Микола СЛАВИНСЬКИЙ, член Національної спілки письменників України, для Волі народу
Нещодавно в загнидених українських журналістів вилупилися воші. Де взялася перша з них, так і не встигли з’ясувати, бо воші стрибали з однієї голови на іншу, й ця епідемія розгорталася шалено, нестримно, з великим азартом і любов’ю до своїх носіїв. Вона ще раз підтвердила: вошивість – нова риса нашої споконвічної ментальності й типове явище навколишньої дійсності. Неждано-негадано виявили педикульоз і в багаторічного керівника Національної спілки журналістів України Ігоря Лубченка:
саме він на схилі життя й кар’єри запропонував обрати своїм наступником коловладного президента інформаційної агенції УНІАН Олега Наливайка. Тим часом відомі журналісти Віктор Корніюк, Олександр Кавуненко, Микола Махінчук та їхні однодумці обстоювали кандидатуру Віктора Набруска. Третім претендентом на керівну папаху став одеський журналіст Юрій Работін. Але воші зробили свою справу – голоси розпорошилися, й на журналістський хрещатицький трон зійшов коловладний висуванець. Чотири бюлетені виявилися недійсними. Ті, хто зіпсував їх, пішли пити коньяк, а воші, щоб відкласти чергові купки гнид, почали шукати нові кучматі голови. На щастя, в Україні дусту ще достатньо.
Коментарі
