Аскольд Лозинський: Присутність Путіна на відзначенні 70-річчя подій у Нормандії буде зневагою над жертвами тих подій
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ПРЕЗИДЕНТУ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ
12 травня 2014 року
Шановний пане Президент:
Мені здається, що значення перемоги Альянсу над нацистською Німеччиною у Другій Світовій війні, яка настала, в значній мірі, через події у Нормандії 1944 року, було те, що в кінцевому рахунку добро перемогло зло. Це була перемога над тиранією та імперіалізмом. Правда, радянські війська були невід'ємною частиною кульмінації, але, давайте будемо чесними, радянська участь сталася тільки тому, що Гітлер напав на СРСР у 1941 році. У 1939 році Сталін і Гітлер співпрацювали: поділити Східну Європу не звертаючи уваги на інші нації. Радянська пропаганда про те, що, мовляв, це була боротьба проти фашизму - не правдива, бо участь Сталіна у війні була далеко не альтруїстичною. Крім того, історія розсудила, що з точки зору злочинності Сталін, щонайменше, дорівнював Гітлеру.

У будь-якому випадку Сталін не був героєм війни. Героями були Сполучені Штати та їхні західні союзники, а також багато народів Східної Європи та СРСР, які були часто використані в якості гарматного м'яса їх власним тираном і чиї землі війна розорила. Ті країни понесли найбільші втрати з точки зору людських та економічних ресурсів. Згодом, багато хто в СРСР з тих, які пережили війну, були насильно репатрійовані нами і англійцями та загинули від рук своїх радянських тиранів. Багато покінчили життя самогубством, щоб уникнути цієї долі. Можливо, президенту Рузвельту можна пробачити його відданість одному з найгірших вбивць в історії - Йосипу Сталіну, але сімдесят років після цього з вигодою історичній ретроспективі, жодному американському президенту не можна надати подібне прощення.

Це підводить мене до майбутнього відзначення у Нормандії. Президент Росії Володимир Путін, з точки зору кримінальної поведінки, дійсно є гідним наступником Сталіна. Саме з цієї причини, ми й інші чесні люди, лідери демократичних, законослухняних народів не можемо розділити з ним спільні долі на трибуні в Нормандії. Це образа пам'яті жертв війни, а в даний час виклик вільним державам колишнього СРСР, які бояться сьогодні Путіна, незважаючи на їх нібито свободу, так як їхні предки боялися Сталіна. Путін уособлює собою все, проти чого ми боролися  в Другій світовій війні. Його присутність у Нормандії буде зневагою над жертвами подій у Нормандії сімдесят років тому та насмішкою над міжнародним цивілізованим світовим суспільством.

Крім того, наклавши рішучі санкції відносно Росії, які призначені, щоб зробити різницю, яке повідомлення ми відправляємо цим людям, які навіть зараз, сьогодні живуть в страху, коли ми запрошуємо предмет їх страху до спільного влаштування благородного заходу, що політика - це бізнес, як звичайно?! Аргумент, висунутий речниками нашого Держдепартаменту: "Наша нинішня позиція по Україні різниться, але незважаючи на це, факт залишається фактом, що Сполучені Штати, Сполучене Королівство, Франція, Радянський Союз та багато інших об'єдналися 70 років тому, щоб перемогти нацизм... Це була історична перемога тих, хто пожертвував, щоб принести мир і вони заслуговують бути удостоєні як частина цього“,  насичений не розумінням історичних подій. Радянські керівники пожертвували своїми людьми, про яких вони зовсім не піклувалися. Їх кінцева мета, як і політика Росії в даний час, була і залишається одна - це захоплення земель.

Насправді, підходящою альтернативою було б запросити лідерів тих неросійських народів, які колись входили до складу СРСР та їх супутників: українців, поляків, прибалтів та інших. Сигнал тоді буде чітким і однозначним - ми відзначаємо 70-річницю подій у Нормандії, щоб нагадати світові, що Сполучені Штати Америки, як і в минулому, так і сьогодні, представляють та стоять за мир, вільний від тиранії і імперіалізму. Ця позиція буде служити як відкрите запрошення до російського народу також приєднатися до вільної і демократичної спільноти націй, позбувшись своїх тиранів. В цьому випадку Америка буде маяком свободи для тих, хто жадає бути вільними.

Пане Президент, будь ласка, заново перегляньте нинішній курс і сформулюйте принципову позицію нашим французьким, англійських і німецьких союзникам відповідно до нашої рішучості утримати путінську Росію в ізоляції, якщо Російський режим не навчиться поважати верховенство права і міжнародні договори та норми. Як завжди Америка повинна задати політичні напрямки. Наші союзники очікують цього так само, як і наші друзі в Східній Європі, котрі продовжують жити в страху, в якому вони були сімдесят років тому, але бачать в нас реалізацію своїх кращих надій. Дякую за Ваш розгляд цього клопотання.

З повагою,
Аскольд Лозинський
український американець, екс-Президент Світового Конгресу Українців

Коментарі