Події останніх днів можуть стати останньою краплею у чаші терпіння великих грошових мішків. Якщо вони вирішать, що Янукович у своїй непередбачуваності перейшов крайню межу, то чи не стануть шукати нового гаранта своїх статків?
До останнього часу олігархи намагалися ніяк не світити своє ставлення до протиборства Євромайдану і влади. Виключенням став гіперактивний Порошенко, який, очевидно, вирішив, що втрачати вже нема чого: навіть якщо не згадувати "цукеркову війну" з Росією, минулого року бізнес Порошенка зазнав неабияких втрат.
Восени 2013 року по Roshen добряче проїхалися і вітчизняні податкові органи, нарахувавши близько 100 мільйонів гривень штрафів і відкривши декілька кримінальних справ. До того ж значну частину медіаімперії Порошенка віджав "молодий і перспективний" Курченко.
Утім, свої медійні втрати Порошенко зараз успішно компенсує неабиякою громадською активністю - палкими виступами з трибуни, то миротворницькою діяльністю на фоні бульдозерів, водометів та інших небезпечних знарядь. Хоч-не-хоч ці вчинки освітлюються всіма провідними ЗМІ, тому можна сказати, що зараз Петро Олексійович сам собі медіахолдинг.
Інші олігархи поки що не бажають оприлюднювати своє реальне ставлення до існуючої ситуації. Віктор Пінчук спочатку обережно висловився в інтерв'ю The Financial Times, що, мовляв, усе це змусило його замислитися над своєю відповідальністю "як бізнесмена та громадянина".
Утім, усі важелі, які має влада на українських фігурантів списку Forbes, до останнього часу були цілком прийнятною частиною гри: в олігархів були свої козирі, у влади – свої. І поки гра велася за хоч скільки-то пристойними, на погляд учасників, правилами, ніхто галасу не підіймав. Однак зростаючі апетити «Сім’ї» вже явно порушили цей нестабільний баланс.
Є приводи для незадоволення і в інших членів списку Forbes. Коломойський стурбований нападом Мінсоцполітики, яке останнім часом прийнялося активно вибивати з його підприємств зарплатні борги. Крім того, Беню, як і Фірташа, також непокоять апетити Курченка на нафтогазовому ринку. Хвиля загального олігархічного невдоволення «Сім’єю» може докотитися навіть до такої непохитної скелі, як № 1 серед українських мільярдерів Рінат Ахметов, оскільки Мінздох під чуйним керівництвом Клименка взяв моду регулярно включати ахметівські підприємства до бази об’єктів, що підлягають обов’язковому мінздохівському обдиранню. А за таке вже, як ви розумієте, порядні гравці починають хапатися за канделябри.
Подальший розвиток подій важко детально передбачити, але не буде дивним, якщо у таких умовах в українського олігархату виникне слушна думка розпрощатися з Януковичем і його «оборзілою» «Сім’єю» та зробити ставку на іншу конячку.
Звісно, навіть при такому розвитку подій акціонери не являтимуть собою єдине дружне ціле і внутрішня конкуренція олігархічних груп, яка має місце і сьогодні, нікуди не дінеться. Втім, це вже неодмінний атрибут внутрішнього життя будь-якого ЗАТ чи ТОВ. Куди цікавіше те, що у разі виникнення такого товариства шанси Януковича дожити на посту президента до «законного» 2015 року, м’яко кажучи, набагато зменшуються. Якщо дійде до відкритої бійки, то активів, нахапаних «молодими та борзими» Сімейними, просто не вистачить для того, щоб вести боротьбу на гідному рівні.
Коментарі
