Існує механізм доступу громади до законотворчості, завдяки якому, попри опір влади волі народу, можна добитися позитивних змін у законодавстві. Для роботи його необхідна тільки громада – об’єднання людей з метою оптимізації соціального боку життя. Фактично, все залежить від нас.
Сила громади витікає з чесності та гідності кожного її учасника. Правове поле функціонує тільки тоді, коли є хотіння дотримуватися законів. А хотіння це виникає із чесності та гідності громадян, а також розуміння, навіщо потрібні ті чи інші правила, в чому їхня користь для кожного в суспільстві. Добра воля є тоді, коли людина знає, чого хоче від життя, розуміє, що вона не одна, і треба уживатися з іншими в суспільстві

"Танки" на службі демократії
6 листопада у київській книгарні "Є" відбулася зустріч з Александром Смоляром, політологом, головою правління Фонду імені Стефана Баторія (Польща). Тема зустрічі: "Роль аналітичних центрів у формуванні громадянського суспільства". Зустріч відбулась у рамах спільного проекту журналу "Український Тиждень", який представляв відомий журналіст Юрій Макаров, та Польського інституту в Києві.
Пан А. Смоляр розповів про місію, можливості й досягнення неурядових аналітичних центрів (think tanks) у Польщі і відповів на численні запитання присутніх.

Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, для Волі народу
Нарешті, дочекався. Тепер я хоч одному об’єктивному досліднику на колишніх постколоніальних просторах можу потиснути руку і взяти у свої українські обійми. Ви не повірите, кого саме „взяти в обійми”. Саме того... Да! Таки „да”, як кажуть в Одесі, кращого філолога нашого часу і невтомного дослідника української історії в жанрі мови Анатолія Вассермана, який так піклується про долю не свого народу, а наших: російського і українського та їхню єдність під девізом: „Навіки разом!!!”. Того самого Анатолія Вассермана, який перші паростки слави здобув на телешоу (виставі) „Що, де, коли?”. 

Українці — хто ми і звідки? На це питання відповість унікальний телевізійний проект власного виробництва каналу "Україна" — "ДНК-портрет нації". Фільм розповість про масштабне генетичне дослідження з використанням новітніх технологій та із залученням кращих світових лабораторій і експертів, яке було проведено з ініціативи каналу "Україна". Проект поєднує формати науково-популярного фільму, реаліті-шоу, програми журналістських розслідувань, а також історичної кіно-реконструкції.
З ініціативи телеканалу "Україна" вчені-генетики зібрали зразки ДНК у жителів по всій Україні — від Луганська до Ужгорода, від Ялти до Чернігова. У генетичному дослідженні взяли участь, як звичайні люди з різних куточків України, так і багато відомих українців: Олег Скрипка, Остап Ступка, Руслана Писанка, Василь Вірастюк, Альона Вінницька, Олександр Пономарьов та інші.

Як піцою, суші та пивом можна популяризувати українську
Українофоби слушно зауважують: навіщо вчити українську мову, якщо у столиці без особливих проблем ви отримаєте обслуговування у закладах харчування, побачите рекламу та інші інформаційні матеріали переважно російською?
У відповідь активісти ініціативи “Дріжджі” переконують адміністрації барів, кав’ярень, ресторанів переходити на українську.

У інститутів громадянського суспільства, всього громадського активу України з’явилася можливість через Інтернет у голосовому режимі поділитися думками та пропозиціями стосовно практичних змін у нашій країні.
Для цього створена нова комунікаційна система ТімСпік - TeamSpeak communication system (скорочено TS), спілкуваня в якій відбувається у формі діалогу.
На відміну від Skype і інших подібних програм, у ТімСпік немає обмеження в кількості учасників голосової онлайн-конференції.

Олесь ГРИБ, для Волі народу
Моя дорога Канада
У багатьох казках існують казкові засоби для відмикання замків – чи то заповідне слово, чи якась там "розрив трава" - одним  словом,  замки з  послужливим клацанням тут–таки й відчиняться, а рипучі  металеві або й камінні двері покірно запрошують увійти. І  у мене, в цілком реальному житті, а не у якійсь там вигадці, завівся свій секрет долання перешкод, правда, замки його не дуже-то й бояться, хіба що на людей певної категорії він діє безвідмовно. І ця категорія називається "українці".
У телефонній слухавці щебече російською мовою жіночий голосок. Мені пропонують на вигідних умовах підключення до Інтернету. Я мовчки слухаю привабливе щебетання, а потім кажу:
- Ви пробачте мені, але я народився і виріс у Канаді, тому із сказаного вами я мало що зрозумів. Чи не могли б ви повторити все українською мовою?

Альона САФФІР, журналіст, Воля народу
 Шукайте жінку!
Ми, сучасні жінки, жаліємося подругам на відсутність справжніх героїв-романтиків, перечитуємо безліч статей про те, як стати щасливими, але воліємо не помічати той факт, що справжнім чоловікам потрібні справжні жінки.
Українки – найкрасивіші жінки в світі, але напевно це звання нас зіпсувало. Колись жінки всього світу прагнули бути схожими на королеву німого кіно, полтавчанку Віру Холодну, яка підкорювала своєю тендітністю мільйони чоловічих сердець. Сучасні ж українки воліють бути схожими на тих, хто завжди наслідував нас. Ми перейняли невиразний повсякденний стиль одягу, стали розкутішими та менш стриманими, втративши привабливу для чоловіків таємничість.

Петро РАДЕЙКО, для Волі народу
Українці споконвіків були самодостатніми. Нам не потрібні були ні царі, ані чиновники, бо ми знали своє коріння й тому були господарями в своїй хаті. А проте зараз маємо час, коли кожен день готує нам виклики (чи завдання), які мусимо приймати (та вирішувати), аби скласти  іспит на державну зрілість і національну гідність. Час вимагає від нас громадянської відваги та моральної самоповаги до себе, а отже – активізації в суспільному житті.