Чи справді для українського IT-сектору почалася криза? Як змінився ринок праці для айтівців та що їх чекає далі.
У 2023 році експорт IT-послуг з України впав на 8,5% – до 6,7 млрд дол. Попри перше в історії країни падіння сектору, ця новина не стала неприємною несподіванкою.Ще влітку експерти попереджали – постійне зростання українського ІТ-експорту у 2023 році зупиниться.
Від початку великої війни вітчизняна ІТ-індустрія демонструвала стійкість. Компанії не просто втримували стабільність, але й намагались зростати, наймаючи нових спеціалістів та розширюючи географічне представництво.Зрештою війна та уповільнення глобальної економіки підштовхнули їх до рішень, до яких інші бізнеси вдались ще на початку 2022 року.
Для українських айтівців складність ситуації все частіше почала проявлятись у проблемах на ринку праці та зарплаті.
Бізнес є бізнес. Коли доходи ІТ-компаній зростали, життя їхніх співробітників нагадувало казку. Ті, хто раніше "шантажував" своїх роботодавців пропозиціями конкурентів для покращення умов роботи уже менш впевнені у завтрашньому дні. Ті, хто раніше продавав себе дорожче, вже не раз могли пожаліти про свої рішення, адже саме їх зараз найчастіше звільняють.

Ринок талантів
За даними дослідження IT Research Ukraine, близько 35% ІТ-фахівців мають песимістичні очікування щодо стану української індустрії у найближчому році. При цьому така ж їх кількість залишається оптимістично налаштованою. Ще 27% до кінця не визначилися з очікуваннями.
Проте найбільш показовою цифрою є те, що за 2023 рік кількість оптимістично налаштованих айтівців скоротилась практично вдвічі – з 64%.
За два роки великої війни ІТ-спеціалісти починають розуміти, що щось не так. Комусь заморозили перегляд винагороди, хтось бачить, що компанія довго не може знайти проєкти. Це і впливає на їхню впевненість", – пояснює керівниця команди досліджень Львівського IT Кластера Ярини Возняк
Однією з причин падіння впевненості є часті відправки працівників у резерв. Понад половина з опитаних ІТ-компаній в Україні в той чи інший період мали переведених на bench співробітників. Бізнесу складніше приводити в країну нових клієнтів, роботи для всіх не вистачає.
    За даними Львівського ІТ кластера, у 2023 році 12% ІТ-спеціалістів перебували різний період часу у резерві, для 14,8%співробітників він не оплачувався, а ще 30,4% – отримували тільки частину винагороди. Серед тих, хто був у резерві, 25% повернулися до роботи. 7% опитаних айтівців не могли отримати проєкт більше пів року.
Більше половини айтівців, які перебувають в резерві не мають чіткого уявлення про максимально допустиму тривалість bench в компанії.
За словами, VP, Talent Management в Intellias Романа Гапачила, через зупинення чи скорочення проєктів у компанії протягом 2023 року близько 19% спеціалістів були переведені на резерв. Частина з них змогли перейти на нові проєкти і залишитися в Intellias, іншим не вдалося знайти релевантний проєкт і вони зупинили співпрацю з компанією.
"На кінець 2023 року в компанії діяв резерв, який становив близько 3% від загальної кількості спеціалістів та спеціалісток. Наразі частина з них вже повернулись до роботи, а частина очікують на нові, релевантні їхньому досвіду проєкти. Ми сподіваємось, що всі зарезервовані спеціалісти залишаться працювати в компанії. Щотижня ротацію в Intellias проходять близько 10-15 людей. Більшість з них – спеціалісти, які зараз перебувають у резерві чи саббатікалі (неоплачувана відпустка)", – пояснив Гапачило.

