"І в дальній путь, на долгіє года"...
Моторола, Гіві... Хто наступний? - "польоту Гіві до Апостола Петра" письменник і поет Олег ЧОРНОГУЗ приурочив вірш.
ВІРШ ПРИУРОЧЕНИЙ КОНЧИНІ ГІВІ, НАПИСАНИЙ У ДЕНЬ ЙОГО "ПОЛЬОТУ ДО АПОСТОЛА ПЕТРА", ЯКИЙ, ЗА ОСТАННІМИ ВІДОМОСТЯМИ, ЗАПРОШУЄ ЗЕМНИХ ВІП-ПЕРСОН НА НЕБО І ПРИПИСУЄ ДО ПЕРСОНАЛЬНИХ КАЗАНІВ У ПЕКЛІ ЗА ОДНОРАЗОВОЮ ПРОПИСКОЮ, АЛЕ ВИКЛЮЧНО - НА ПМЖ (ПОСТІЙНЕ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ).
НАГАДАЄМО 16 жовтня випав щасливий день соратнику і другу Гіві-Толстих - АРСЕНУ ПАВЛОВУ (ВІДОМОМУ в "НОВОРОСІЇ" ЯК "МОТОРОЛА”.
А 8 лютого 2017 року таке "щастя посміхнулося" і Гіві, який перед цим хвалився дійти до Житомира, Києва, Луцька, до Львова і невідомо за що, обіцяв як прийде, усіх мешканців цих міст вирізати до ноги. Тепер його терміново викликали на небо, щоб деталізувати деякі деталі у вищеназваному зимовому поході Гіві, щоб не вийшло якоїсь непередбачено] помилки. Тому саме цьому "історичному польоту" Гіві на небо, без посадки в Кремлі, і приурочений цей благословенний Господом Богом вірш.
                                  "І в дальній путь, на долгіє года”
                                                             Уривок з пісні
 
І він дійшов до самої Одеси
Через Житомир, Рівне, Луцьк і Львів.
От тільки що, як я дізнався з преси,
Він до Всевишнього раптово полетів!
 
Поспівчуваєм. На одного менше,
Якщо дасть Бог і далі так піде,
То ні один з вождів і вищих й трохи менших
Не те що до Житомира, до дому не дійде!
 
Не встигне навіть рюкзака узяти,
І поміняти парочку трусів.
Туди нічого їм не треба брати
Окрім, як пишеться, за винятком душі.
 
Душа летить, а під душею небо.
Під небом синім океан лежить
І сонце світить... і скажіть - це ж треба
Так безтурботно в небі тому жить!
 
Ще дев’ять днів, а потім стане сорок
До того, як до місця прилетить.
Тому літай, як з-під "шампасі" корок
Й вивчай невідані до цього всі світи!
 
Там видно все: Донецьк, Луганськ, Житомир
І ті ліси, де діяла УПА.
Ти не дійшов, у вас-бо кажуть: помер,
Але почесно - не від калаша.
 
Помер в огні - "Шмеля” подарували
(Це так в Кремлі ту зброю нарекли).
Колись в Донбасі ті "джмелі" сідали
На квіти різні, з бджолами гули.
 
Тепер з небес усе те диво бачиш
І сам собі шепочеш: був дурний,
А може просто взрид на небі плачеш
Й звітуєш Господу: пробач, я завинив:
 
Вбивав дітей безвинних і коханих -
Їх передчасно відправляв сюди.
Тепер і я ось перед Вами стану
А Ви мені: - Не в Рай тобі, туди...
 
А тут у пеклі Дрьомов, Женя Жилін
І Моторола-друг і я іду...
Як скаже чорт, як у Кремлі нас вчили,
Їм під казан "дровішек” підкладу!
 
Отак лечу, майбутнє так малюю
І усвідомлюю свою далеку путь...
Я дуже за Захарченком сумую,
І вже Плотницького у тому ж пеклі ждуть!
 
Можливо, я тепер собі гадаю,
Пошлють сюди і Путіна–братка,
А з ним Суркова, Глазьєва, всю стаю
І ще б якогось з Дону козака!
 
Вони ж усі так люблять мандрувати,
Якщо "Бояришник" до рук їм попаде,
То можуть всі тут перед Богом стати.
Бог добрий наш - Він місце всім знайде!!!
 
08.02.2017

Олег Чорногуз, письменник, поет, публіцист

Коментарі