У зв'язку з "революційною ситуацією" Управління держохорони вигадало нові правила охорони президента: бояться "уколу парасолькою".
Вже оприлюднено затверджений Мінюстом наказ УДО "Про затвердження Порядку відвідування посадовими і службовими особами, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства місць постійного та тимчасового перебування Президента України".
Згідно з новим наказом, місця, де перебуває чи перебуватиме Янукович, вважаються "режимною територією", пропускати на яку простих смертних планується з дотриманням особливих вимог контролю.
Зрозуміло, що і раніше до священної особи ВФЯ будь-кого просто так не пропускали. Але події останні місяців настільки посилили природну паранойю суб’єкта охорони, що інституція із характерною абревіатурою УДО вимушена була напружитися і винайти додаткові заходи безпеки. Як пояснили у цій організації виданню «Комерсант – Україна», наказ був прийнятий у зв’язку з «революційною» та «соціально нестабільними обставинами у країні». «Наша людина, коли перебуває на службі, має вміти передбачати небезпеку, яка може таїтися у простих речах. Ви пам’ятаєте, як вбили Степана Бандеру? Його отруїли неочікуваним способом. Нам треба підозрювати все!» – заявило журналістам джерело в УДО.
«Если близко воробей, мы готовим пушку…»
Які ж саме предмети можуть загрожувати життю та безпеці Віктора Федоровича? Якщо судити з тексту з нового наказу, то геть усі. До місця перебування президента, яке УДО із вишуканою бюрократичною дотепністю йменує «режимною територією», віднині заборонено проходити «із зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами та пристроями, отруйними, радіаційними й легкозаймистими речовинами, спеціальними засобами та іншими небезпечними для життя й здоров’я предметами (колючо-ріжучими тощо) і речовинами, які можуть бути використані для вчинення диверсійних проявів та терористичного акту, посягання на честь та гідність посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, виклику масових заходів, які порушують громадський порядок та можуть призвести до непередбачених наслідків, або речами, які викликають підозру, мобільними телефонами, приймально-передавальними, аудіо- та відеозаписувальними пристроями».
Речі, «які викликають підозру», як пояснили тому ж «Комерсанту», охорона визначатиме на свій розсуд. І то правда: теракт не теракт, а «честь та гідність» гаранта Конституції, у нас, як довела практика, навіть курячим яйцем образити можна. Не кажучи вже про більш підступні задуми: а якщо нашу дорогоцінну «посадову особу» отруєною парасолькою штрикнуть? Або портфелем із кирпичиною усередині тріснуть? Або скаженого хом’яка натравлять?
До речі, про скажених хом’яків. Згідно з п. 2.6 вищезгаданого наказу, проходити до президентської «режимної зони» з тваринами забороняється. «Був випадок, коли на режимну територію намагався пройти чоловік із собакою. Ми повинні прогнозувати ситуацію. А якщо тварина когось вкусить чи травмує. Мова йде про безпеку не лише президента, а й інших осіб», – пояснили журналістам в УДО.
Моральна травма
Утім, охорона оберігає Віктора Федоровича не лише від кусючих чотириногих (хоча, з точки зору любітелів тварин, тут ще невідомо, хто кого першим вкусить), а й взагалі від усього, що може хоч якимось чином образити чи засмутити нашого морально вибагливого гаранта. Так, тим же пунктом 2.6 забороняється з’являтися перед президентські очі «у стані сп’яніння (алкогольного чи наркотичного)», а також «у вигляді, що ображає людську гідність і суперечить громадській моралі». Детального описання, яким має бути цей вигляд, нестерпний для президентської гідності, в наказі, на жаль, нема. Залишається припустити, що точне визначення буде знов-таки покладено на розсуд охорони: не пускатимуть, наприклад, відвідувачів у норкових шапках. Або із зачіскою «коса бубликом».
Про аудіо- та відеозаписуючі пристрої і взагалі краще мовчати. Проносити їх до президентської «зони» можна виключно за спецдозволом того ж УДО. Пояснити це з точки зору нормальної людської логіки важко: чи то турботлива охорона захищає Віктора Федоровича від себе самого (а то набалакає знову на камеру якоїсь маячні, а потім засмутиться), чи то президентське оточення поділяє забобони малорозвинених народів Африки і боїться, що Януковича зурочать через фотооб’єктив.
«Моя міліція мене стереже…»
Чесно кажучи, якщо повністю осягнути усі заборони та перестороги, якими пильне УДО віднині збирається оточити президенське життя, то Віктора Федоровича стає навіть шкода. Це ж не життя – це існування якогось музейного експонату у склянці. Наче у карантин посадили: «місця відвідування, де перебуває або планується перебування Президента України, повинні відповідати протипожежним, санітарно-гігієнічним, екологічним, радіаційним, протиепідемічним, побутовим та іншим вимогам». Ну, а якщо не відповідають – то туди Віктору Федоровичу не можна: а раптом бактерія якась до президентського організму проникне? Або протягом продує? Або екологічно нечистим пилом зверху притрусить? Навколо ж в країні – сама антисанітарія, а вже якщо про радіаційний фон згадати – так і взагалі хоч плач.
Утім, якщо добре замислитися, ще більш шкода стає самих працівників УДО. Бо такого вибагливого клієнта легше власноруч придушити, аніж виконати усі прописані «охоронні заходи». Тим більше, що режимна зона, за визначенням, розпосюджується на «територію (або її частину) підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремі будівлі, приміщення, ділянки місцевості, акваторії, траси проїзду, транспортні засоби, де тимчасово перебуває або перебуватиме Президент України». Ну, припустимо, окремі будівлі – це ще туди-сюди: радіаційний фон перевірили, знезаражуючим засобом усе пооприскували, переносний золотий унітаз встановили. Ну і всіляких там терористів-журналістів із колючо-ріжучими записувальними засобами з приміщення викурили. Але що робити з акваторіями? А із трасами проїзду? Бо ж діапазон зачистки в наказі не уточнюється: виходить, усю трасу зачищати доведеться? Адже у кожній машині безперечно знайдеться який-небудь небезпечний для життя предмет (як мінімум, монтировка), а у кожного водія – страшно навіть мовити! – мобільний телефон із камерою та диктофоном. Не кажучи вже про те, що у будь-якому автомобілі апріорі до чорта легкозаймистих речовин – бачте, їздять вони на них. Ну а якщо ви при цьому хворі на нежить (епідемічна небезпека), носите норкову шапку (образа особистої гідності президента!) та ще й, не дай-то боже, везете із собою кота, морську свинку або хвилястого папугу (сто пудів, вкусить або травмує) – то все ясно: терорист ви. Як є терорист. Не місце вам на «режимній території» – тож забирайтесь геть із дороги, поки кримінальне впровадження у зв’язку зі злочинним задумом не відкрили.
Однак проблема у тому, що терористами цими країна напхана аж по саме не хочу. І загалом їх десь чи то 45,5, чи то 45,4 мільйони. І тут виникає дилема: що робити? Встановлювати «режимну територію» на всю країну – так на такі масштаби ніякого УДО не вистачить. Одягнути гаранта у броню – не допоможе. Тримати дорогоцінного президента у клітці за пуленепробивним склом і вивозити на люди лише по великих святах – так від такого життя навіть Віктор Федорович, дарма що до всіляких обмежень волі ставиться із розумінням, збіситься…
Є, щоправда, і третій варіант вирішення цієї проблеми. Однак ми його озвучувати не будемо – щоб не сприйняли як «виклик масових заходів, які порушують громадський порядок та можуть призвести до непередбачених наслідків». Тож здогадайтесь-но, шановні читачі, самі…
Коментарі
