Олег Чорногуз, письменник: Невже і цього разу Європа проковтне цей "пакт", як проковтнула Мюнхен Адольфа Гітлера?
"Російська Федерація підписом Патріарха Кирила і Папи Римського Франциска перевела війну в Україні у "священну" і фактично іменем Христа освятила кривавий меч Москви на знищення України як держави, а українського народу як нації. Ось у такій триєдиній іпостасі виступили найвищі релігійні сановники світу, повторивши Андрусівське перемир’я (1667 рік - першу найгучнішу зраду Москвою України), другий конфесійний розподіл Москвою і Польщею України (1795 рік) і третій чи не найстрашніший - пакт Молотова–Ріббентропа, що призвів до Другої Світової. Зустріч у Мюнхені 13 лютого. А це чи не переддень Третьої Світової після мюнхенської
заяви Д. Медведєва і підписів священнослужителів на Кубі???!!!
Невже і цього разу Європа проковтне, як "проковтнула” Мюнхен Адольфа Гітлера?" - запитує всесвітньо відомий письменник, поет, громадський діяч Олег Чорногуз.
А ось поетичні рядки Олега Чорногуза (щойно з-під пера) про ворожу Московську Церкву в Україні, у якої немає нічого святого:
ВИКРАДАЧІ ДУШ
У селі Бовсуни Лугинського району Житомирської області священик місцевої церкви РПЦ Московського патріархату відмовився відспівувати загиблого солдата української армії
У селі Новий Корець ховали загиблого в АТО рівнянина, а місцевий батюшка із Московського патріархату відмовлявся провести похорони (Із преси)
Московська церква в нас - більмо на оці,
П’ята колона душі вирива.
І нищить нас вона на кожнім кроці,
І лжу за правду видає Москва!
Релігія в Кремля - брехня і пропаганда,
А віра в Бога – збірний пункт грошей.
Та вівці йдуть і служать їм задарма,
Позичивши на час в усіх сірків очей.
Московська церква – це не віра в Бога.
Це фарисейська наволоч на дні!
І всім перевертням народу засторога:
Ви в юдиних лакеях не одні.
Лиш на словах вдаєте - церква наша,
Москва ж ховає правду в тім еМПе.
І дурить нас, заплутує, як завше,
Як і отой колишній КГБ.
Гребе на танки, «гради», бетеери.
А ви наївні і дурні служіть,
Молітеся, осуджуйте Бандеру,
Своїх діток чужинському учіть.
Після молебня, плакатиме «кача»
Московський піп за гроші немалі
Ховатиме бійця, і мати там заплаче,
Бо ще йому й не виділять землі.
І за яку поліг він сам, незламний,
За церкву ту, що вірив, як в свою,
Помер за небо світле над полями,
За те й загинув як герой в бою.
Не відступив і матір він не зрадив,
Сказав матусі: вір у мене і жди.
Й пішов на смерть, хоч дехто і не радив
І врятував він матір від біди.
В Москви все крадене і куплене за гроші:
І їхня церква на моїй землі.
Ви молитесь убивцям і, о, Боже!
Врємєнщикам безбожним, наче тлі!
- Убий!- звете "священною" війною,
У вас догмати проданих ідей,
Ви кличете катюг своїх до бою
Й вбиваєте безжалісно дітей.
Хрестом своїм освячуєте вбивства,
У світі православнім на виду,
І знищуєте правду українства,
Підтримуючи дикість і орду.
О, будьте прокляті народами і Богом,
Пігмеї й карлики, причина наших бід.
Запам’ятайте ви: у вас одна дорога -
У пекло, де загубиться ваш слід.
Вже будували Третій Рим, то ж знайте,
Давно пішов у безвість Третій Райх,
Тепер у Бога Господа спитайте,
Де їхні голови і де нікчемний прах.
А православ'я вимете вас з двору,
Бо ж віра ваша - це не божество,
Ви не релігія, а агітпроп-потвора,
Чиряк на тілі і вселюдське зло.
І прийде Божий час і з вас спаде корона
І з радістю цей день стрічатиме весь світ,
Як розпадеться тиранічна Зона,
Весною рушить омертвілий лід.
За всі гріхи, за те що убивали,
За Покрову і за Великий Луг.
За те, що ви на це благословляли
Кремлівських бонз, злодіїв і катюг.
Не боїтесь ні чорта ви, ні Бога,
Однаково чи хрест, чи кочерга.
Щоб з крові й сліз стелилася дорога,
Яка від вас до пекла пролягла.
Ви покручі історії і жертви -
Казки розповідаєте в церквах.
Ви кажете, що правда має вмерти,
А на світ Божий хай воскресне прах.
Та тільки ж Київ – наш і батько й мати,
Цю істину запам'ятай святу!
А вам, попам, як і Москві начхати,
Якщо в Кремлі це ставлять за мету.
Ганьба отим, що зрадили Вітчизну,
Вертайтеся до рідних хоругов!
А не служіть чужинській подобизні,
Яка влилася у священну кров!
Олег Чорногуз, письменник, поет,
для порталу "Воля народу"
Інший вірш Олега Чорногуза по цій темі - тутКоментарі
