НБУ продовжує витісняти інвалюту з економічних відносин. Відтепер весь бізнес, а не тільки експортери, зобов'язані продавати державі 50% валюти.
Те, що НБУ продовжить ще на півроку введену в листопаді 2012 року вимогу обов'язкового продажу 50% валютної виручки, практично не викликало сумніву. Однак регулятор зважився на посилення існуючого порядку. Зміни викладені в постанові від 25 вересня № 381 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2013 № 163", який 9 жовтня була зареєстрована в Мін'юсті.
За словами опитаних ЛІГАБізнесІнформ учасників ринку, вони дізналися про прийдешні зміни 10 жовтня з електронного листа НБУ. "Крім цього документа поки ніяких додаткових роз'яснень від державного регулятора не приходило", - уточнив директор департаменту контролю та фінмоніторингу Кредобанку Максим Ващук. Нововведення набуло чинності 12 жовтня, після опублікування в газеті Урядовий кур'єр.
В інформаційному просторі почали поширюватися чутки про введення продажу 100 % валютної виручки. "Сама інформація від регулятора дала привід для різночитань, - пояснює ситуацію експерт Укрсоцбанк UniCredit Bank ™ Тантелі Ратувухері. - На ринку постанову частково читали як зобов'язання продавати всю виручку". Проте пізніше ця інформація не підтвердилася. Збережено колишнє правило щодо частини в 50%.
Що і для кого змінюється
За словами Максима Ващука, головні зміни стосуються розширення області застосування норми про обов'язковий продаж надходжень в інвалюті за кордону. "Відповідно до нової постанови , тепер в обов'язковому порядку будуть продаватися будь-які надходження, а не тільки за зовнішньоекономічними контрактами . Наприклад , кредити від нерезидентів , інвестиції, кошти для представництв тощо, - роз'яснює директор департаменту фінансових ринків Фідокомбанка Роман Бондар. - Банки також будуть зобов'язані продавати 50 % надходжень, але тільки за своїми власними зовнішньоекономічними контрактами". Начальник управління валютного контролю Єврогазбанку Діна Ходаковська особливо підкреслює , що вимога обов'язкового продажу надходжень в інвалюті буде застосовуватися незалежно від того, чи є такі кошти саме валютною виручкою (причому як для резидентів, так і для нерезидентів). Виходить, що представництва іноземних компаній, які залучають за кордоном кредити або інвестиції, надалі будуть зобов'язані переводити половину таких коштів у гривню.
Бізнес від подібних нововведень явно не в захваті. "Підприємства в черговий раз понесуть витрати на конвертацію і купівлю валюти, що призведе до додаткового вимивання обігових коштів , - аналізує вплив нововведення старший партнер адвокатської компанії Кравець та Партнери Ростислав Кравець. - Дана міра змусить підприємства тримати значну частину валютної виручки за кордоном, що, знову ж, негативно позначиться на інвестиціях і зростанні української економіки". Причому, за оцінками Тантелі Ратувухері, в сферу уваги регулятора тепер потраплять не лише великі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, а й середні і більш дрібні оператори . " Включення додаткових валютних потоків дозволить збільшити ліквідність ринку, - аналізує співрозмовник ЛІГАБізнесІнформ. - Однак, застосування даного механізму до фізособам-підприємцям, фінансовий потік яких відносно невеликий, а кількість операцій велике, буде достатньо клопіткою".
Особливо вразливими серед середніх і малих компаній виявляться працюючі в Україні аутсорсингові IT -підприємства. "Дія постанови може торкнутися бізнеси, що експортують послуги, в першу чергу , консалтингові або IT -компанії, у яких значна кількість клієнтів складають нерезиденти, - відзначає старший юрист МЮФ Integrites Євген Блок. - Ймовірно, бізнес буде шукати шляхи хеджування ризиків, пов'язаних з операціями купівлі- продажу валюти, і більш активно використовувати для здійснення зовнішньоекономічних операцій пов'язані іноземні компанії".
Цілі і засоби
Посилити умови для бізнесу регулятора змусили як зовнішні ризики , так і ситуація в економіці . "У вересні НБУ вперше з квітня 2013 був змушений вийти з валютними інтервенціями на міжбанківський ринок. Обсяг продажів склав $ 582 млн., - коментує керівник аналітичного департаменту ІГ АРТ Капітал Ігор Путілін. - Посилилися девальваційні побоювання і у населення, яке у вересні скуповувало валюти на $ 678 млн. більше, ніж продало". Співрозмовник ЛІГАБізнесІнформ відзначає, що ці цифри значно нижче торішніх, однак подібні показники традиційні для осені.
Розширення бази для примусової конвертації, відповідно до бачення регулятора, має посприяти збереженню цінової стабільності , прогнозованої динаміки обмінного курсу та поліпшенню стану платіжного балансу. "Зростання пропозиції валютних коштів на ринку дозволить дещо знизити девальваційний тиск на гривню і пом'якшити можливий негативний вплив подій, що відбуваються на світовому ринку. Крім того, постійні надходження валюти дозволять уникнути різких курсових коливань, викликаних спекулятивними операціями", - прогнозує начальник відділу рейтингів фінансової сфери IBI -Rating Ганна Апостолова. На думку Ігоря Путіліна, за рахунок подібних адміністративних заходів НБУ вдасться втримати курс гривні на позначці 8,15-8,20 за долар до кінця року.
На думку окремих експертів, вплив нововведення на економіку навряд чи буде однозначно позитивним. "Жорсткість вимог до зовнішньоекономічних суб'єктам може здобути зворотний ефект втечі валюти з легального обороту", - попереджає Тантелі Ратувухері. Тому не виключено, що регулятор буде і далі посилювати адміністративні заходи для обмеження попиту на валюту. Втім, співрозмовник ЛІГАБізнесІнформ схиляється до думки, що позитивні ефекти від нововведення будуть превалювати.
Адвокат Ростислав Кравець більш категоричний: "Ініціативи НБУ лише збільшують тиск на бізнес, наслідком чого може стати зменшення бюджетних надходжень або навіть припинення роботи підприємств". Якщо додати до цього фактор казначейських векселів, якими держава має намір компенсувати борги з ПДВ, можливості для експортерів отримати легальний прибуток на території України будуть зведені до мінімуму. Це, у свою чергу, зменшить валютні надходження в країну.
Марія Бабенко
Коментарі