Умови диктують компанії: як війна перевернула ринок праці в ІТ-сфері
Крім опосередкованих загроз зростає й кількість тих, хто втратив роботу. За даними опитування DOU чверть айтівців стверджує, що їх звільняли протягом останнього року. Для порівняння, на початку 2023 року втратили роботу 16%.
    Ймовірність потрапити під скорочення все менше залежить від рівня кваліфікації, адже звільнити можуть як досвідчених айтівців, так і тих, хто лише нещодавно почав працювати.
Вище перераховані показники зводяться до однієї глобальної тенденції – ринок праці перейшов від рук кандидата до рук компаній. Відповідні зміни для більшості стали очевидними ще наприкінці 2022 року. І з того часу ситуація тільки загострилась. Тепер час на пошук нової роботи для ІТ-спеціалістів значно виріс. Щоб отримати нову пропозицію айтівцю найчастіше потрібно витратити два і більше місяців.
Більшість українських компаній намагаються відповідати вимогам сьогодення та ситуації на ринку.
"У 2023 році ми скоригували процес найму відповідно до ринкового попиту. Поточну потребу закриваємо за рахунок власного резерву експертів, які тимчасово не залучені до проєктної роботи. Однак є декілька напрямків, де ми продовжуємо залучати кандидатів з ринку. В основному це вузькопрофільні фахівці, такі як Multicloud, DevOps, Data Engineering, SAP спеціалісти та інші", – розповідає віце-президент та голова ЕРАМ Україна Степан Мітіш.
Торік ЕРАМ в Україні найняв близько 500 спеціалістів, значна частина яких є випускниками внутрішніх шкіл. Для порівняння: у 2021 році до компанії приєдналось в одинадцять разів більше фахівців – 5,5 тисяч. Крім того, в ЕРАМ відзначають, що у 2023 році показник плинності кадрів був одним з найменших за останні роки.
Зростання конкуренції на ринку праці фактично унеможливлює потрапляння в індустрію тих, хто в ній робить тільки перші кроки. Попит на перехід в ІТ-сферу з початком великої війни збільшився. Для людей, які втратили роботу – це була можливість опанувати нові навички, щоб потрапити у сферу, відносно якої навіть зараз у суспільстві зберігається образ достатку та безтурботності.
Проте реальність дещо інша. Новачкам, щоб отримати першу пропозицію з працевлаштування, потрібно витрати набагато більше часу, ніж у 2021 році.
"Людей, яких мотивують тільки гроші, чекає розчарування". Співвласник ІТ-школи про навчання, зарплати і працевлаштування на ринку
Згідно з даними внутрішньої аналітики Mate academy середня кількість відгуків на вакансії для успішного працевлаштування у 2023 році збільшилась до 270 надісланих резюме. А час на пошук першої роботи для того ж новачка в індустрії зріс до приблизно 96 днів.
У перший рік великої війни кількість необхідних для працевлаштування відгуків на вакансії сягнула рекордного рівня. У третьому кварталі 2022 року вона становила 387 відгуків, що в п'ять разів більше, ніж у 2021 році.

Перше падіння зарплат
Ситуація на ринку праці не могла не відзначитись на зарплатах ІТ-спеціалістів. Результати січневого опитування показали, що вперше з початку великої війни медіанна зарплата розробників зменшилася. До цього падіння зарплат востаннє фіксувалось у 2016 році. Не менш важливим є те, що зниження зарплатні торкнулось спеціалістів практично всіх рівнів, крім Tech Lead та Architect.
В грудні 2023 року медіана (виключає найнижчі та найвищі) доходів ІТ-фахівців становила 3300 дол проти 3435 дол влітку 2023 року. Звісно, на тлі 16300 грн середньої зарплати в країні в першій половині минулого року падіння в межах 3 тис дол не виглядає критичним. Однак сам факт, що зростання доходів українських айтівців не просто зупинились, а почали знижуватись, є показовим.
При цьому найбільше падіння в зарплатах відчули на собі спеціалісти рівня Senior – зниження на 163 дол, до 4738 дол, дохід Middle розробників знизився на 100 дол до 2500 дол. Навіть початківці відчули на собі вплив цієї тенденції: медіанна зарплата Junior фахівців знизилася з 1000 дол до 950 дол. Інтерни ж тепер можуть розраховувати в середньому на 350 дол замість 450 дол.
"Через складну ситуацію на ринку бюджети на підвищення зарплат в Intellias зменшились у порівнянні з 2022 роком. Водночас спеціалісти та спеціалістки компанії мають можливість отримати перегляд відповідно до професійного росту та кар’єрних цілей. Компанія, зі свого боку, створює усі можливості для розвитку колег", – пояснив Гапачило.
Андрій Яворський, GlobalLogic, про український ІТ-ринок, ChatGPT і про те, як штучний інтелект замінить митницю
У часи, коли відчувався сильний дефіцит кадрів на ринку, ІТ-компанії намагались шляхом різних бонусів та доплат залучати до себе нових спеціалістів. Негрошові бонуси та часті надбавки перейшли в статус базових, але ця реальність теж змінюється.
Компанії, як і раніше, готові витрачати на медичне страхування та низку різних активностей та процесів як всередині, так і поза офісом. Літнє опитування DOU показало, що більша частина українських айтівців отримують медстрахування, компенсацію за вивчення англійської тощо. Війна мало вплинула на негрошові бонуси, окрім корпоративів, поїздок та подарунків до свят, які найчастіше скорочують або скасовують.
"Медіанна зарплата розробників в Україні вже рік практично не змінюється. Спостерігається тенденція до зменшення компенсацій в більшості спеціалізацій та мов програмування. Проте найдосвідченіші розробники та нішеві експерти не підпадають під цей тренд. Медіани їхніх зарплат залишаються високими і в окремих випадках навіть можуть зростати", – зазначив Мітіш.
Дані IT Research Ukraine вказують, що 17% компаній заморозили планове підвищення рівня компенсацій за останні пів року. Проте переважна більшість фірм все ж схиляється до питання вирішення компенсацій в індивідуальному порядку.
Так, наприклад, в Genesis питання підвищення зарплат вирішується за результатами performance-review та залежить від досягнень співробітника, а все, що стосується доступу до внутрішніх і зовнішніх освітніх програм, медичного страхування чи відвідування спортивних секцій для співробітників залишилось без змін. Втім є компанії, які з 2024 року скоротили власні витрати і на соціальні пакети..

