Анатолій Ковальчук, журналіст, політолог: НЕ ГУБІТЬ РЯТІВНИКА
Протягом десятиліть малий бізнес в Україні залишається одним із найоподатковуваніших у світі.
  В Україні будь-яка “скотиняка”, що приходить до влади, в першу чергу заявляє, що буде допомагати малому і середньому бізнесу. Це значить, що вона знає, що цей бізнес несправедливо утискують, що він дуже важливий для розвиту країни і зміцнення добробуту населення... І також знає, що вона цей бізнес буде душити. Це вже в Україні традиційно. Пригадаймо усіх президентів і прем’єрів, починаючи з Кучми! Душити бізнес для них стало ледь не правилом хорошого тону. Ще б пак! Адже вони цим не тільки реалізовували свої мерзенні інстинкти до надмірної влади, що не могли проявити щодо олігархічного бізнесу, але й грали на втіху певній частині населення, яка негативно ставиться до будь-яких проявів бізнесу. До олігархів – далеко, їх ця маса навіть не помічає й не знає, що саме вони банкують і контролюють її життя. Малий же бізнес – поряд, і вона знає кожен його рух, бачить кожну копійку, що падає в його касу, і сприймає це, як особисту образу. Вона не думає про бізнесові витрати, про різні започатковані ще Кучмою владні банди, яких до олігархічного капіталу навіть не поріг не пускають, і вони тому теж ласі на прибутки цього бізнесу. І суттєво осаджують, навіть знищують його, тим самим обмежуючи в доходах бізнесменів, у зарплатах - самих працівників, а то й навіть позбавляють їх будь-яких коштів і права вибору. Це вже коли додушують бізнеси до кінця.

Саме зараз такий час додушування настав у глобальному розумінні. Попри всі “турботи”, які проявляла влада до цього бізнесу, протягом десятиліть він так і залишається одним із найоподатковуваніших у світі. Це там, де майже постійна, тотальна криза, де регулярно обвалюється вітчизняна валюта, що цей бізнес постійно заводить у збитки. Це там, де ростуть податки і штрафи, яких знову ми чекаємо з нового року. Особливо досадні останні “досягнення” влади Яценюка-Порошенка і Гройсмана-Порошенка, коли вони утричі обвалили гривню і майже устільки підняли ціни на газ, опалення і енергоносії. Це все завело цей бізнес у ступор. Адже навряд чи комусь вдасться продавати товари утричі дорожче в гривні, як те диктує утворений Нацбанком гривневий обвал, і в той час і платити утричі дорожче за оті різні підвищення.  Він загнаний у халепу. Прибутки рахують хіба що ті, хто пасеться від бюджету, а також живе на хабарах чи діє, як той же Кадиров-Онищенко, якому наша політична і нафтогазівська влада дозволила отримувати газ за безцінь і створила такі умови для інших, що він перепродував його у чотири рази дорожче.

Влада за десятиліття не додумалася брати з хабарників хоч податки, не кажу вже про те, щоб карати за злочини. В той же час ці податки височезні для дрібного та середнього бізнесу, тому і непосильні. Тому багато бізнесменів і стараються їх уникнути. І наші з такими намірами не перші й не останні у світі.

Скрізь, де такі високі податки, люди чинять так само. І керівництво таких країн однозначно зменшує ці податки.
Наше ж, як колись Ленін, прямує своїм шляхом. ”Захисник” дрібного та середнього бізнесу Гройсман, яким величав себе він сам, вихід бачить у посиленні податкового законодавства, в упровадженні системи перевіряючих, які, як за пори Кучми і Ющенка, знову попруться по бутиках та ринках, вишукуючи тих, хто ухиляється від податків, і накладаючи страшенно високі штрафи, з яких один, навіть застосований одноразово, здатний знищити будь-який із цих нещасних бізнесів. Навіть Янукович обмежував таких “екскурсантів”, навіть Яценюк кричав, щоби гнали їх в шию, коли вони були поперлися з перевірками. І то було зроблено не випадково. Хоч якимсь чином Янукович і Яценюк, попри свої інстинкти до удушення, все ж спробували не доламати справу до кінця, хоч трішки, неначе релікт, уберегти цей бізнес. А до його остаточного знищення вже давно готові утворені ще Кучмою і Азаровим різні фіскальні банди. Начебто в погоні за примарними податками і штрафами, а по-суті - в гонитві за хабарами, які ще поповнять лави надмірно багатих декларантів, а тому ж нещасному бюджету принесуть хіба що трішки більшої дулі. Це добре зрозумів, у першу чергу, Янукович, який і прогнав усіх цих ментів та фіскалів із базарів і бутиків, і дав можливість бізнесу хоч трішки подихати свіжим повітрям, не зіпсованим міазмами масового хабарництва.

Хіба що Гройсман із його невеликим досвідом та несистемною освітою цієї бюджетної примарності не розуміє? Втім, мені здається, що він усе ж таки ґрунтовно вивчив Леніна, якщо теж крокує, як і той, подібним шляхом. А примарність збагатитися за рахунок остаточного знищення дрібного та середнього бізнесу цілком реальна. І глибока помилка, що утиски цього бізнесу врятують країну від фінансового краху, який усе ближче і ближче. Він усією своєю діяльністю протягом останніх десятиліть доводить, що є гарантією стабільності. І коли обвалював гривню Ющенко, і коли це зробив Яценюк, він не лише зберігав, а навіть знижував ціни на свої товари. Уявіть собі, якщо б до спровокованого гривневими обвалами скаженого росту цін на теплоносії і їжу ще й додалися б скажені ціни на одяг і взуття, то що б з цього сталося?

Бюджету серйозних грошей нові вищі податки, штрафи та інші утиски не принесуть. Варто хоч би зазирнути в статистику. Дуже вже малочисельний цей клас дрібних підприємців, який до того ж незабаром через оці гройсманівські ініціативи обов’язково зменшиться. В Україні лише  один мільйон двісті тисяч людей працюють на єдиному податку, їхній спільний оборот не більший,  ніж в одного з олігархів. І Гройсман, замість того, щоб примусити хоч когось із них чесно платити в бюджет, готовий задушити бізнес мільйона українців, позбавити їх останнього куска хліба. Це в той час, коли скажені зарплати отримують з його благословення працівники і керівники «Нафтогазу», які нічого не виробляють, а лише перебирають папірці і рахують гроші, а також десятки тисяч бюджетників типу суддів та прокурорів, як додаток до досить суттєвих хабарів. Лише в цих мільйонерах та мільярдерах різної масті та в бездумному розтринькуванні державних грошей владою, що виражається в фінансуванні пустих структур типу цього ж  «Нафтогазу», і в надзарплатах маси чиновників та злочинному кришуванні близьких владі бізнесів і ховається реальна загроза економічного краху й загибелі держави.

У дрібному та середньому бізнесі  її ж надія. І він зможе зажити і розвиватися лише тоді, коли з нього ви, влада, скинете тягар високих податків і штрафів, забороните по ньому шастати різним бандам типу податківців, ментів, інших фіскалів. І хай поки що він не зможе завжди працювати без дрібних порушень, не лізьте до нього! Він пережив уже багато ваших владних порушень і злочинів. Пережив банди рекетирів, які з вашого дозволу і сприяння обдирали його ще в дев’яності і «двохсоті» роки. Пережив цей бізнес і здирницькі “ініціативи” місцевих влад, які припинив Кучма, щоб це здирництво перевести на вищий, державний рівень. Пережив обдиралівки Ющенка, за якого менти збирали гроші на будь-що, навіть на свої пиятики, а міжнародний аеропорт “Бориспіль” навіть почав грабувати валізи. До речі, здається, він цим і продовжує займатися. Недавно з’явилося повідомлення, що аеропортівський вантажник купив собі навіть “Мерседес”.  Воно може було б і добре, щоб прості робітники жили не гірше високих чиновників та олігархів, якби ми не розуміли, звідки все те береться. А втім, хіба не один чорт? І там, і там воно береться з крадіжок та інших неправедних прибутків. То ж краще, ніж обурюватися, порадіємо за цього вантажника, який, може, згодом і зрівняється з нашою злочинною елітою. В крайньому разі  він на вірному шляху.

А владі побажаю свої хижацькі “таланти” краще застосувати до олігархів, владних злодіїв та хабарників, хоч би в рамках закону. І на них перемкнути свої податкові та інші надії, щоб вони не змогли, як колись говорив Янукович, “умикнути” всю Україну. І дайте стати на ноги невеликому бізнесу. Він, як в усіх цивілізованих країнах світу, неодмінно тоді посильнішає, стане законослухняною опорою держави, основою її економічного зростання та благополуччя. І дайте принципову і справедливу оцінку Кучмі, який усі ті безчинства, що творяться в державі, розпочав особисто сам, став батьком невеликого, але могутнього злочинного олігархічного класу, розікрав і довів нас уже руками своїх послідовників до нинішнього жалюгідного стану. Через  його і його цей проклятий клас ми знаходимося на порозі знищення і можемо втратити все.

Анатолій Ковальчук, журналіст, політолог,
для порталу "Воля народу"

Коментарі