Нині не Середньовіччя. Прем'єр не має морального права душити місцеві бюджети безгрошів'ям і одночасно готувати мільярдний проект для церемоній президента.
В Україні відсутня економічна криза. Місцеві бюджети переповнені. Державний бюджет валиться від профіциту. Таке враження склалося в автора, коли до рук потрапив проект розпорядження Кабміну про затвердження нового кошторису реставрації Маріїнського палацу.
Згідно з майбутнім актом, чергова реконструкція коштуватиме для платників податків майже 1 млрд грн. Кінцева дата ремонту запланована на 2016 рік.
Маріїнський палац - прикраса столиці. Збудований у 18 сторіччі. Яскравий приклад стилю бароко. До 1917 року слугував монаршому двору. Сьогодні палац - церемоніальна резиденція президентів України.
Однак з 2007 року об'єкт перебуває на перманентній реставрації. У 2008 році уряд Юлії Тимошенко затвердив кошторис для повної реконструкції палацу до 2010 року в розмірі 427,5 млн грн, та через брак коштів ремонт не завершився.
Разом з новою владою почалася нова епопея реставрації.
Згідно з "Вісником державних закупівель" у листопаді 2011 року Держуправління справами замовило коригування проекту реконструкції за 2,5 млн грн у ДП "Проектне бюро ДУС". Через рік ДУС замовило оновлення проекту проектним бюро ДУС за 8,3 млн грн.
Загальна вартість двічі коригованого проекту становить 952 млн грн. Порівняно з проектом Тимошенко найбільше зросли видатки на будівельно-монтажні роботи: з 194 млн грн у 2008 році до 564 млн грн у 2012 році. Витрати на меблі та устаткування підвищилися з 42 млн грн до 175 млн грн.
У титулі будови об'єкта вказано, що на 1 січня 2013 року реставрація профінансована майже на 211 млн грн. До кінця 2013 року виділять ще 16 млн грн. У 2014 році за 320 млн грн почнуться нові інтенсивні роботи. У 2015 році за 235 млн грн вони триватимуть і завершаться за 170 млн грн у 2016 році.
В обґрунтуванні закупівлі у ДП "Проектне бюро ДУС" керівник ДУС Антон Кравець зазначив таку офіційну версію перегляду кошторису реставрації Маріїнського палацу.
"Коригування проектно-кошторисної документації з перерахунком вартості реставрації та пристосування Маріїнського палацу пов'язані з тривалим терміном виконання будівельних робіт (2007-2011 роки), заміною інженерного обладнання, що є результатом технічного прогресу, та уточненням технічних рішень".
Однак є інша, більш реалістична версія панічного нарощування бюджетних витрат. У лютому 2012 року народний депутат Юрій Кармазін вперше порушив тему щодо ландшафтної загрози для Маріїнського палацу.
"Я хочу, щоб ви, шановний Володимир Михайлович (Литвин. - ЕП), долучилися як голова Верховної ради до охорони Маріїнського палацу, який зсувається у зв'язку з будівництвом вертолітного майданчика, а насправді - комплексу будівель: бань, казино і що там ще буде... П'ять поверхів не буває у вертолітного майданчика".
Восени 2012 року преса забила тривогу через зсуви на дніпровських схилах, а вже влітку 2013 року київська влада почала протизсувні роботи з надією перекласти витрати із столичного бюджету на компанію латвійських бомжів, які звели вертодром.
Реставрація Маріїнського палацу - потрібна справа. Без сумніву, це архітектурна перлина столиці. Однак і Кабмін повинен пам'ятати, що сьогодні не Середньовіччя. Прем'єр-міністр Микола Азаров не має морального права душити місцеві бюджети безгрошів'ям і одночасно готувати мільярдний проект для церемоній президента.
Якщо ж затягувати з реставрацією небезпечно через зсуви, то для початку уряд мусить негайно попередити аварійну ситуацію на схилах Дніпра, встановити імена винних у будівництві скандального вертолітного майданчика і відкласти нові проекти. А вже потім можна проводити реставрацію в режимі економії.
Інф.: epravda.com.uaКоментарі