У світі ситуація не краща
Глобальні технологічні компанії по всьому світу у 2023 році провели ряд масштабних скорочень. Масові скорочення почались ще у 2022 році, коли тисячі технологічних компаній світу звільнили понад 160 тисяч працівників. У 2023 році кількість скорочень зросла до 262 тисяч, а за перший місяць цього року понад 100 компаній звільнили майже 30 тисяч працівників.
Світові техногіганти продовжують масово звільняти людей. Що чекає на ІТ-фахівців з України?
За перший місяць 2024 року ЗМІ також неодноразово повідомляли про звільнення у технологічному світі. Напередодні генеральний директор Alphabet (Google) Cундар Пічаї закликав співробітників корпорації приготуватися до подальших скорочень. Починаючи з 10 січня Google звільнила понад тисячу людей у різних відділах.
Для українського ринку війна є додатковим негативним фактором. Компанії намагаються диверсифікувати ризики, відкриваючи нові офіси за межами України. Найчастіше вибір падає на сусідні держави.
"На початку війни багато вакансій були перенаправлені з України в інші закордонні розробницькі центри компанії. Проте, загроза економічної рецесії, спад економічної активності глобальних партнерів, скорочення талантів технологічними гігантами вплинули на глобальний технологічний ринок, а відтак і найм. Тож сповільнення найму спостерігаємо у всіх наших центрах розробки", – зазначає регіональна менеджерка SoftServe в Україні Анастасія Фролова.
Замість висновку
З великою ймовірністю тенденції, які зараз прослідковуються, погіршуватимуться. По-перше, у 2022-му та першій половині 2023-го гравці на ринку намагались приймати рішення, виходячи з ситуації на фронті –  "зачекаємо до літа, а там можна буде робити прогнози".
Такі інтенції були повʼязані з надією, що війна скоро може завершитись. Ближче до кінця року таких ілюзій не залишились. Зараз керівники компаній виходять з ситуації, що війна триватиме довго і до цього потрібно максимально адаптувати бізнес.
"Коли виїжджають десятки тисяч інших і не повертаються, це нікого не турбує". Голова IT Ukraine про бронювання та втечу компаній
За останні два роки практично кожний бізнес з індустрії поніс значні витрати, релокуючи співробітників чи готуючи офіси для блекаутів, а в затяжному конфлікті важко передбачити ймовірні загрози, з якими може зіткнутись компанія.
Попри це деякі CEO переконують, що фактор війни наразі не є головною проблемою для України. На перше місце вони ставлять глобальну економіку. Водночас 36% керівників українських ІТ-бізнесу планують у найближчий рік відкривати нові офіси закордоном, найпопулярніший вибір нової локації – Польща.
Логіка українських компаній зрозуміла, адже війна і глобальне сповільнення економіки в Україні фактично є взаємопідсилюючими факторами.
"Рецесія впливає на фінансову спроможність клієнтів на глобальному ринку. Вони стають більш обережними й жадібними. І тепер, коли цей обережний і жадібний клієнт обирає кому віддати свій проєкт: компанії в Польщі, де нікого не мобілізують і все спокійно, чи в Україні", – пояснює Возняк.
Фактично закордонні офіси виступають як Backup у разі відмови, коли компанія намагається залучити клієнта в Україну.
Для українських айтівців це означає, що кон'юнктура на ринку талантів буде змінюватись не на їхню користь. Однак ті умови, які вони мають сьогодні, дозволять описати їхні перспективи одним українським прислівʼям: "Поки товстий схудне, то худий помре".

Ігор Пилипів
Інф.: Економічна правда

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити