Як ми, українці, все-таки відрізняємося від європейців!
Читаю в Інтернеті: депутат і керівник спеціальної комісії з боротьби з корупцією в Естонії Артур Тальвік звинуватив у "придбанні чобіт (!) і навушників державним коштом" главу департаменту поліції й прикордонної охорони Естонії Ельмара Вахера. Той, бачите, купив в аеропорту міста Таллінн похідні чоботи за 139,41 євро і навушники за 299 євро, розрахувавшись за обновки банківською карткою департаменту поліції. А в Естонії подібні покупки навіть глава департаменту поліції має здійснювати лише через тендер.
Про це йдеться у статті Олександра Забуженка для АСН
"Закріплене в законах право на вимирання".
Як гадаєте, чим скінчився цей скандал? Ельмара Вахера не лише покарали, а й змусили написати заяву, щоб із його найближчої зарплатні вирахували витрачені на чоботи й навушники 438,41 євро. Я більш ніж переконаний, що відтепер чиновник ліпше босим ходитиме з інспекторською перевіркою по кордону, аніж спробує ще щось купити собі за державні гроші.
Через те немає ні в Естонії, ні в інших країнах Балтії корупційних скандалів. І мій однокурсник, який повернувся нещодавно з Фінляндії (а це практично та ж Естонія), пояснив чому: «На фінському телебаченні зовсім немає кримінальних програм. Місцеві журналісти пояснюють це такими причинами. По-перше, фіни вважають потяг до розкошів пережитком середньовіччя: ходити на золотий унітаз може лише дегенерат. По-друге, збагачуватися за рахунок інших співвітчизників означає ненавидіти свій народ (а так чинять виродки). По-третє, найтяжчим злочином у Фінляндії вважається розтринькування бюджетних – народних! – грошей. Бо власним дітям і онукам доведеться їздити місцевими дорогами й учитися в місцевих школах. Жителі Суомі переконані, що крадій – це завжди боягуз, бо живе у постійному страху. І, нарешті, фіни ніколи не прагнуть влаштувати на «тепле місце» своє чадо. Так роблять лише дурні батьки, бо до успіху дитина повинна дійти самотужки через освіту, наполегливість, працелюбність!»
Своя рука владика
Обома руками «за»! Але до такого благополуччя держави і високої свідомості українських громадян я, мабуть, не доживу. Бо розумних фінів немає в нашому керівництві. Через те корупція заїдає країну, як ота саранча. І про неї вголос не говорить хіба що глухонімий. Але за скоєні злочини, ще й на найвищих щаблях влади, нікого не притягують до кримінальної відповідальності. Більше того, спритні ділки після лобових аргументованих звинувачень у корупції продовжують обіймати високі посади.
Приклади? Подивіться в Інтернеті! За публікаціями журналістів, громадських активістів слідчі органи давно вже могли порушити десятки кримінальних справ. Навіть Національне антикорупційне бюро України не може вже не реагувати на сигнали від народу. НАБУ, наприклад, розслідує нині справу глави Національного банку Валерії Гонтаревої. Очільниця НБУ, як зазначають правоохоронці, завжди опікувалася більше не фінансовим достатком країни, а добробутом власної сім'ї. Через те, зловживаючи службовим становищем, вона інформувала рідних про стан справ у ПАТ «Дельта Банк». Коли в тому почалися проблеми, Гонтареви «встигли своєчасно» зняти грошові кошти обсягом близько 12,5 мільйона гривень з депозитних рахунків банку, тоді коли вкладники цієї фінансової установи годинами вистоювали в чергах біля кас, щоб отримати бодай по 100 гривень на день.
Понад те, Валерія Гонтарева, за словами детективів НАБУ, мала спільний бізнес із власником ПАТ «Дельта Банк» Миколою Лагуном: за участю цих двох «банкірів» було здійснено левову частку операцій з торгівлі облігаціями внутрішнього державного займу. І купували їх Гонтарева–Лагун за однією ціною, а продавали за іншою: зрозуміло ж, дорожче.
У Фінляндії чи Естонії на пані Гонтареву за такі шахери-махери вже давно б наділи кайданки, а в нас вона продовжує керувати головною фінансовою установою країни, посміхається, ще й повчає, як потрібно жити. Чи не тому в пресі сьогодні висловлюються побоювання, що ця справа «дорогою може розсипатися», не дійшовши до суду?
Повний текст
Олександр Забуженко
Інф.: asn.in.uaКоментарі
