Вечір споминів про нескореного мученика совітського режиму став торжеством українського духу і українськості
24 січня 2017 року у Києві в діловому Центрі "Арена-Сіті" столиці відбувся вечір споминів про видатного мовознавця, яскравого поета, репресованого на 31 рік в комуністичних тюрмах, члена Гельсінської Групи Святослава Караванського, який полишив світ 17 грудня 2016 року. Не стало справжнього антисовітчика і антибільшовика, який десятиріччями корчився на сталінсько-хрущовсько-брежнєвських нарах.
Захід об’єднав українську інтелігенцію Львова, Києва, Одеси і Харкова та США, де в еміграції останні 37 років із 95 жив і плідно працював дослідник та подвижник української мови. Помолитися спільно і пом’янути вченого-титана української мови зібралися знані діячі культури, науки, політики, журналісти, письменники, політв’язні комуністичних таборів і молодь.
Серед присутніх були помічені: Степан Хмара, Василь Куйбіда, Василь Овсієнко, Юлія Марушевська, Олекса Різник, Орина Сокульська, Орест Коссак (керівник Лівівського видавництва БАК, що видавав усі книжки Караванського), Директор Інституту української мови професор Павло Гриценко, народна артистка Леся Горова.
Організатор заходу - діяч мистецтв України Сергій Архипчук, у минулому режисер постановник Київського Національного академічного театру опери та балету, за координації Дмитра Дроздовського та Юлії Марушевської.
Редактор журналу «Всесвіт» Дмитро Дроздовський розпочав Учту з поминальною свічкою за назвою «Караван іде».
Святослав Караванський був представником української інтелігенції Одеси, котру під корінь винищувала комуністична влада Московської Імперії – «СССР», аби зробити це місто оплотом чужинського імперського духу в Україні.
Святослав Караванський під псевдонімом «Бальзак» як патріот України брав участь у підпіллі ОУН(б). 24 річний Святослав Караванський у 1944 році був десантований з літака на територію «СССР». Однак був заарештований і військовий трибунал присудив Караванському 25 років таборів. З комуністичного ув'язнення на волю він вийшов за амністією Хрущова через 16 років.
Святослав, що втратив багато часу, зайнявся журналістською, літературною й філологічною працею, яку розпочав ще в таборах. Збирав українські книги в одеситів і за їх підписами відправляв українцям зросійщеної Кубані. Нескорений сміливець писав яскраві волелюбні вірші і антирадянську публіцистику, зокрема про знищення саме комуністичним режимом, а не нацистами, патріотичного польського цвіту – офіцерів у Катині. За самвидавну статтю «Про одну політичну помилку» із критикою зросійщення української вищої школи Караванського заарештували знову у 1965 році. Його відправили в табори суворого режиму.
Три десятиліття плідного творчого життя відняв мучеництвом у нескореного українця комуністичний режим політичного в’язня і в’язня совісті. Опісля оголошення Святослава Караванського членом Української Гельсінкської групи у 1979 році московські кати вислали Святослава Караванського з дружиною Ніною Строкатою з СССР до США.
У США Святослав Караванський почав надолужувати втрачене і полишив нинішньому і прийдешнім поколінням результат плідної багаторічної праці – 11 книг, 8 словників, рецензії, публіцистику та «інструкції» щодо очищення української мови від московського нашарування та спотворень.
Серед яскравих праць мовознавця вирізняється одна, з неочікуваною темою: ідіотизми в державній мові України. Проаналізувавши зміст Конституції, Святослав Караванський підняв питання про юридичну спроможність основного Закону, який має більше 40 лексичних помилок та невідповідностей…
«Неочікувано багато було народу сьогодні, які щиро шанують Святослава Караванського. Караванський - це одеське золото України, король української мови». - так висловився політв’язень, одесит Олекса Різників
«Це вечір торжества українського духу. Для врятування українства і українськості Святослав Караванський зрозумів – субстанція української мови має бути українська за духом. Завдяки розмаїттю своїх поглядів і думок Караванський продумав і подав рецепти, як Дух нашого Народу повернути у мовну практику. Щоб ми почули нашу мову очищеною і розквітлою». - сказав Директор Інституту української мови, професор доктор філологічних наук Павло Юхимович Гриценко.
Світла пам’ять українцю з великої літери - Святославу Караванському
Автори:
Спеціальний кореспондент ВН – доктор
Роман Колядюк (AMGC)
Кореспондент ВН -
Валерій Захарченко (AMGC)
Фото: AMGCКоментарі
