівняв до так званих "Бісовських інструментів" (на балалайках мордва нехрещена грала) і у 1648 р. видав указ, в якому вимагав, щоб усі балалайки спалити, а хто не послухається, того вислати на вічне поселення у Малоросію (така вже в Малоросії була в ті часи репутація:).
А загального визнання в Росії балалайка набула лише наприкінці 19 ст., коли створили справжній балалаєчний оркестр. У Гоголя, як бачимо, - значно раніше...
4. Балалайка, балабайка — народний щипковий музичний інструмент. Відома з початку 18 століття, має три струни, походить від старовинного тюркського музичного інструменту домбри. Деякі дослідники вважають, що балалайка виникла у побуті скоморохів Київської Русі, була відрожена й модернізована В. Андрєєвим у кінці 19 ст., набула поширення і в Україні. На балалайці грають, ударяючи пальцями правої руки по струнах. Наприкінці 19 століття В. В. Андрєєв удосконалив балалайку, створив її різновиди.
Висновок балалайка — інструмент слов'янських народів.

Денис Кнчев Danny Knchev

Також по темі: Юрій АЛЕКСИК: "ЛЮДСТВО ОГЛУХНЕ, ЯКЩО НЕ СЛУХАТИМЕ ЛАГІДНИХ ЗВУКІВ" - читати ТУТ

Коментарі