Олег РОМАНЧУК, кандидат філологічних наук,
шеф-редактор журналу "Універсум"
Політики не втямили важливості здійснення своєрідної конверсії свідомості від колоніальної до державницької, яка полягає в утвердженні національної та людської гідності, знищенні рецидивів/реліктів совєтськості, прищепленні відчуття самобутності, неповторності, виробленні твердих рис самоповаги, загальноукраїнської спільності.
Йдеться про творення єдиного державотворчого народу, про інтегрування етнічних українців і тих громадян України інших національностей, які духовно та ідеологічно тяжіють до українства, в єдину політичну націю.
Нині духовний фактор важливіший за матеріальний. І це дуже добре розуміє Росія. Підтвердженням цьому є тотальне завоювання нею українського інформаційного простору. Як наслідок, в Україні триває холодна громадянська війна. Світоглядна. Детальніше
 Мирослав МАРИНОВИЧ, інф. газети ГАЛИЧИНА
Відомий український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, філософ, один із провідних аналітиків у сфері релігійних відносин в Україні, проректор Українського католицького університету М. Маринович розповідає про своє бачення духовного світу України та сучасні виклики, які постали перед українським християнством.
Мені імпонує перспектива, що постає з концепції єдиної Київської Церкви, яку озвучив Блаженніший Любомир, зокрема у зверненні «Один Божий народ у краї на Київських горах». Там українські Церкви київської традиції є активними учасниками «лабораторії екуменізму», як назвав Папа Іван-Павло II всю християнську Україну. Існує виразна можливість, що, діючи задля досягнення безпосередньої мети — об’єднання гілок давньої Київської Церкви, ми зможемо внести свій великий вклад у нормалізацію міжцерковних стосунків у світі загалом. Детальніше
 Василь КЕДИК, політолог, для УП
Технології, до яких ми всі так звикли, відіграють важливе значення для комунікації всередині політичного поля – як
локального, національного, так і світового масштабу.
Навіть в авторитарних режимах люди мають доступ до мережі. Правда, рівень доступу в таких державах тяжіє до контролю мережевої свободи з боку влади, і корелюється залежно від рівня грамотності та купівельної спроможності населення.
Уперше вирішальну роль інформації у функціонуванні політичної системи виділив німецький політолог Карл Дойч ще в 70-80 роках минулого століття. Його модель побудована на потоках інформації всередині політичної системи та комунікаціях – формальних і неформальних – між політичними суб'єктами всіх рівнів, та між ними й громадськістю. Фактично, політичне життя зводиться до сукупності комунікативних механізмів.
Сьогодні ця модель як ніколи актуальна. Детальніше
 Інф. Gazeta.ua
Результати переговорів уряду Азарова з Міжнародним валютним фондом – це найбільший програш за всю історію
незалежної України.
Таку думку висловив прем'єр-міністр опозиційного уряду
і народний депутат від БЮТ Сергій Соболєв.
За його словами, підняття комунальних тарифів на 62%, підвищення ціни на газ для населення на 30% та проведення пенсійної реформи, яка передбачає підняття пенсійного віку для жінок до 65 років - це шлях в нікуди. Детальніше
 Незабаром (18 березня) виповниться 137 років з дня народження Миколи Бердяєва – одного з найвидатніших та найглибших філософів і мислителів ХХ сторіччя, громадсько-політичний діяча і публіциста. Микола Олександрович Бердяєв народився в Києві (за іншими даними – в Обухові під Києвом). Микола Бердяєв залишив по собі близько 40 книг. Зокрема, ось як актуально звучать його роздуми про волю народу в праці «Духовні основи російської революції»:
"Воля народу повинна вирішувати долю всього народу і вона не може бути...роздрібленою, в ній має бути цілісність, осяяність ідеєю…
Доля народної волі не є формальним поняттям, вона передбачає перемогу в цій волі добра над злом, Бога над дияволом… Вище волі народної стоїть воля Божа…
Уся задача в тому, щоб виявити високу народну волю, натхненну високими цінностями, таку, що схиляється перед святинями…
Не формальна воля народу дорога нам, а воля до добра. Ми шукаємо могутнього вираження доброї, цінної, високої волі народу…
Народ не є механічною масою нинішнього дня історії, він є соборною особистістю, яка живе тисячоліття. І лише така соборна воля, яка усвідомлює спадкоємний зв'язок часів, не будет фальсифікована, не буде підміною великого цілого мізерною частиною".
 Більшість українців не довіряють Президенту В. Януковичу. Українці також вважають, що країна рухається не в тому напрямку. Про це свідчить соціологічне опитування,
проведене "GfK Ukraine".
Так, за даними дослідження, 55% респондентів не
довіряють главі держави. При цьому 54% опитаних українців переконані, що країна рухається по неправильному шляху.
В усіх регіонах переважає частка громадян, які вважають сьогоднішній шлях розвитку країни неправильным.
Одночасно Президент Янукович продовжує втрачати довіру громадян. Якщо у травні
2010 року на 13% більше громадян довіряли президентові, ніж не довіряли, то в січні
2011 року на 27% більше громадян не довіряли президенту, ніж довіряли. Детальніше
 Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, для "Української правди"
Ну, добре – Леонід Кравчук. Ясна річ, Леонід Кучма. Але щоб
Віктор Ющенко отак узяв і прийшов до Віктора Януковича
привітати його з першою річницею перебування на посаді та попити чаю за дружньою бесідою...
Не знаю, чи втратить після цього "шоу чотирьох президентів"
голова партії "Наша Україна" ті 0,5% чи 0,9% виборців, які
його досі підтримують, чи ні – зрештою, запеклі фанати
третього президента будуть з ним до останку, на них жодні аргументи не діють, як і на будь-яких фанатів.
Проблема в тому, як тепер повинні почуватися ми, тобто всі ті, хто був переконаний –
попри всі політичні ідіотизми Віктор Ющенко все ж у моральному плані істотно
відрізняється від інших представників політбомонду, бо в ньому не згасла традиційна
етнічна моральність, і керується він християнською етикою.
Виявляється, ми глибоко помилялися. І це слід визнати прямо і чесно, не шукаючи собі пом’якшуючих обставин. Віктор Ющенко виявився людиною без морального
стрижня, без внутрішнього самостояння, і це, боюся, ще не раз дасться
взнаки, не раз буде використано маніпуляторами певного штибу. Детальніше
|
