Суддя Печерського районного суду м. Києва Родіон КІРЄЄВ оголосив постанову про зміну стосовно колишнього прем’єра Юлії ТИМОШЕНКО міри запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Як передає кореспондент УНІАН, це рішення Р.КІРЄЄВ ухвалив протягом години, на яку було оголошено перерву у судовому засіданні.
«Враховуючи, що Ю.ТИМОШЕНКО звинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який передбачає покарання понад сім років, вона може ухилитися від судового розгляду та інших процесуальних дій… Змінити міру запобіжного заходуз підписки про невиїзд на взяття під варту», - сказав Р.КІРЄЄВ.

  Інф. ВН
  У сьогоднішніх новинах на офіційному сайті Президента України наведено  наступне:
«Президент України Віктор Янукович упевнений, що оцінку подіям, які мали місце в українській історії, мають давати історики. На цьому Глава держави наголосив в інтерв’ю журналістам під час робочої поїздки до Херсонської області. «Я неодноразово казав, що дуже важливо, щоб в історії оцінку давали люди, які в ній жили, та історики», – сказав Президент.

 Олег СОСКІН, директор Інституту трансформації суспільства

Серпень буде спокійним, тому що в Україну приїхало багато туристів, іде збір сільськогосподарської продукції і, таким чином, зберігається певний баланс. Так що в серпні курс гривні буде відносно стабільним.
Але в країні залишаються старі проблеми, які створив великий фінансовий капітал для свого потужного збагачення, а також результати неправильної економічної політики по відношенню до народу. Тому з жовтня ситуація може різко погіршитися.

 Вахтанг КІПІАНІ, журналіст, історик, головний редактор сайту "Історична Правда"

 600 сторінок не тільки для росіян, але для всіх, хто хоче розібратись у своєму українстві і зрозуміти хворобливу реакцію на ці пошуки як російського істеблішменту, так і багатьох пересічних громадян РФ.
Що читаємо? Книгу історика Кирила Гaлушка "Украинский национализм: ликбез для русских, или Кто и Зачем придумал Украину" (Київ, видавництво "Темпора", 2010).
Що цікавого? Вже сама назва понад 600-сторінкового тому, невипадково написаного російською мовою (про це далі), є інтригуючою і викличною.
Це корисне читання не тільки для росіян, хоч би як не наполягав автор, але для всіх, хто хоче розібратись у своєму українстві і в причинах того, чому ці пошуки викликають таку хворобливу реакцію як у представників російського істеблішменту, так і багатьох пересічних громадян РФ.   Детальніше

   Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, для "Телекритики"

  Підписання президентом закону «Про судовий збір» знаменує створення можливостей для повної ліквідації свободи слова. Не з використанням брутальної цензури, а за допомогою фінансових важелів і найсправедливішого вітчизняного суду.
Віднині Ганна Герман та Дарка Чепак, Дмитро Стус та Іван Драч, Тарас Чорновіл та Семен Глузман матимуть повне право заперечувати наявність в Україні утисків свободи слова. Які там іще утиски? Підписання Віктором Януковичем 28 липня закону «Про судовий збір» знаменує створення можливостей для повної ліквідації свободи слова.

 Тарас ВОЗНЯК, політолог

Повертаючись до терористичного акту, вчиненого Андерсом Берінгом Брейвіком
І знову, повертаючись до терористичного акту, вчиненого Андерсом Берінгом Брейвіком бачу, що не всі розуміють, що наше суспільство, з огляду на все більше соціальне розшарування, все більші міжкультурні напруження, все різкіші цивілізаційні орієнтації скочується до внутрішнього конфлікту, а, отже, і ризику розгортання терористичного протистояння.

 Анатолій ГРИЦЕНКО, Голова партії "Громадянська позиція"

Газові контракти, підписані в 2009 році, безумовно, невигідні для України. Вони кабальні, несиметричні по зобов’язаннях сторін і штрафних санкціях, а тому повинні бути переглянуті.
Це не єдиний випадок міжнародних угод не на користь України, як до 2009-го, так і після. Ось деякі приклади.
1991-1992: несправедливий розділ золотовалютних резервів і майна колишнього СРСР, зокрема за кордоном.
1994: неадекватна компенсація за відмову України від третього в світі стратегічного ядерного арсеналу.
1991-1997: розділ Чорноморського флоту: кращі кораблі, гавані і причали віддали Росії. Замість справедливої орендної плати на рівні $0,8-1 млрд. щорічно нам списували удесятеро меншу суму за борги, об’єм і природа яких також не беззаперечні.